Справа № 1-34 2007 p.

ВИРОК

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

30. 03. 2007 р. Городоцький районний суд Львівської обл. в складі:

головуючого - судді     Українець П.Ф.

при секретарі                Ривак 3.1.

з участю прокурора     Добровольського П.О.

адвокатів                       ОСОБА_1. та інш.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Городку  Львівської  обл.   кримінальну  справу  про обвинувачення

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця с. Заверещиця, українця, гр-на України, безпартійного, з неповною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судженого, проживаючого АДРЕСА_1

ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженця с Заверещиця, українця, гр-на України, безпартійного, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судженого, проживаючого поАДРЕСА_1

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3., уродженця с. Мшана, українця, гр-на України, безпартійного, з неповною-середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судженого, проживаючого поАДРЕСА_2

за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України (кожного), суд -

встановив:

підсудні ОСОБА_2., ОСОБА_3. за попередньою змовою в групі між собою і іншою особою, матеріали на яку виділено в окреме провадження (а. с - 147) 13. 12. 2006 р., о 13 год. 30 хв., в стані алкогольного сп'яніння, на пероні станції ст. Мшана Львівської залізниці, погрожуючи ножем ОСОБА_5., відкрито відібрали в нього мобільний телефон «Самсунг Х-600» НОМЕР_1 вартістю 500 грн., гроші - 100 грн., а всього на 600 грн., з місця події втекли.

Підсудний ОСОБА_4. 13. 12. 2006 р., о 17 год., в стані алкогольного сішшіння, завідомо знаючи, що мобільний телефон «Самсунг Х-600» було пограбовано в ОСОБА_5., збув такий разом з ОСОБА_3., в с Суховоля Городоцького р-ну Львівської обл. ОСОБА_6.

В суді підсудний ОСОБА_2. вину визнав частково, показав, що 13. 12. 2006р. пиячив з ОСОБА_3., ОСОБА_7. і ОСОБА_4. на ст. Мілана. Тут же, щоб відібрати в ОСОБА_5телефон, узяв із приміщення прибиральника ніж, на пероні наздогнав і захопив за руки потерпілого, приставив йому до шиї ніж і за присутності ОСОБА_3. та ОСОБА_7відкрито відібрав в того мобільний телефон, який передав останньому. Ніж після події переломав і викинув на колію, пограбований телефон ОСОБА_4і ОСОБА_3. збули в с Суховоля. Вчинене мотивує сп'янінням. Покликається на непричетність до нападу ОСОБА_7і ОСОБА_3., яких він оговорив на досудовому слідстві.

Підсудний ОСОБА_3. вину визнав частково, показав що 13. 12. 2006р., був з Давидом на пероні ст. Мшана при тому, як ОСОБА_2. відбирав у ОСОБА_5мобільний телефон, але участі в цьому не брав, свою присутність на місці події пояснити не може. Пограбований телефон брат передав ОСОБА_7, а згодом він та ОСОБА_4в с Суховоля продали такий ОСОБА_6.

Підсудний ОСОБА_4вину не визнав, показав що 13.12.2006р. на станції ст. Мшана пиячив з підсудніми та ОСОБА_7., знав про їх наміри відібрати в ОСОБА_5мобільний телефон, але при нападі на потерпілого не був, чув від ОСОБА_7, що при цьому застосовували ніж і бачив в того пограбований мобільний телефон, який згодом він та ОСОБА_3. продали в с Суховоля ОСОБА_6. за 170 грн.

Не дивлячись на часткове визнання вини підсудними ОСОБА_2 невизнання вини підсудним ОСОБА_4винність перших у розбійному нападі, а другого - у збуті майна завідомо одержаного злочинним шляхом, доведена зібраними у справі доказами і зокрема.

Показами потерпілого ОСОБА_5. в тій частині, що 13. 12. 2006р. на ст. Мшана, підсудні ОСОБА_2 з іншим співучасником, вимгали в нього мобільний телефон, на відмову - переслідували, наздогнали в кінці перону, де ОСОБА_2. захопив його за руки, приклав до шиї ніж та змусив віддати іншому співучаснику, який його обшуковув і поруч з яким був ОСОБА_3., мобільний телефон «Самсунг Х-600» вартістю 500грн., він втратив при цьому і 100 грн. які були в кишені де тримав телефон, а всього майна на 600грн.

Із протоколу вилучення від 14. 12. 2006р. (а.с. -19) вбачається, що в цей же в с Суховоля в ОСОБА_6. вилучено у мобільний телефон «Самсунг Х-600» ІМЕІ НОМЕР_1

З оголошених в суді свідчень ОСОБА_6. (а.с. - 47) видно, що 13. 12. 2006 р. коло 17 год. в с Суховоля, підсудні ОСОБА_4і ОСОБА_3. продали йому мобільний телефон «Самсунг Х-600» за 170 грн.

Відповідно до протоколу огляду місця події' від 14. 12. 2006 р. (а.с. - 20) видно, що це територія ст. Мшана, де на колії, біля маневрового сигналу виявлено і вилучено частину ножа.

Із оголошених в суді свідчень ОСОБА_8. (а.с. - 39) теж видно, про співучасть підсудних ОСОБА_2., ОСОБА_3 з іншою особою у нападі на ОСОБА_513.12. 2006р. на ст. Мшана.

З постанови слідчого від 29. 01. 2007р. ( а.с. - 147) видно про виділення із справи, в окреме провадження матеріалів на іншого співучасника нападу на ОСОБА_513. 12. 2006р.

