Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №  1-66/11

2009 р.

П О С Т А Н О В А

про відмову  в  порушенні кримінальної  справи

17.02.2011

Суддя  Золотоніського міськрайонного  суду  Черкаської області Мозгова  О.А. ,  розглянувши  матеріали   скарги  ОСОБА_1  ,  поданої  в  порядку  ст.  27  КПК  України   про  обвинувачення  ОСОБА_2  за  ч.2  ст. 125  КК  України

В С Т А Н О В И В:

                    До  суду  звернулася  ОСОБА_1  із  скаргою   в  порядку  ст.  27  КПК  України , в  якій  просить  притягнути  до  кримінальної  відповідальності   ОСОБА_2 ,  яку  вона  звинувачує  за  ч. 2  ст. 125  КК  України  ,  в  тому,  що 3  серпня  2010  року  ,  близько  20  години   в  с.  Мелесівці  Золотоніського  району   Черкаської  області   ОСОБА_2  в  ході  сварки  між  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3,  ОСОБА_1  та  ОСОБА_4 ,  яка  на  грунті  неприязних  відносин  переросла  в бійку,     нанесла  удар  дерев»яною  палкою   ОСОБА_1   в  область  ліктьового  суглоба  правої  руки,  спричинивши останній  крововилив  і  травматичний  набряк   м»яких  тканин   правого  ліктьового  суглоба   та  правого  передпліччя,  які   відповідно  до   акта   судово-медичного  обстеження  № 911  від  05.08.2010  року відносяться   до  категорії  легких  тілесних  ушкоджень  , що  спричинили  короткочасний  розлад  здоров»я , виникли  від  дії  тупого  предмета   та  по  давності  виникнення  можуть  відповідати  часу  ,  вказаному  ОСОБА_1

                    У  своїй  скарзі  ОСОБА_1  просить  порушити  кримінальну  справу  відносно  ОСОБА_2  за  ч.2  ст. 125  КК  України  та  притягнути її  до  кримінальної  відповідальності.

                    Під  час  попереднього  розгляду  судом скарги  ОСОБА_1  ,  остання  суду  пояснила, що 03.08.2010  року  близько 20  години   вона  знаходилася  вдома  та  готувала  на  кухні  вечерю.  У  вікно  вона  побачила  сусідку  ОСОБА_3,  яка  ходила  по  її  городу  з  підсакою.  Вона  вийшла  на  подвір»я  та  запитала,  що  ОСОБА_3  робить  у  неї  в  дворі. ОСОБА_3 , мовчки, пішла  за  хату. Тоді  вона  покликала чоловіка  , повідомивши,  що  сусідка  ходить  по  двору  та  нічого  не пояснює. Чоловік  вийшов   на  подвір»я ,  а  вона  повернулася в  хату,  бо  на  плиті  готувалася вечеря. Чоловік зайшов у хату та  повідомив,  що  ОСОБА_3  йому  нічого  не  пояснює  і  знаходиться  за  будинком. Вона  знову  вийшла  на  подвір»я  з  чоловіком,  в  цей  час   у  двір  зайшла  ОСОБА_2,  мати  ОСОБА_3,  в  її  руках була  палиця .  Сусідки  нічого  не  пояснювали  на  запитання,  що  вони  роблять  в   їхньому  дворі,  лише  ображали  її з  чоловіком  нецензурною  лайкою.  Чоловік  почав  випихати  сусідок  з  двору в  плечі  та  хотів  закрити  за  ними  калітку,  але  ОСОБА_3  вдарила  його  підсакою  по  голові,  а  потім   ОСОБА_2  вдарила  її  палкою  по  правій руці, в  область  ліктя. Після  цього  вона  викликала  міліцію  та  швидку,  а  через  два  дні  поїхала  в  Черкаси  до  судово-медичного експерта,  щоб  зафіксувати  отримані  тілесні  ушкодження,  бо  в неї  боліла  та  розпухла  рука. ОСОБА_1  в  судовому  засіданні  ствердила,  що  факт  її  побиття  можуть  ствердити  свідки: сусід –ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  яка  являється  сусідкою   та  рідною  сестрою  чоловіка,  ОСОБА_8 –брат  чоловіка  та  ОСОБА_4  -  чоловік.

