Справа № 583/4504/23

1-кс/583/1375/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "25" вересня 2024 р. м. Охтирка

Слідчий суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка клопотання Т.в.о. начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_3 , що погоджено заступником керівника Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_4 щодо

        ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Будилка Лебединського району Сумської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

       01.02.2017 Лебединським районним судом Сумської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком з випробуванням 1 рік та відносно якого ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 08.11.2017 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено засудженого для відбування призначеного покарання;

       09.12.2019 Тростянецьким районним судом Сумської області за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 71, ч. 5 ст. 72 КК України до одного року позбавлення волі;

       26.07.2022 Шишацьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 194, ст. 75 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки,

       про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,        

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 ,

встановив:

       09.09.2024 до суду надійшло зазначене клопотання.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів цієї особи (вимагання), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, в умовах воєнного стану, та ч. 2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинені з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням зброї.

09.09.2024 слідчим СВ Охтирського РВП ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.

11.09.2024 до суду надійшло клопотання т.в.о. начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_3 щодо ОСОБА_5 про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке було задоволено ухвалою суду від 11.09.2024.

24.09.2024 о 14 год. 45 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та ч. 2 ст. 146 КК України, який відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Крім того, у об`єднаному кримінальному провадженні № 42023202520000038 від 02.05.2023 проводиться досудове розслідування у інших епізодах злочинної діяльності ОСОБА_8 , його батька ОСОБА_9 ,, які вони вчинювали за попередньою змовою групою осіб, у тому числі за співучасті із ОСОБА_5 Рішення про повідомлення про підозру у цих злочинах буде прийнято після встановлення всіх потерпілих та свідків, встановлення повного кола співучасників його злочинної діяльності, здійснення відповідних судових експертиз.

Таким чином, вважає, що наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, переховувати чи знищити докази своєї причетності до вчинення злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення, подовжити свою злочинну діяльність, інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, тому Т.в.о. начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права на внесення застави, враховуючи насильницький характер інкримінованого йому злочину.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав повністю, просив задовольнити.

Підозрюваний зазначив, що дійсно після отримання повідомлення про підозру, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та після повідомлення про дату і час розгляду зазначеного клопотання, покинув своє місце проживання, оскільки злякався, що до нього буде застосовано – тримання під вартою. Але зараз від не має наміру переховуватися, зазначені у повідомленні про підозру дії вчиняв не з метою збагачення, а з метою припинення незаконних дій потерпілого з розповсюдження наркотичних засобів. Просив обрати домашній арешт з електронним засобом контролю.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати інший більш м`який запобіжний захід. Посилався на відсутність у клопотанні мотивів, я яких неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід. Вважає достатнім для виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків – домашній арешт.

       Заслухавши думку учасників, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.

       Встановлено, що 02.05.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення № 42023202520000038 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 361 КК України.

       09.09.2024 т.в.о начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України та ч. 2 ст. 146 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

       При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; майновий стан; наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 , який пояснив, що ОСОБА_8 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_11 вимагали у нього грошові кошти в сумі 50 тис. грн, погрожували пістолетом, вивозили на автомобілі ОСОБА_8 до лісу, після чого продовжували вимагати грошові кошти; протоколами пред`явлення потерпілому ОСОБА_10 осіб для впізнання за фотознімками, в ході яких потерпілий серед інших осіб впізнав ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 ;протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено стартовий пістолет Retay P 114 9 m.m. P.A.K. з набоями до нього.

       Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій підозрюваного, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Щодо існування ризиків.

       Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

       Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.  

       Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

       Оскільки підозрюваному у разі визнання його винуватим за ч. 4 ст. 189 КК України загрожує покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна , прокурором доведено наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також прокурором доведено ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Оскільки підозрюваний мешкає разом з ними в одному населеному пункті (м. Тростянець) та одному районі (Охтирський район), має широке коло знайомих в Охтирському районі Сумської області, зокрема серед осіб, що мають вплив на криміналітет та осіб, які можуть вчинити незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Цей незаконний виплив може стосуватись як потерпілого, який безпосередньо вказує на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, інших потерпілих, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження.

З огляду на те, що досудове розслідування не завершене, вищенаведені обставини вказують на існування ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даній стадії досудового розслідування ще не відшукані.

Також існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема пов`язане із незаконним впливом на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, подовжити свою злочинну діяльність, оскільки не має офіційних джерел доходів, не працює та не навчається, відсутні сталі сімейні зв`язки, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

       Інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам переховування або продовження злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілих та свідків, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків, яка відсутня в органів слідства до підозрюваного.

Особиста порука не може бути застосована, оскільки не надходили письмові звернення осіб, які виявили бажання поручитися за обвинуваченого.

Застава також не може бути застосована, оскільки не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про можливість внесення застави.

Домашній арешт неможливо застосувати у зв`язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків. Перебуваючи за місцем мешкання, підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність та матиме можливість при спілкуванні здійснити тиск на свідків, потерпілого, з метою зміни їх показів на його користь.

Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що після отримання повідомлення про підозру, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та після повідомлення про дату і час розгляду зазначеного клопотання, покинув своє місце проживання, оскільки злякався, що до нього буде застосовано – тримання під вартою.

       Таким чином, прокурор довів в судовому засіданні, що інший, більш м`який запобіжних захід є недостатнім у даному випадку.

       Враховуючи вагомість наявних доказів вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 існування зазначених судом ризиків, неможливість призначення іншого, більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави.

       Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України,

постановив:

       Клопотання Т.в.о. начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області – задовольнити.

       Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк шістдесят днів, обчислюючи строк з моменту його затримання 24.09.2024 о 14.45 год.

Строк дії ухвали – до 24 години 00 хвилин 22 листопада 2024 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Слідчий суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області                                                         ОСОБА_12