Справа № 2-16/11

                                                               РІШЕННЯ

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "14" лютого 2011 р.                    Томашпільський районний суд Вінницької області                 

           в складі:          головуючого –                               судді          Семко Г.В.  

                              при секретарі                                                  Клімочко С.В.

                    з участю представників – адвокатів:          ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про визнання права спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок, поділ житлового будинку в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

          В грудні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з цим позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про поновлення строку позовної давності, визнання недійсним договорів купівлі-продажу та дарування житлового будинку, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок та визнання договору купівлі-продажу дійсним, посилаючись на те, що 13 серпня 2000 року з відповідачем ОСОБА_4 зареєструвала шлюб. За час спільного проживання у позивачки та відповідача ОСОБА_4 народилась дитина, а саме ОСОБА_7. Сімейне життя не склалось й 17 жовтня 2008 року позивачка та відповідач ОСОБА_4 розірвали шлюб.

          За час перебування в шлюбі сторони, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали житловий будинок АДРЕСА_1 та в ньому проживали до вересня 2008 року. Оформленням вказаного будинку займався ОСОБА_4 та яким чином такі дії проводились позивачці тоді було невідомо. Як пізніше ОСОБА_3 стало відомо, договір-купівлі продажу будинку було оформлено на батька відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5, а останній в свою чергу подарував будинок відповідачу ОСОБА_4

          Протягом певного періоду спільного проживання разом позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 проводили ремонтні роботи по благоустрою будинку, фінансуванням цих заходів займалась позивачка ОСОБА_3

          Пізніше відповідач ОСОБА_4 повідомив позивачці ОСОБА_3, що та прав на житловий будинок немає, так як будинок йому подарував батько, відповідач у справі ОСОБА_5, а факт придбання його в шлюбі нічого не означає.

          Тепер позивачка ОСОБА_4 з дитиною в спірному будинку не проживають.

          В квітні 2010 року позивачка ОСОБА_3 змінила позовні вимоги та попросила суд визнати за нею та відповідачем ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 й поділити будинок між ними в рівних долях. Також просила вважати належним відповідачем у справі ОСОБА_4, а КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» вважати третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог.

          В обґрунтування змінених позовних вимог позивачка ОСОБА_3 послалась на те, що 13 серпня 2000 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 За період спільного проживання у останніх народився син ОСОБА_7 Також за період спільного проживання позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 придбали будинок АДРЕСА_1 та проживали разом у цьому будинку до вересня 2008 року. Так як відносини між позивачкою та відповідачем були гарними та вони довіряли один-одному, оформленням спільного будинку зайнявся відповідач. Також позивачка ОСОБА_3 дізналась, що будинок був оформлений на батька відповідача – ОСОБА_5, а пізніше останнім був подарований відповідачу ОСОБА_4

          Після фактичного припинення сімейних відносин відповідач ОСОБА_4 вигнав з будинку позивачку ОСОБА_3 та погрозами змусив останню знятись з реєстрації місця проживання у цьому будинку.

          На час придбання будинку він був у занедбаному стані, так як в будинку тривалий час ніхто не проживав. Про такі факти свідчить ціна договору купівлі-продажу, яка становила 10000 грн. та інвентарна оцінка будинку, що становила 16020 грн.

          За час спільного проживання разом у спірному будинку, починаючи з 2006 року позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 розпочали капітальний ремонт будинку з метою покращення його технічного стану та приведення його до стану нормального проживання.

          Для укріплення, утеплення, переобладнання та придання будинку та надвірним будівлям естетичного вигляду, а також заміни даху, позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 були придбані такі матеріали: цегла, цемент, балки, шифер та інші будівельні матеріали.

          Використовуючи вказані будівельні матеріали, а також залучення майстрів позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 повністю обмурували цеглою будинок, добудували до будинку прихожу з кухонною кімнатою, зробили вхідну арку та поміняли дах будинку. Також за цей час провели до будинку газ та газифікували будинок, відремонтували систему водяного опалення будинку, придбали новий опалювальний котел, замінили двері й вікна, побудували нову цегляно-литу огорожу, поставили нові уїзні ворота, а саме дві штуки, залили попереду та з боку будинку бетонні доріжки, зробили зварювальний під-навіс до будинку, біля якого зробили паркан, попереду будинку зробили клумбу та обгородили її металевим парканом, побудували надвірний цегляний туалет з літньою кабіною для душу, замінили вікна та двері на метало-пластикові, зробили внутрішній ремонт будинку. Позивачка ОСОБА_3 особисто поштукатурила прихожу. Також прихожу оббили пластиком й покрили підлогу плиткою. Здійснили покрашення підлоги, обклали плиткою опалювальну грубку та кухню. Крім цього облаштували металеві східці на горище.

