Справа № 463/8085/24                        Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1135/24         Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року,

встановила:

цією ухвалою слідчого судді скаргу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за повідомленням №3273 від 12 серпня 2024 року (вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України військовослужбовцем ОСОБА_8 ) - повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року, командир в/ч НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, направити матеріали скарги до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ухвала є незаконною, прийнята з порушенням вимог КПК України.

Звертає увагу на те, що підставою для повернення скарги є посилання слідчого судді на те, що скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

Наголошує, що в/ч НОМЕР_1 є заявником, яка у встановленому законом порядку звернулась з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України військовослужбовцем ОСОБА_8 .

Зазначає, що командир військової частини є посадовою особою, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в тому числі представляти інтереси військової частини в органах державної влади, правоохоронних органах, судах.

З веденням в Україні воєнного стану в 2022 році частина електронних реєстрів не публікується у формі відкритих даних, що унеможливлювало в/ч НОМЕР_1 сформувати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та подати до суду для підтвердження наявних повноважень.

Враховуючи, що на період дії воєнного стану військові частини приховані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстрація військової частини НОМЕР_1 в підсистемі «Електронний суд» здійснювалась адміністратором Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ДП «Центр судових сервісів») в окремому порядку - за відповідним зверненням військової частини та після перевірки повноважень її керівника (копії підтверджуючих документів додаються).

У зв`язку з цим командиру військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_6 , як керівнику установи при реєстрації електронного кабінету, в установленому порядку надано всі повноваження на представництво інтересів військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, подання даної скарги в електронному вигляді в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від імені військової частини НОМЕР_1 є прямим підтвердженням повноважень ОСОБА_6 як її керівника.

ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

З огляду на викладене, з метою дотримання процесуальних строків, визначених кримінальним процесуальним законом, колегія суддів апеляційного суду, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, вважає за можливе провести апеляційний розгляд без участі апелянта.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.Частиною 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали дотримався у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, в провадження слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова надійшла скарга командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за повідомленням №3273 від 12 серпня 2024 року.

З представлених матеріалів скарги вбачається, що до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, із матеріалами про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення зверталася – військова частина НОМЕР_1 , в особі командира ОСОБА_7 (на час звернення).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Разом із тим, відповідно до ст. 60 КПК України заявником може бути юридична особа, вона не містить вказівки на те, хто і на підставі яких документів може бути визнаний представником такої юридичної особи.

Системний аналіз положень КПК України (зокрема, статей 63, 64-1, 64-2) вказує, що законодавець послідовно висуває уніфіковані вимоги щодо представництва юридичної особи, коли остання є іншим учасником кримінального провадження (зокрема, цивільним позивачем, цивільним відповідачем; юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження; третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, тощо).

Зокрема, представляти юридичну особу може: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; працівник юридичної особи за довіреністю.

При цьому, повноваження представника юридичної особи підтверджуються: документами, передбаченими ст. 50 КПК України, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.

Отже, виходячи з наведеного, а також із загальних засад кримінального провадження, є підстави стверджувати про те, що представником юридичної особи, яка є заявником, можуть бути ті ж самі суб`єкти, що визначені в статтях 63, 64-1, 64-2 КПК України, які на підтвердження своїх повноважень мають подати відповідні документи зазначені у вказаних нормах процесуального закону.

 З матеріалів справи встановлено, що в матеріалах скарги відсутні докази, які б вказували на те, що ОСОБА_9 є командиром військової частини НОМЕР_1 , та відповідно наявності повноважень на звернення до суду з відповідною скаргою.       

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо таку подано особою, яка не має права подавати скаргу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що до скарги не долучено жодних документів на підтвердження того, що ОСОБА_6 є командиром військової частини НОМЕР_1 та має право на звернення до суду із відповідною скаргою в інтересах військової частини НОМЕР_1 .

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Доводи апелянта, що подання скарги в електронному вигляді в підсистемі «Електронний суд» від імені військової частини НОМЕР_1 , є прямим підтвердженням повноважень ОСОБА_6 , апеляційний суд розцінює критично, оскільки з матеріалів справи вбачається, що скарга поступила на адресу Личаківського районного суду м. Львова поштою, що підтверджується копією конверта (а.с. 6).

В ході апеляційного розгляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Враховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

ухвалу слідчого судді Личаківського районного суд м. Львова від 28 серпня 2024 року про повернення скарги командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 - залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2                         ОСОБА_3                         ОСОБА_4