Справа № 606/1698/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з урахуванням уточнених позовних вимог, звернулись через свого представника адвоката Штогрина М.П. до суду із позовом до Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області, у якому просять: визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог, вказують на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору та станом на 15.04.1991 в ньому проживали та були зареєстровані: голова двору ОСОБА_4 , члени колгоспного двору: її дочка ОСОБА_5 , її зять ОСОБА_6 , її онук - ОСОБА_1 , її онучка - ОСОБА_7 .

На день смерті ОСОБА_4 разом з нею проживали та були зареєстровані в житловому будинку її дочка - ОСОБА_5 , її зять - ОСОБА_6 , її онук - ОСОБА_1 , дружина онука- Двуліт ОСОБА_8 , її правнук - ОСОБА_9 .

За життя ОСОБА_4 заповіту не складала. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку прийняла її дочка ОСОБА_2 , однак не оформила спадкове майно.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На день смерті ОСОБА_6 разом з ним проживали та були зареєстровані в житловому будинку його дружина - ОСОБА_2 , його син - ОСОБА_1 , невістка - ОСОБА_10 та онуки - ОСОБА_9 , ОСОБА_11 .

За життя ОСОБА_6 заповіту не складав. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька, іншими спадкоємцями за законом є дружина спадкодавця - ОСОБА_2 та дочка спадкодавця - ОСОБА_3 , які від належних їм часток спадкового майна відмовилися, про що подали відповідні заяви до нотаріальної контори. Інші спадкоємці не зверталися.

Однак, після смерті ОСОБА_6 отримати у державного нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом позивачі не можуть через те, що на вказаний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами відсутні правовстановлюючі документи, будинок зареєстрований за колгоспним двором, який складається з п`ятьох членів.

Враховуючи вказані обставини, позивачі звернулись до суду для визнання права власності за ними на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.

Ухвалою суду від 12.08.2024 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник в судове засідання не з`явились, однак у поданій 08.09.2024 заяві представник позивачів просив справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 395 від 30.11.2020, власником житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 , однак право власності не зареєстроване (а.с. 22).

Відповідно до довідок, виданих Микулинецькою селищною радою Теребовлянського району Тернопільської області від 27.06.2022, 02.06.2022 за № 491, 328, копії погосподарської книги, за № 719, ОСОБА_4 була головою двору житлового будинку в АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 двір був колгоспним. В даному домогосподарстві проживали та були зареєстровані станом на 15.04.1991: голова двору - ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_5 , зять - ОСОБА_6 , онук - ОСОБА_1 , онучка - ОСОБА_7 . На день смерті ОСОБА_4 разом з нею проживали та були зареєстровані в житловому будинку: дочка - ОСОБА_5 , зять - ОСОБА_6 , онук - ОСОБА_1 , дружина онука- ОСОБА_10 , правнук - ОСОБА_9 . ОСОБА_6 дійсно приживав та був зареєстрований на день смерті за вищевказаною адресою та разом із ним за вказаною адресою на день його смерті постійно проживали і були зареєстровані в житловому будинку: дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_1 , невістка - ОСОБА_10 , онуки - ОСОБА_9 , ОСОБА_11 (а.с.23, 24, 48-54).

Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 27.11.2020, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , вищевказаний житловий будинок має загальну площу 98,9 кв.м., з якої житлова - 56,0 кв.м. (а.с.25-29).

Відповідно до висновку про вартість майна: будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , станом на 28.01.2022 становить 108910 (сто вісім тисяч дев`ятсот десять) грн (а.с.30).

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 .

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 належало по 1/5 частки житлового будинку кожному.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Дарахів, Теребовлянського району, Тернопільської області та її батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , та у якому допущено помилку у імені матері " ОСОБА_13 ", замість дійсного " ОСОБА_13 " (а.с.7).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Дарахівською сільською радою Теребовлянського р/в ЗАГСу, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дарахів, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.6).

Заповіту на вказаний житловий будинок ОСОБА_4 за життя не склала. Після її смерті відкрилась спадщина.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 13.05.1966 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується копією Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 13.05.1966 (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Дарахівською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с 11).

Заповіту на вказаний житловий будинок ОСОБА_6 за життя не склав. Після його смерті відкрилась спадщина.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Дарахів, Теребовлянського району, Тернопільської області та його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_17 (а.с.12).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Дарахів, Теребовлянського району, Тернопільської області та її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_17 (а.с.16).

ОСОБА_18 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується копією довідки, виданої відділом рейстрації актів цивільного стану Теребовлянського району Управління юстиції від 15.02.2008 за №48(а.с.19).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за № 79/02-14 від 01.02.2022, слідує, що при розгляді документів було встановлено, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , на ім`я померлого ОСОБА_6 , а право власності не зареєстроване. 18.03.2016 була заведена спадкова справа за №120/2016, за заявою спадкоємця за законом сина спадкодавця ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , інші спадкоємці, згідно статті 1261 ЦК України - дружина померлого ОСОБА_2 та дочка померлого ОСОБА_3 , подали заяви про відмову від спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 (а.с.20-21).

Оскільки ОСОБА_20 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до правовідносин щодо спадкування після її смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу УРСР (далі ЦК УРСР) в редакції 1963 року.

Згідно статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За умовами статті 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно із статей 548-549 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому до правовідносин щодо спадкування після його смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) 2003 року.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивачів має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на майно.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачі не можуть реалізувати своїх прав, їхні права підлягають судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання: за ОСОБА_1 права власності на 2/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 1/5 частина в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та 1/5 частина, як за членом колишнього колгоспного двору; за ОСОБА_2 права власності на 2/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 1/5 частина в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та 1/5 частина, як за членом колишнього колгоспного двору та за ОСОБА_3 права власності на 1/5 частину житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5, 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268 ЦК України, статтями 524, 525, 529, 548, 549, 553 ЦК УРСР 1963 року, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на на 2/5 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 1/5 частина в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та 1/5 частина, як за членом колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на на 2/5 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 1/5 частина в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та 1/5 частина, як за членом колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

Відповідач: Микулинецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396302, місцезнаходження: вулиця С.Бандери, 11, селище міського типу Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область.

Повний текст рішення суду складено 26 вересня 2024 року.

Суддя А.В.Мельник