          Позивачка ОСОБА_3 вказує, що так як спірний будинок був подарований відповідачеві ОСОБА_4 вартість будинку істотно збільшилась за рахунок спільних трудових та грошових затрат, а тому будинок повинен бути визнаний спільною сумісною власністю подружжя.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її представник – адвокат ОСОБА_1 позов зі зміненими позовними вимогами підтримала за обставин зазначених у ньому, попросили позов задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_4 та його представник – адвокат ОСОБА_2 позов зі зміненими позовними вимогами не визнали та відповідач ОСОБА_4 надав суду письмові заперечення з яких убачається, що обставини щодо облаштування домоволодіння АДРЕСА_1, а саме проведення ремонтів, відповідних матеріальних затрат до спору відношення немає. Вважає, що посилаючись на істотне збільшення вартості майна подружжя позивачка ОСОБА_3 тим самим спростовує твердження про спільні кошти за які нібито купували житловий будинок. Також вказує, що не заперечує право на поділ спільного нажитого майна чоловіка та дружини, але це не може стосуватись подарованого нерухомого майна, тому що згідно з конституційними нормами, право власності кожного громадянина України є непорушним. Також ОСОБА_4 просить відмовити в задоволенні позову в зв’язку з пропуском строку позовної давності.  

          Представник третьої особи КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Горбенко Л.І. надав суду письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності та прийняти рішення відповідно до закону.

          Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що є матір’ю позивачки ОСОБА_3 Свідку відомо про ряд ремонтних робіт проведених сторонами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо спірного домоволодіння та після цих робіт істотно змінився вигляд домоволодіння.

          Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що їй відомо про проведення позивачкою та відповідачем ряду будівельних робіт щодо спірного домоволодіння, а саме встановлення опалення, обкладання будинку цеглою, переобладнання даху. Такі роботи проводились під час шлюбу. Про здійснення таких робіт свідку було відомо від позивачки.

          Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що знає про вигляд спірного домоволодіння до часу коли в нього вселились сторони позивачка та відповідач. Домоволодіння було в поганому вигляді, оскільки було старим. Також відомо, що під час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провели ряд ремонтних робіт щодо домоволодіння. Після проведення таких робіт будинок значно змінив свій вигляд. Також свідок указав, що після проведення ремонтних робіт вартість домоволодіння істотно збільшилась. Крім цього свідок брав участь у проведенні деяких робіт, а саме брав участь у ремонті даху, будівлі фронтонів. Свідку також відомо про добудування веранди та проведення газу.

          Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що проживає на сусідній вулиці від вулиці на якій розташоване спірне домоволодіння. Спірне домоволодіння свідок бачила на час його придбання. Домоволодіння мало старий вигляд, оскільки було побудоване десь в шістдесятих роках. Під час проживання в цьому домоволодінні позивачка та відповідач провели гарний його ремонт, а саме здійснили будівлю прибудов, збудували інший дах житлового будинку, обклали будинок цеглою встановили пластикові вікна, всередині провели гарний ремонт, встановили санітарний вузол. Свідок указує, що була на спірному домоволодінні й у ньому все гарно виглядає. Свідок вважає, що в проведення ремонтних робіт спірного домоволодіння вкладенні великі кошти.

          Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що проживає через декілька будинків від спірного домоволодіння. Спірне домоволодіння на час вселення у нього позивачки та відповідача мало старий вигляд. Під час проживання у спірному домоволодінні останніми було здійснено його ремонт, а саме було здійснено прибудови, збудовано новий дах, покладено нові забори. Після проведення ремонтних робіт домоволодіння стало мати дуже гарний вигляд.

          Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що проживає по сусідству зі спірним домоволодінням, а саме через два будинки вище нього. Під час вселення у будинок позивачки та відповідача спірне домоволодіння мало поганий вигляд. Свідку відомо, що за час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обклали цеглою житловий будинок, здійснювали добудову веранди, збудували новий дах, замінили вікна, всередині провели ряд ремонтних робіт, а саме збудували санітарний вузол, здійснили ремонт літньої кухні. Після цих робіт домоволодіння набуло сучасного вигляду. Свідок уважає, що проведено суттєві ремонтні роботи, оскільки домоволодіння було побудоване в 1956 році та до проведення ремонтних робіт мало тогочасний вигляд, а після здійснення вказаних заходів набуло сучасного вигляду.

          Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що їй відомо про те, що спірне домоволодіння на час вселення у нього позивачки та відповідача було в старому вигляді. Під час проживання у ньому останніх будинок істотно змінився та має гарний вигляд.

Суд, заслухавши осіб, які брали участь у справі та інших учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено та визнано ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що 13 серпня 2000 року між ними зареєстровано шлюб. Також встановлено судом та визнано сторонами, що 17 жовтня 2008 року вони розлучились.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування.

Судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_4 є власником домоволодіння АДРЕСА_1. Вказане домоволодіння належить ОСОБА_4 згідно договору дарування від 29 квітня 2004 року, посвідченого державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори ОСОБА_17 та 10 травня 2004 року зареєстрованого у КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (а. с. 11). Тобто вказане домоволодіння є особистою приватною власністю ОСОБА_4

Згідно ч. 1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що за час перебування у шлюбі сторони вселились до спірного домоволодіння АДРЕСА_1. На час вселення домоволодіння мало тогочасний вигляд, а саме вигляд домоволодіння збудованого в п’ятдесятих роках попереднього століття, потребувало ремонтних робіт. За час перебування у шлюбі та проживання у вказаному домоволодінні сторони провели ряд ремонтних робіт, а саме для укріплення, утеплення, переобладнання та придання будинку та надвірним будівлям естетичного вигляду, а також заміни даху, позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 були придбані такі матеріали: цегла, цемент, балки, шифер та інші будівельні матеріали. Використовуючи вказані будівельні матеріали, а також залучення майстрів позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 повністю обмурували цеглою будинок, добудували до будинку прихожу з кухонною кімнатою, зробили вхідну арку та поміняли дах будинку. Також за цей час провели до будинку газ та газифікували будинок, відремонтували систему водяного опалення будинку, придбали новий опалювальний котел, замінили двері й вікна, побудували нову цегляно-литу огорожу, поставили нові уїзні ворота, залили попереду та з боку будинку бетонні доріжки, зробили зварювальний під-навіс до будинку, біля якого зробили паркан, попереду будинку зробили клумбу та обгородили її металевим парканом, побудували надвірний цегляний туалет з літньою кабіною для душу, замінили вікна та двері на метало-пластикові, зробили внутрішній ремонт будинку. Також прихожу оббили пластиком й покрили підлогу плиткою. Здійснили покрашення підлоги, обклали плиткою опалювальну грубку та кухню. Крім цього облаштували металеві східці на горище та провели ряд інших ремонтних робіт. Внаслідок вчинення таких дій було витрачено значні грошові кошти, будинок істотно змінився, набув сучасного вигляду. Такі обставини також визнані сторонами. Також такі обставини доказані поясненнями свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16  

З метою встановлення ринкової вартості спірного домоволодіння на час його набуття відповідачем, установлення ринкової вартості будівельних робіт спірного домоволодіння (переобладнання, проведення ремонтних робіт тощо), обсягу та ринкової вартості будівельних робіт, судом було призначено будівельно-технічну експертизу.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 2062, 2063, 2064 від 30 грудня 2010 року (а. с. 104-118) ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 на час проведення дослідження становить 79998 грн. Вартість будівельних робіт проведених у домоволодінні АДРЕСА_1, згідно розрахункових показників, станом на час проведення дослідження може скласти 60319,73 грн. Вартість будівельних робіт проведених у домоволодінні АДРЕСА_1, згідно розрахункових показників, станом на час фактичного виконання робіт, може скласти 36465,97 грн. Також цією експертизою визнано за неможливе встановлення ринкової вартості домоволодіння АДРЕСА_1 станом на квітень 2004 року.

Таким чином, згідно пояснень позивачки ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4, свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, убачається висновок про те, що вартість домоволодіння АДРЕСА_1 в тому стані, що існував до його поліпшення істотно збільшилась після його поліпшення внаслідок затрат подружжя, а саме позивачки ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4, які здійснили його капітальний ремонт, в тому числі здійснили різного роду добудови, переробки тощо, тобто покращили якісні характеристики домоволодіння.

Згідно викладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання домоволодіння АДРЕСА_1 об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Як встановив суд об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме сторін у справі позивачки ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4 є домоволодіння АДРЕСА_1 Вінницької області. Тобто сторони мають право на поділ цього домоволодіння. За взаємною згодою сторони вказане домоволодіння не розділили. При поділі домоволодіння АДРЕСА_1 частки сторін є рівними, оскільки іншого не визначено домовленістю між ними.