Із протоколів медичного освідування від 14. 12. 2006р. (а.с. - 27-31) видно, що після затримання підсудні ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. були в стані алкогольного сп'яніння (кожен).

Таким чином, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_2., ОСОБА_3. і ОСОБА_4доведена в повному об'ємі, оскільки перші за попередньою змовою в групі осіб, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, відкрито заволоділи чужим майном, а другий - збув завідомо одержане злочинним шляхом майно, їхні дії суд кваліфікує відповідно : ОСОБА_2. і ОСОБА_3. за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України (кожного), ОСОБА_4- за ознаками ст. 198 КК України.

Суд перекваліфіковує дії підсудного ОСОБА_4із ч. 2 ст.187 КК України на ст. 198 КК України, оскільки в судовому засіданні не здобуто, а органом досудового слідства не представлено доказів, які би вказували на його участь в нападі на ОСОБА_513.12.2006р. на пероні ст. Мшана і в заволодінні майном того.

З показів підсудних ОСОБА_2, потерпілого і самого ОСОБА_4на досудовому слдідстві і в суді видно, що він участі у розбійному нападі на ОСОБА_5не брав, але завідомо знаючи, що в нього пограбовано телефон, разом з ОСОБА_3. збув такий , а отже скоїв не розбійний напад, а збут майна завідомо одержаного злочинним шляхом.

Покликання ОСОБА_2., що підсудний ОСОБА_3. і ОСОБА_7. участі у нападі 13. 12. 2006р. на ОСОБА_5не брали, суд оцінює критично, з огляду на таке.

Потерпілий ОСОБА_5 на попередньому і судовому слідстві показав на співучасть трьох осіб у нападі на нього 13. 12. 2006р., та зокрема, що останній із співучасників обшуковував його при тому, як ОСОБА_2. погрожував йому ножем, після події' нападу мав його телефон і повернув з такого стартовий пакет. Не вірити таким показам потерпілого суд немає підстав.

З оголошених в суді пояснень і показів підсудних ОСОБА_2на попередньому слідстві (а. с. - 13-14, 16-18, 54-56, 68-69, 91-92, 94-98,111,118) теж видно, що кожен з них при допитах, наводив такі дані, щодо своєї участі, якими по суті, доповнював інших і в такий спосіб викривав співучасників та одночасно самого себе у нападі на ОСОБА_5 13.12.2006р.

Покликання підсудних ОСОБА_2. і ОСОБА_3., що грошей в потерпілого не відбирали, як і покликання того, що не знає, хто із співучасників нападу забрав гроші, суд з огляду на наведені вище докази і зібрані в справі матеріали, оцінює як такі, що не виключають факту пограбування в ОСОБА_5і грошей - 100 грн. при нападі на нього 13. 12. 2006р.

Обираючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними, їхні особи і зокрема, що вони посередньо характеризуються, злочин скоїли в стані алкогольного сп'яніння, не працюють, що ОСОБА_2. і ОСОБА_3аніше притягувались до відповідальності та обирає покарання підсудним: ОСОБА_2. у виді позбавлення волі, ОСОБА_3. і ОСОБА_4у виді обмеження волі.

При цьому, з огляду на ті обставини, що ОСОБА_2. і ОСОБА_3. на праві власності майна не мають (а.с. -138-141), що ступінь участі у скоєному останнього є дещо менша, як інших співучасників, що він створив сім'ю, очікує народження дитини, а потерпілий і його представник не настоюють на суворому для них покаранні, суд призначає основне покарання ОСОБА_2. нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, а ОСОБА_3. - інше, більш м'яке ніж передбачено санкцією вказаної статті покарання і обом без конфіскації, тобто, із застосуванням ст. 69 КК України.

З огляду на стан здоров'я підсудного ОСОБА_4(а.с- 183-184), вказану вище позицію потерпілого і його представника, а також на ті обставини, що ним скоєно злочин середньої тяжкості, що він вперше притягується до відповідальності, суд приходить висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання, тобто про застосування йому ст. 75 КК України.

Підстав до застосування ст. 75 КК України підсудним ОСОБА_2. і ОСОБА_3. суд не вбачає.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -

присудив:

Визнати винним та засудити:

ОСОБА_2 за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири роки позбавлення волі без конфіскації';

ОСОБА_3по ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки обмеження волі без конфіскації;

ОСОБА_4 по ст. 198 КК України на два роки обмеження волі. Застосувати Краченку ст. 75 КК України та звільнити його від відбування обраного за цим вироком покарання з випробуванням на один рік.

В порядку ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію.

Міру запобіжного заходу засудженим: ОСОБА_2. і ОСОБА_3. - залишити    тримання під вартою, ОСОБА_4 - підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_2. і ОСОБА_3. з фактичного дня їх затримання - 13. 12. 2006р., а не з 14. 12. 2006р., як про це вказано в протоколах затримання (а.с. - 58,71).

Зарахувати до строку покарання засудженому ОСОБА_4. час тримання його під вартою з 13 по 16. 12. 2006р. (а.с. - 83,134), тобто - чотири дні.

Речові  докази   по   справі   (а.с-   149,152)   мобільний   телефон   «   Самсунг  Х-600»   -   повернути потерпілому ОСОБА_5 ., частину ножа - знищити.

Апеляція на вирок може бути подана протягом 15 діб.