На  попередньому  судовому  засіданні  ОСОБА_9  суду  повідомила,  що  вона  в дійсності  є  ОСОБА_9,  а  не  Володимирівною ,  як  це  зазначено  в  скарзі   ОСОБА_1  та  надала  суду  копію  свого  паспорта,  з  якої  вбачається,  що вона  є  дійсно  ОСОБА_9.  По  факту  конфлікту  з  сусідами  ОСОБА_1  та  ОСОБА_4,  який  стався  03.08.2010  року вона  суду  пояснила,  що  3  серпня   в  неї  дійсно  стався  інцидент  з  сусідами.  Того  дня ,  ввечері,  вона  діждалася  поки  прийде  з  роботи  дочка   та  попросила її  піти до  сусідів  ОСОБА_4  та  вигнати  з  їхнього  городу  своє  курча.  Дочка  взяла  підсаку та  пішла  до сусідів,  щоб  вигнати  курча ,  але  дочка  сама  не  могла  його впіймати,  тоді  вона  взяла  держак  від  мітли  та  пішла  до  сусідів  в  двір,  щоб допомогти  дочці  ОСОБА_3  вигнати  курча.  Але  ,  коли  вона  зайшла  в  двір  до  ОСОБА_4,  то  вони  вийшли  з  хати  та  почали  ображати  їх  з  дочкою  нецензурними  словами  ,  а  ОСОБА_4 -  почав  випихати  їх   з  двору в  плечі .  Випхавши  за  калітку,  він  забрав  у  ОСОБА_3  підсаку  та  вдарив  нею  ОСОБА_3,  розламавши  на  ній  підсаку  навпіл. У  відповідь  та  такі  дії  ОСОБА_4  вона  вдарила  держаком  від  мітли  ОСОБА_1  по  руці, але  сильно  вдарити  вона її  не  могла.  Після  даного  конфлікту  вони пішли  додому  . Пізніше  вона  дізналася,  що  сусідка  ОСОБА_1  викликала  швидку  та  міліцію.  Працівники  міліції  приходили  до  них та  відбирали  пояснення  щодо  конфлікту.  ЇЇ  дочка  ОСОБА_3  також  вночі  викликала  швидку,  бо  в  неї  після цього  інциденту  піднявся  тиск,  вона  навіть  не  ходила  на  роботу,  бо  була  хвора.  ОСОБА_9   під  час  попереднього  розгляду  справи   зверталася  до  ОСОБА_1  з  проханням   примиритися,  але  ОСОБА_1  на  дану  пропозицію   ОСОБА_2  не  погодилася .

В  підтвердження  вини  ОСОБА_9  в  спричиненні  легких  тілесних  ушкоджень ОСОБА_1  остання  надала  до  скарги акт  судово-медичного обстеження  № 911  від 05.08.2010  року , відповідно  до  якого  у ОСОБА_1  мали  місце  ушкодження: крововилив   і  травматичний  набряк м»яких  тканин   правого  ліктьового суглоба   та  правого  передпліччя.  Вказані   ушкодження  виникли  від  дії   тупого  предмета,  по  давності   виникнення   можуть  відповідати  часу  ,  вказаному  оглянутою   та  відносяться  до  категорії   легких  тілесних  ушкоджень  ,  що  спричинили  короткочасний  розлад  здоров»я. З  виписки  з медичної  карти   хворого  ОСОБА_1  вбачається, що  05.08.2010  року  вона  зверталася  до  лікаря-ортопеда  та їй  поставлено  діагноз -   наслідки  забиття   правого ліктьового  суглоба    у  вигляді  міозиту.

Суд  при  вирішенні  питання щодо порушення  кримінальної  справи  відносно  ОСОБА_2  за  ч.2  ст. 125  КК  України,  виходить  з  вимог ст. 94  КПК  України,  де  зазначено, що   кримінальна  справа  може  бути  порушена   тільки  у  тих  випадках,  коли  є  достатні  дані  ,  які  вказують  на  наявність  ознак  злочину .   

Як  вбачається  з  матеріалів  скарги ОСОБА_1 та відмовного  матеріалу №  1834   за 2010  рік  по факту  конфлікту   між  ОСОБА_3,  ОСОБА_9, ОСОБА_1  та  ОСОБА_4 між  вищезазначеними  особами  дійсно  був конфлікт,  в  ході  якого  всі  його  учасники ображали  один  одного  нецензурною  лайкою, чим грубо  порушували  громадський  порядок  , що є  адміністративним  проступком.  Відносно  ОСОБА_9  та  ОСОБА_4  до суду  надходили  адміністративні  матеріали  про  притягнення їх  до  адміністративної  відповідальності  за  ст. 173 КУпАП,  але  провадження  в  даних  справах  постановою  судді  Золотоніського  міськрайонного  суду  від  12.08.2010  року  закрито,  вз»в»язку  з  малозначимістю  вчиненого ними правопорушення,  суд  обмежився  лише  усним  зауваженням ,  дані  постанови  суду  ніким  не  оскаржувалися в  апеляційному порядку.

Згідно  з матеріалами  скарги ОСОБА_1,  вона  обвинувачує  у  спричиненні їй  легких  тілесних  ушкоджень  ОСОБА_2,    яка  в  дійсності  є  ОСОБА_9,  що  остання  ствердила  суду  своїм  паспортом.  Тобто,  ОСОБА_1  звинувачує  в  нанесенні  їй  тілесних  ушкоджень  зовсім  іншу  особу.

Крім  того,  ОСОБА_1  для  доведення  вини  ОСОБА_9   просить  суд  допитати  в  якості свідків  ОСОБА_7,  яка  являється  сусідкою   та  рідною  сестрою  чоловіка,  ОСОБА_8 –брата   чоловіка  та  ОСОБА_4  -  чоловіка, які є  близькими  родичами  скаржниці  ,  а  тому  є  зацікавленими особами  в  справі  та   не  можуть  надати  суду   неупереджених та  об»єктивних  пояснень.

З  акта  судово-медичного обстеження гр.  ОСОБА_1   № 911  від 05.08.2010  року ,  дійсно  вбачається, що   у ОСОБА_1  мали  місце легкі тілесні  ушкодження: крововилив   і  травматичний  набряк м»яких  тканин   правого  ліктьового суглоба   та  правого  передпліччя,  але  по  давності   виникнення   вони   можуть  відповідати  часу  ,  вказаному  оглянутою .  Тобто, даний  акт  не  дає  суду  ствердних  висновків,  ним  лише  допускається  ймовірність  відповідності  заподіяння -  часу ,  вказаному  самою  ОСОБА_1  , а  відповідно до   ст. 62  Конституції  України  обвинувачення  не  може  ґрунтуватися   на  припущеннях ,  а  всі   сумніви   щодо  доведеності  вини особи  тлумачаться  на  її користь.

Отже,   враховуючи  вищевикладене,  суд приходить  до  висновку  ,  що  ОСОБА_1  в  порушенні  кримінальної  справи   відносно ОСОБА_2   за  ч. 2  ст. 125  КК  України  необхідно  відмовити.

Суд  також  вважає  за  необхідне  роз»яснити  сторонам ,  що  вони  можуть  звернутися  до  суду  з  позовною  заявою   в  порядку  цивільного  судочинства про  захист  честі,  гідності  та  ділової  репутації,  оскільки  в суді  прозвучали  взаємні  звинувачення  від  сторін  в  особистих  образах  та  приниженнях.

Керуючись  ст.ст. 27, 251, 94 КПК  України, ст. 62  Конституції  України ,   суддя -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  в  порушенні  кримінальної  справи   відносно ОСОБА_2   за  ч. 2  ст. 125  КК  України  -  відмовити.

Постанова може  бути  оскаржена   до  апеляційного  суду Черкаської області  через  Золотоніський  міськрайонний  суд  протягом  7  діб.

СУДДЯ:                                                                      Мозгова  О.А.