Справа № 1-32/07р.

ВИРОК ІМ"ЯМ    УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року                            Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої - судді    Лобер І. В.,

при секретарі                                   Сорока М.В.,

з участю прокурора Добровольського П.О., розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.Городку  кримінальну  справу  про обвинувачення:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова Львівської області, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого у АДРЕСА_1

за ознаками ст.125 ч.1 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1., 10.10.2006 року приблизно о 10 год. 00 хв. будучи поблизу садово-городнього товариства "Карпати", що біля с.Калинка Городоцького району Львівської області ОСОБА_1., на грунті неприязних відносин, умисно побив ОСОБА_2. та ОСОБА_3., спричинивши такими діями подружжю ОСОБА_2легкі тілесні ушкодження.

В суді підсудний винним себе не визнав та показав, що в серпні 2006р. його дружина ОСОБА_4. разом з онуками пішла до криниці, яка розташована поблизу вхідної брами у кооператив "Карпати" по воду, так набравши воду до неї підійшли ОСОБА_2. та його дружина і почали нецензурно ображати її, принижуючи таким чином її честь і гідність, також копати по ногах і у відро. Побачивши це, з врахуванням того, що разом з дружиною були онуки, вона пішла назад та повідомила його про те, що сталося. Після цього, 10.10.2006р. в черговий раз приїхавши разом з дружиною на дачу, по дорозі зустріли подружжя ОСОБА_2, де він спитав у ОСОБА_2. про вказаний інцидент, після чого він почав розмахувати палицею і намагався вдарити його по голові, побачивши це він схопив ОСОБА_2. за руку та відштовхнув і попросив заспокоїтися. В цей час, ОСОБА_3. кричала та нецензурно виражалася, однак з нею він навіть не розмовляв. Також показав, що крениця, із-за якої розпочався весь конфлікт не належить подружжю ОСОБА_2, тому вони не можуть нею розпоряджатися

В суді потерпіла ОСОБА_3. показала, що біля їх дачної ділянки, що у кооперативі "Карпати", знаходиться крениця, до якої приходять люди і забруднюють її, так по воду разом з дітьми прийшла ОСОБА_4, діти почали гойдатися на брамі і ОСОБА_2. зробив їм зауваження, після чого ОСОБА_4 вилила на нього воду і пригрозила, що прийде її чоловік і поб"є їх. В жовтні 2006р. вона разом з чоловіком приїхала на дачу, в цей час також приїхали подружжя ОСОБА_4, побачивши їх, ОСОБА_1. підбіг до її чоловіка і почав бити, після чого також бив і її у різні ділянки тіла.

В   суді   потерпілий   ОСОБА_2.   дав  аналогічні покази, а також доповнив, що

ОСОБА_1. підбіг до нього і почав бити по голові, після чого вирвав палицю і продовжив бити нею його і ОСОБА_3..

Не зважаючи на невизнання підсудним своєї вини, його винність у скоєному злочині повністю стверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.

В суді свідок ОСОБА_4. показала, що в літку 2006р. вона разом з онуками пішла по воду до крениці, яка розташована біля вхідної брами в кооператив "Карпати", так набравши воду ОСОБА_3. почала її ображати, побачивши це вона вилила воду, після цього ОСОБА_2. почав махати палицею, що змусило її прикриватися відром. Під час вказаного інциденту були присутні діти, які все бачили, окрім цього, голова кооперативу та інші власники дачних земельних ділянок розповідали, що подружжя ОСОБА_2скандальні люди. Повернувшись, вона все розповіла чоловіку. Так, в черговий раз приїхавши разом з чоловіком на дачу, побачили, ідучих з автобуса подружжя ОСОБА_2, у яких ОСОБА_1. спитав у ОСОБА_2. про інцидент, який стався з його дружиною літком біля крениці, на що ОСОБА_2. почав махати палицею, ОСОБА_1. побачивши це, притримав його за руку, чи відштовхував не бачила. В цей час, ОСОБА_3. стояла біля неї, тому звідки у подружжя ОСОБА_2взялися синці, їй невідомо.

З пояснень ОСОБА_5. вбачається, що у вечір будучи поблизу кооперативу "Карпати", побачила подружжя ОСОБА_2, на обличчі яких були синці і які повідомили, що їх побив мужчина з кооперативу "Джерело" (а. 16 в.м.ЖРЗПЗ №1444).

Із заключения судово-медичного дослідження № 2904/06 від 17.10.2006р. в ОСОБА_2. виявлено: синці та садно на голові, садно на правій руці, синець на лівій руці, які утворилися від дії тупих предметів і відносяться до легкого тілесного ушкодження (а. 14 в.м.ЖРЗПЗ №1444).

Із заключения судово-медичного дослідження № 2905/06 від 17.10.2006 року в ОСОБА_3. виявлено: синці на обличчі, синець та садно на правій руці, які утворилися від дії тупих предметів, могли виникнути 10.10.2006 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження (а. 15 в.м.ЖРЗПЗ №1444).

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.10.2006р. вбачається, що вказаний конфлікт виник на грунті неприязних відносин, не являється грубим порушенням громадського порядку, а тому відсутні ознаки ст.296 КК України, однак вбачаються ознаки ст.125 КК України, яку підсудний не оскаржував, що дає підстави побачити усвідомлення підсудним своєї вини, у нанесенні подружжю ОСОБА_2легких тілесних ушкоджень (а.2 в.м.ЖРЗПЗ №1444).

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить доведеною вину підсудного ОСОБА_1., тому вважає, що дії підсудного правильно кваліфіковано за ч.І ст.125 КК України, оскільки він умисно заподіяв легке тілесне ушкодження ОСОБА_2. та ОСОБА_3..

Потерпілими ОСОБА_2. та ОСОБА_3. з приводу нанесення їм тілесних ушкоджень, було подано цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що в результаті незаконних дій з боку Терлецького, потерпілим було завдано фізичних та моральних страждань, які супроводжувалися постійними головними болями безсонням, розладом нервової системи, тому моральну шкоду оцінюють у 2000 грн., просять задоволити позов.

Проаналізувавши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких міркувань:

Згідно ст.1167 п.1 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до п.4 постанови ПВС України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди - у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими        неправомірними        діями        чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з підсудного слід стягнути в користь потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_3. моральну шкоду у розмірі 500 грн..

Обираючи ОСОБА_1 вид покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного, пом"якшуючу покарання обставину - раніше не судимий, обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину, щодо осіб похилого віку, тому суд вважає, що до нього слід застосувати покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, с у д, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1за ст.125 ч.1 КК України оштрафувати на тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.) в дохід держави.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2та ОСОБА_3 моральну шкоду у ромірі 500 (п"ятсот) грн.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.