З метою встановлення варіантів поділу спірного домоволодіння виходячи з права сторін на 1/2 частину кожному, судом було призначено будівельно-технічну експертизу, про яку також вище зазначалось.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 2062, 2063, 2064 від 30 грудня 2010 року (а. с. 104-118) встановлено, що розділити домоволодіння АДРЕСА_1 у співвідношенні 1/2 та 1/2 частини не вбачається можливим.

Таким чином встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 є неподільною річчю.

Згідно ч. 2, 4, 5 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Між сторонами позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 не досягнуто будь-якої згоди на отримання одним з останніх грошової компенсації та попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Таким чином, оскільки сторонами не досягнуто такої згоди, присудження грошової компенсації може мати місце за умови звернення одного з них до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової компенсації. Про те, жоден із сторін не вчинив зазначених дій.

Згідно викладеного, враховуючи те, що домоволодіння АДРЕСА_1, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності та є неподільною річчю, а відповідно не може бути поділено між сторонами в натурі, відповідно до їх часток, суд вважає визнати ідеальні частки сторін у цьому майні без його реального поділу та залишити майно у їх спільній частковій власності.

Таким чином підлягають задоволенню частково вимоги позивачки ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_4 про поділ в натурі домоволодіння АДРЕСА_1.

Також не підлягає задоволенню вимога позивачки ОСОБА_3 про зобов’язання третю особу без самостійних вимог у справі КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за нею право власності на виділену частину домоволодіння, оскільки до та на час розгляду справи в суді права та обов’язки позивачки з боку третьої особи у справі не порушувались та позивачка не позбавлена, та не позбавляється вчинити такі дії в встановленому порядку.

Не підлягають задоволенню вимоги відповідача ОСОБА_4 про застосування до спірних правовідносин позовної давності з таких підстав.

Згідно ст. 20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Таким чином, позовна давність до вимоги позивачки ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_4 про визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, не застосовується.

Згідно ст. 72 СК України позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Оскільки, як зазначав суд 17 жовтня 2008 року шлюб між сторонами було розірвано, відповідно з цієї дати позивачка ОСОБА_3 мала дізнатися про порушення свого права. До суду з вимогою про поділ майна позивачка ОСОБА_3 звернулась у 2010 році, тобто в межах встановленого трьохрічного строку позовної давності, а відповідно такий строк не пропустила.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При розгляді цієї справи позивачка ОСОБА_3 понесла судові витрати, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., витрат зі сплати судового збору в розмірі 51 грн. (а. с. 12), 2577,60 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи (а. с. 133), 3000 грн. витрат на правову допомогу (а. с. 134, 135), 185 грн. витрат, пов’язаних з залученням спеціалістів для проведення обмірів спірного домоволодіння (а. с. 136).

Всього позивачка ОСОБА_3 понесла документально підтверджені судові витрати на загальну суму в розмірі 5933,60 грн., що підлягаю стягнення з відповідача ОСОБА_4 на її користь.

Крім цього, згідно вказаного висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2062, 2063, 2064 від 30 грудня 2010 року (а. с. 104-118), ринкова вартість частин спірного домоволодіння АДРЕСА_1 в співвідношенні 1/2 та 1/2 частини, складає 39999 грн.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» ставки державного мита встановлюються із позовних заяв, що подаються до суду в розмірі одного відсотка ціни позову.

Таким чином, оскільки на момент пред’явлення заяви про зміну позовних вимог точну ціну спірного майна було встановити неможливо та таку вартість було встановлено на підставі висновку експертизи призначеної судом, розмір судового збору підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 відповідно до ціни позову, а саме відповідно до 3999 грн. за мінусом судового збору, що був сплачений позивачкою ОСОБА_3 при пред’явлені позовну до зміни позовних вимог, яка стягнута судом з відповідача на її користь. Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 становить 348,99 грн. та підлягає стягненню в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 20, п. 2 ч. 1 ст. 57, ч. 1 ст. 62, ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 1, 2, 4, 5 ст. 71, ст. 72 СК України, ст. 372 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 30, 35, 60-64, 66, 79, 80, 81, 84, 86, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про визнання права спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок, поділ житлового будинку в натурі, задовольнити частково.

          Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1

          Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частині кожному на житловий будинок АДРЕСА_1

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 документально підтверджені судові витрати в розмірі 5933,60 грн.

          Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави 348,99 грн. судового збору.

          В решті позовних вимог відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Повний текст рішення складено 18 лютого 2011 року.

Суддя: