АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11а-810 Головуючий в 1 інстанції Гордимов А.В.
Категорія ст. 236-2 КПК Доповідач Грушицький А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі
головуючого судді Червоненко В.Я.,
суддів Сажинова В.В., Грушицького А., з участю прокурора Литвиненко О.О.
розглянула в судовому засіданні в м. Херсоні справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи на постанову місцевого Дніпровського районного суду від 28 липня 2006 року.
Цією постановою скасовано постанову помічника прокурора Дніпровського району м. Херсона від 27 червня 2006 року про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом ДТП, що мало місце 04 серпня 2005 року, а матеріали дорожньо - транспортної пригоди за участю велосипедиста ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 направлені до Генеральної прокуратури України, для вирішення питання про порушення кримінальної справи і направлення справи для проведення досудового слідства у іншу область.
По справі постановлено окрему ухвалу в зв'язку з порушенням закону помічником прокурора.
У своїй апеляції, прокурор, посилаючись на те що судом порушено вимоги кримінально - процесуального закону при розгляді скарги ОСОБА_1, порушив питання про скасування постанови, і повернення справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення, доводи прокурора на обґрунтування апеляції, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, судова палата приходить до слідуючого.
Відповідно ст. 227 КПК України, вказівки прокурора органу дізнання та досудового слідства є обов'язковими.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, постановою прокурора відділу прокуратури Херсонської області Бібіка Д.В. від 15 лютого 2006 року скасовано постанову дізнавача Дніпровського ВМ УМВС України в Херсонській області Матвієнко І.А. від 26 грудня 2006 року, у зв'язку з невиконанням постанови Дніпровського районного суду від 18 жовтня 2005 року. Матеріали були направлені для проведення додаткової перевірки, при цьому крім необхідності виконання вказівок суду, також було зазначено які дії необхідно провести додатково.
Помічник прокурора формально провів перевірку за фактом ДТП, і на порушення вимог ст. 227 КПК України фактично не виконав ні однієї з вказівок прокурора, який скасував постанову.
В основу постанови помічника прокурора про відмову в порушені кримінальної справи, покладено висновок спеціаліста лабораторії експертних досліджень ОСОБА_3, від 27 червня 2006 року, по дослідженню обставин ДТП. При цьому взагалі залишено без уваги -протокол огляду місця події, схема ДТП, пояснення потерпілого та очевидців ДТП. З матеріалів справи та висновку спеціаліста неможливо встановити яким чином встановлені та надані йому для дослідження вихідні дані, які суперечать схемі дорожньо - транспортної пригоди, показанням очевидців.
Крім того вихідні дані, надані спеціалісту, не можна визнати об'єктивними і достовірними, оскільки огляд місця події 26 червня 2006 року та 27 червня 2006 року проведено з порушенням вимог ст. 190 КПК України, за участю лише зацікавленої особи - ОСОБА_2, для участі у цій дії не запрошувався потерпілий ОСОБА_1 , очевидці ДТП. Згідно з даними попереднього огляду місця події дорожнє полотно має одну смугу руху в одному напрямку (а. с. 5), між тим у висновках спеціаліста зазначено, що дорожнє полотно має дві смуги руху в одному напрямку.
А також відповідно до вимог ст. 128 1 ч. 1 КПК України, спеціаліст залучається для участі у проведенні лише слідчої дії. За таких обставин без порушення кримінальної справи органи досудового слідства не вправі були залучати спеціаліста, а тому посилання помічника прокурора у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, на висновок спеціаліста є незаконним.
Спеціаліст, уданому випадку, даючи висновок, хоча згідно зі ст. 128 - 1 КПК України він має право давати тільки пояснення з приводу спеціальних знань, вийшов за межі своєї компетенції, вказавши які пункти Правил дорожнього руху були порушені учасниками дорожньо - транспортної пригоди, як повинні були діяти учасники дорожньо -транспортної пригоди, а також те, що водій автомобіля «ВАЗ 2115» не мав технічної можливості запобігти наїзду на велосипедиста.
Зазначене питання є компетенцією судової автотехнічної експертизи, яка може бути призначена тільки після порушення кримінальної справи з дотриманням вимог ст. 196 КПК України.
Посилання апелянта на те, що помічник прокурора мав право згідно ст. 190 КПК України у невідкладних випадках провести огляд місця події до порушення кримінальної справи, що він і зробив 26 червня 2006 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з моменту ДТП минув 1 рік, і посилання на невідкладність, при таких обставинах, є безпідставними.
Доводи апеляції про невідповідність висновків суду щодо неправомірності прийнятого помічником прокурора рішення також не можуть бути прийняти до уваги, оскільки у відповідності зі ст. 97 КПК України, порушити кримінальну справу, або відмовити у порушенні кримінальної справи, може прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя.
Відповідно до ст. 32 КПК України термін «прокурор» відноситься до помічників районних та міських прокурорів, які діють у межах своєї компетенції, що ухвалена ст. ст. 20, 24 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якими порушити, а також відмовити у порушенні кримінальної справи можуть прокурор та його заступник. Отже, суд дійшов вірного висновку, про те що помічник прокурора не вправі був приймати рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.
Оскільки в процесі перевірки матеріалів по факту ДТП не виконані вказівки суду та прокурора відділу обласної прокуратури ( провести додатковий огляд місця події на предмет наявності дорожніх знаків, розмітки, встановлення місця наїзду на велосипедиста, траєкторію руху останнього; провести огляд та дослідження велосипеда; дослідити належні дії учасників ДТП, тобто встановити якими були повинні бути дії учасників ДТП у цій дорожній ситуації; встановити ступінь тяжкості заподіяних ОСОБА_1 тілесних ушкоджень), і допущено ряд зазначених вище порушень норм КПК України, суд прийняв вірне рішення про скасування постанови як незаконної.
Згідно з вимогами ст. 236 - 2 КПК України, судом всебічно перевірено законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови помічника прокурора, досліджено письмові матеріали на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, і доводи апеляції у цій частині також є безпідставними.
Не відповідають матеріалам справи і посилання апелянта на те, що судом не досліджено матеріали які мають суттєве значення для прийняття законного рішення за скаргою. Як вбачається з матеріалів справи і протоколу судового засідання, судом при розгляді справи не допущено порушень вимог кримінально - процесуального закону, які б ставили під сумнів законність і обґрунтованість прийнятого по скарзі рішення.
Виходячи з наведеного, і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила :
апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи залишити без задоволення, а постанову місцевого Дніпровського районного суду від 28 липня 2006 року про скасування постанови помічника прокурора Дніпровського району від 27 червня 2006 року про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом ДТП, що мало місце 04 серпня 2005 року -без зміни.