Справа № 521/9918/24

Номер провадження № 2/521/5063/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року                                                                        м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді  – Громіка Д.Д.,

при секретарі         – Котигорох Н.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, –

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся.

В ході судового розгляду встановлено, що провадження у справі відкрито за заявою яка не відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

За приписами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Так, ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» визначено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.00 коп.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві окремих самостійних позовних вимог майнового характеру, зокрема, про стягнення заборгованості за Кредитним договором №5904379 в розмірі 16405,00 грн. та за Кредитним договором № 101089070 в розмірі 15807,50 грн., укладеними з відповідачем у різний період часу та з різними кредиторами, права вимоги за якими в різний період та на підставі різних договорів факторингу перейшли до позивача - ТОВ «ФК «ЄАПБ»

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з положеннями п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір лише за одну позовну вимогу майнового характеру у розмірі 3028 грн. 00 коп. (Платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 70530 від 24.05.2024 року), а тому, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. за реквізитами для сплати судового збору до Малиновського районного суду м. Одеси (https://ml.od.court.gov.ua/sud1519/gromadyanam/tax/) та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Крім цього суд звертає увагу, що згідно роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Разом з тим, долучена до матеріалів позовної заяви платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 70530 від 24.05.2024 року з призначенням платежу: «101 Судовий збір, за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ», Малиновський районний суд м.Одеси №51672», не містить відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір, тому вказана платіжна інструкція не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору саме за позовом до ОСОБА_1 .

При цьому, інша інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу позовної заяви про стягнення заборгованості, відповідачем за якою є ОСОБА_1 , позивачем сплачено судовий збір, відсутня, а отже суд дійшов висновку про те, що додана позивачем платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору за даною позовною заявою.

Вказаний висновок підтверджено Постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у справі № 755/3288/20, та Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20.

Так, колегією суддів у постанові від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20 зауважено, зокрема: «Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд перед прийняттям заяви про видачу судового наказу самостійно перевіряє сплату заявником належної суми судового збору, оскільки в платіжному дорученні  № 1061 від 11 лютого 2020 року відсутня будь-яка інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу даної заяви сплачено судовий збір.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що реквізит «призначення платежу» у платіжному дорученні № 1061 від 11 лютого 2020 року було оформлено заявником у повній відповідності до прикладу, наведеному на сторінці суду першої інстанції офіційного сайту Судова влада України, оскільки заповнення платіжного доручення повинно відбуватись відповідно до роз`яснень   Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведених вище та з розумінням того, що подаючи заяву про видачу судового наказу, необхідно зазначати інформацію, яка б ідентифікувала, за що саме сплачено судовий збір, зважаючи і на те, що на офіційному сайті суду, зазначено лише загальний приклад.»

Таким чином, на виконання даної ухвали суду позивачем має бути надано суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору на рахунок Малиновського районного суду м. Одеси із зазначенням у платіжному документі відомостей про сплату судового збору із призначенням платежу: «за подачу позовної заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості».

Разом з тим, позивача не позбавлено права на повернення йому неналежно оформленої суми судового збору на підставі відповідної заяви у порядку Закону України «Про судовий збір»

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи, що судом встановлено, що провадження по справі відкрито за заявою, яка не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків 5 днів з дня отримання ухвали суду.

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява буде залишена без розгляду на підставі ч.13 ст.187 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями175,177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Попередити позивача, що відповідно до положень ч. 13 ст. 187 ЦПК України та п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі невиконання позивачем ухвали суду у встановлені строки, позовна заява підлягатиме залишенню без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Д. Громік