Справа № 2-а-1655-2011

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ         УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області  Кривошеєв Д.А., розглянувши в скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янську Донецької області, про визнання дій Управління пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області  протиправними, зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янську  Донецької області  нарахувати на її користь і виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить 1495,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2011 року у Слов’янський міськрайонний  суд Донецької області звернулась ОСОБА_1 з зазначеним позовом до УПФУ у м. Слов’янську Донецької області, обґрунтовуючи  свої вимоги тим, що вона народилась у 1941 року та відповідно  до Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 зазначеного закону їй  з 01.01.2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком, але у  2006, 2007 роках їй така допомога не виплачувалась.  Законом № 3235-1V від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію даної статті було зупинено, у зв’язку з чим питання про стягнення недоплачених сум за 2006 рік не ставить. Ст. 71  Закону України № 489-У від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік»дія статті 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена і на 2007 рік. Однак рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дійте війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.08.2008 року № 10-рп2008 р. було визнано неконституційними положення п.п.2 п. 41 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», отже з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата  їй  соціальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ,,Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, але розмір виплат був значно менший, недоплата складає: з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року –1495,50 грн..

Відповідно до ст. 87 Закону України про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Суми пенсії або її частина не одержані своєчасно з вини органу, що нараховує або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь яким строком».  

Просила  визнати дії УПФУ в м. Слов’янську Донецької області протиправними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок  та виплатити щомісячну державну допомогу  як  дитині війни за період з  01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 р. становить 1495,50 грн.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з’явилась, надала заяву, в якій на задоволені позовних вимог наполягала та просила справу розглянути за її відсутністю.

Представник відповідача УПФУ в м. Слов’янську Донецької області до суду не з’явився, хоча належним чином був повідомлені про день, час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи або без участі їх представника до суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ  в м. Слов’янську Донецької області  підлягають  частковому задоволенню за  наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно до  статті 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” є  дитиною війни, так, як їй  на час закінчення Другої  світової війни  (2 вересня 1945 року)  було менше 18 років.

Виходячи з того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії  на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Статтею 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.

Тобто положення статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком набрало чинності з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України).

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року внесено зміни зо Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році та у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону «Про соціальний захист дітей війни»

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання УПФУ в м. Слов'янську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни»з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, щомісяця, підлягають задоволенню

Конституційний Суд України дійшов висновку, що Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає, що він не є пропущеним з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією зі складових пенсії в цілому, а відповідно до ст. 87 Закону України  ,,Про пенсійне забезпечення” від  05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Розглядаючи позовні вимоги в частині нарахування сум до виплати судом та стягнення з відповідача конкретних грошових сум суд виходить з наступного:

Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, суд зазначає, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень,   у даній справі –відповідача, і не відноситься до компетенції судових органів. У зв’язку з цим, суд вважає, що в цій частині –визначення та стягнення конкретної суми допомоги -  позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно до п.7 ст. 4 ДКМУ «Про державне мито»відповідач звільнений від сплати судового збору

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо необхідності часткового  задоволення  позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,12,76,79,158,159-161,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янську Донецької області, про визнання дій Управління пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області  протиправними, зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янську  Донецької області  нарахувати на її користь і виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить 1495,50 грн. задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янську Донецької області щодо неналежного нарахування та виплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську здійснити ОСОБА_1 з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

В іншій частині позовні  вимоги  залишити  без  задоволення.          

          Постанова  може бути оскаржена в  апеляційному порядку до Донецького  Апеляційного Адміністративного суду через Слов’янський  міськрайонний суд Донецької  області  шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення  постанови.

Постанова складена в одному екземплярі.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду                                                            Кривошеєв Д.А.