Справа № 2-а-938/11

ПОСТАНОВА

іменем України

28 лютого 2011 року

28 лютого 2011 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді                                                                 Кузьміної О.І.                              

при секретарі                                                                    Картавих Т.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона про спонукання до виконання певних дій, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача здійснити нарахування недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги  в період з 30.06.2010 р. по 31.12.2010 р., посилаючись на те, що відноситься до категорії „діти війни” та відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, в нарахуванні якої відповідач відмовляє. Позивач зазначив, що бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України щодо нездійснення перерахунку та невиплати йому у повному обсязі надбавки є неправомірною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України, у зв'язку з чим просить постановити рішення, яким зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії  в період з 30.06.2010 р. по 31.12.2010 р.  

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просила здійснити перерахунок та виплату пенсії  в період з 30.06.2010 р. по 28.02.2011 р.  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заперечення в якому позовні вимоги не визнав просив слухати справу за його відсутності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України „Про пенсійне забезпечення”, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні та паспорті позивача, копії яких є в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що надає позивачу право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Державна соціальна  підтримка дітей війни закріплена ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої дітям війни пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.   

Законом України „Про Державний бюджет України на 2007рік” призупинено положення ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007року №1029/2007, визнано такими, що не відповідають Конституції окремі положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік”, в тому числі положення п.12 ст.71 зазначеного Закону України, яким призупинено положення ст.6 Закону України    „Про соціальний захист дітей війни”.

Рішення  Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок  дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, з урахуванням норми частини 2 статті 152 Конституції України, норма ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” діє з дня набрання чинності рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007року № 1029/2007, оприлюдненого в Офіційному віснику України 27.07.2007року.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається нормами ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, частиною 3 якої встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для  визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.

Таким чином, законодавством не визначено застосування мінімальної пенсії за віком для реалізації ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Міністерство юстиції України в своєму листі від 31.08.2007року №21-46-561, вважає, що питання, пов’язанні з реалізацією норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення мінімального розміру пенсії, слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Разом з тим, виходячи з вимог п.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Відповідно до вимог ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Виходячи з цього для визначення мінімальної пенсії за віком для підвищення пенсії на 30% згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що з урахуванням п.7 ст. 9 КАС України, має бути застосована норма ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Визначений ст. ст. 71,72 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, бюджет  Пенсійного фонду та джерела формування коштів Пенсійного фонду та використання коштів Пенсійного фонду, не передбачають використання коштів Пенсійного фонду України для  виплати вищевказаного підвищення.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 29 Загальної декларації прав людини кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлено законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві.

Відсутність належного бюджетного фінансування, відсутність коштів у Державному бюджеті, при наявності права особи, законодавством України не визначена як правова підстава в відмові позовних вимог.

Законом України №3235 -4 від 20.12.2005 року „Про Державний бюджет України на 2006рік” дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була призупинена, відповідач не нараховував державну соціальну допомогу.

Питання щодо конституційності зазначеного Закону №3235-4 від 20.12.2005 року Конституційним Судом не вирішувалося.

  Статтею 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась чи повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Дані  строки позивачем дотримані. Однак, оскільки позивач звернулась до суду з зазначеним позовом 30.12.2010 р., суд вважає, що відповідно до зазначених норм Закону його позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку тобто з 30.06.2010 р.

Враховуючи повноваження районного управління Пенсійного фонду, визначені в положенні про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, здійснення перерахунку пенсій покладено на районне управління Пенсійного фонду в Суворовському районі м.Херсона, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом забов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії з а вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії підвищивши її на 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 30.06.2010 року по 28.02.2011 року.  

На підставі викладеного, керуючись Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007року №1029/2007, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п.7 ст. 9 КАС України, ст.ст. 11, 19, 69, 71, 72, 159-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 30.06.2010 року по 28.02.2011 року за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Херсона шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя:О. І. Кузьміна