Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________________

Справа №  2-345/11

У Х В А Л А

21.02.2011                                                                                                  м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р. розглянувши клопотання ПАТ «Фольксбанк" в інтересах якого діє Михайлишин В.М.,  про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ПАТ «Фольксбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2  про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

18.02.2011 року Пат "Фольксбанк" в інтересах якого діє Михайлишин В.М., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, та ОСОБА_2, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Одночасно із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно (рухоме і не рухоме), що належить відповідачу по справі ОСОБА_3, зокрема житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 а також просить заборонити вчиняти будь-які дії по відчуженню даного майна.

Клопотання мотивовано тим, що у позивача існують побоювання, що з метою уникнення відповідальності відповідач може закласти своє майно по будь-яким іншим зобов"язанням, або реалізувати його будь-який інший спосіб.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали позовної заяви, суддя прийшов до висновку, що заява є такою, що не відповідає вимогам ст..151 ЦПК України і підлягає поверненню позивачу, з наступних міркувань.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3,  уклав кредитний договір із позивачем – ПАТ "Фольксбанк" на суму 25 тисяч доларів США.

Згідно ч.1 ст.151, п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Частиною другою ст..151 ЦПК України встановлено вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема, така має містити, крім причини звернення, виду забезпечення та обґрунтування його необхідності, також і інші відомості, що потрібні для забезпечення позову.

Позивач просить в якості забезпечення позову накласти арешт на все майно (рухоме і не рухоме), що належить відповідачу по справі ОСОБА_3, зокрема житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 а також заборонити вчиняти будь-які дії по відчуженню даного майна.

За рекомендаціями Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Зокрема, при обранні як виду забезпечення позову арешту майна відповідача слід переконатися, що при цьому не буде порушено конституційно гарантоване право власності інших осіб (наприклад, право спільної сумісної власності).

Однак, ні заява про забезпечення позову, ні матеріали позовної заяви не містять достатніх відомостей про особу боржника, зокрема про його сімейний стан, які є необхідними для врахування можливих інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із накладенням арешту на майно відповідача. Крім того у поданій до суду заяві заявник не надає доказів на підтвердження про те, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду та не обґрунтовує необхідність забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява представника позивача не містить даних про вартість майна на яке необхідно накласти арешт, що унеможливлює визначити співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимоги.

Відсутність зазначених відомостей у заяві позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, оскільки в заяві та матеріалах справи відсутні достатні відомості, які необхідні для вирішення питання про можливість вжиття заходів забезпечення позову у видах, які просить обрати позивач, тому така заява, згідно з вимогами п.3 ч.2 ст.151 ЦПК України та в порядку, встановленому ч.8 ст.153 ЦПК України, підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст..ст.151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, суддя –

У Х В А Л И В:

Заяву ПАТ ПАТ «Фольксбанк" в інтересах якого діє Михайлишин В.М.,  про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ПАТ «Фольксбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2  про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором – повернути заявнику.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя    В. Р. Трагнюк