Справа № 2-2076/2007 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м      У к р а ї н и

20 червня 2007 року           Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді  - Білюнас В.Ю., при секретарі - Меметові Е.М.,  з участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ялті цивільну справу за позивом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ім особам Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів, Ялтинської міської ради  про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодуванні моральної шкоди і позов Ялтинської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  про звільнення земельної ділянки, 

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3. пред'явила позов до відповідачів, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за адресою: м. Ялта,АДРЕСА_1, просить суд зобов'язати відповідачів знести самовільно встановлені металеві гаражі на земельній ділянці, що належить позивачці на праві приватної власності, стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

Вимоги мотивовані тим, що позивачці рішенням сесії Ялтинської міської ради №157 від 17 березня 2006 року в приватну власність надана земельна ділянка площею 0,0030 га в районі будинку АДРЕСА_1 в м. Ялта. На підставі вказаного рішення позивачці був виданий державний акт 16 серпня 2006 року.  Відповідачі на вказаній земельній ділянці самовільно встановили металеві гаражі. В добровільному порядку звільнити земельну ділянку відповідачі відмовляються. По даному факту позивачка зверталася до  РЕО №2,СЕС м. Ялти, виконком,  де їй було рекомендовано за захистом своїх прав   звернутися до суду. Незаконними діями відповідачів позивачу була причинена і моральна шкода, що виразилася в моральних стражданнях, зв'язаних з тим, що вона не має нагоди виконати  роботи по будівництву гаража на своїй же ділянці, вимушена звертатися до різних органів за захистом свого порушеного права, витрачати на цей свій час і здоров'я, вона втратила душевну рівновагу, повинна була звертатися до лікарні, тому що було цими діями пошкоджено її здоров'я, виникли необхідні додаткові зусилля для відновлення колишнього полягання і способу життя. Підтримує позив Ялтинської міської ради.

Відповідачі ОСОБА_4., ОСОБА_5. в судовому засіданні позови не визнали і пояснили, що встановили гаражі на даній земельній ділянці, оскільки раніш була згода Ялтинського виконкому на установлення металевих гаражів, що вони не заважають позивачці у користуванні її земельною ділянкою. Позивачка приховувала від решти користувачів гаражів те, що вона має право власності на земельну ділянку. В цей час вирішують питання про наданні їм земельних ділянок у користування, займаються підготовкою необхідних документів. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не визнають, як і позов Ялтинської міської ради.

 Представник Ялтинської міської ради підтримав позов ради і позовні вимоги ОСОБА_3. Рада пред'явила позов до відповідачів до ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6.  про звільнення земельної ділянки, оскільки земельні ділянки зайняти відповідачами самовільно, просить суд зобов'язати відповідачів демонтувати самовільно встановлені металеві гаражі на земельній ділянці, розташованою за адресою: м. Ялта,АДРЕСА_1, оскільки рада не приймала рішень по наданню відповідачам у користування, чи власність земельної ділянки для встановлення гаражів.

Відповідач ОСОБА_6. позови визнала, надала письмову заяву що зобов'язується добровільно звільнити земельну ділянку на який знаходиться її гараж, просить розглянути справу в її відсутність.

Вислухавши думку сторін, адвокатів, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позов ОСОБА_3 підлеглим  частковому задоволенню, а позив Ялтинської міської ради задоволенню в повному обсязі. 

На підставі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні їм права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 90 ч. 2 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що  земельна ділянка, загальною площею 0,0030 га, розташована за адресою: м. Ялта,АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3. на праві власності, що підтверджується державним актом від  16.08.06 р., надана для будівництва та обслуговування індивідуального гаража (л.с.6).

Відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6. ця земельна ділянка і інша територія, яка розташована біля цієї ділянки не надавалась ні на праві користування, ні на праві власності, не відноситься вона і до прибудинкової території, де живуть відповідачі.

Відповідачі самовільно на земельній ділянці в цьому районі встановили металеві гаражі, що в судовому засіданні вони не оспорювали, однак пояснювали, що гаражі раніш належали особам, які мали пільги, яким надавався дозвіл на тимчасове встановлення гаражів.

У добровільному порядку на вимогу позивачки відповідачі відмовилися прибрати гаражі, у зв'язку з чим, вона вимушена звертатися в РЕО  №2 м.Ялти, державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель із заявою про порушення її прав, за фактом самоправних дій відповідачів (л.с.7,45).

Як вбачається з матеріалів справи, експлуатаційні органи вже неодноразово розглядали ситуацію, що склалася у зв'язку із порушенням у користуванні ОСОБА_3 гаражем, та виявили в діях ОСОБА_4, ОСОБА_5. ознаки самовільного зайняття земельної ділянки (а.с.8-11), надавались письмові приписи про звільнення земельних ділянок, складався акт по цьому факту 23.03.07 р.(л.с.12).

Право власності, зміст якого визначений частиною 1 ст. 316 ЦК України, - це право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Саме власникові у відповідності до ст. 41 Конституції України, частини 1 ст. 317 та частин 1, 2 ст. 319 ЦК України належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, вважаються самочинним будівництвом. Відповідно до частини 4 цієї статті якщо  таке будівництво порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

                Приписами ст. 391 ЦК України та частини 2 ст. 48 Закону України «Про власність» передбачено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним дій щодо користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма знайшла відображення в частинах 2,3 ст. 152 ЗК України, яка одним із засобів захисту прав громадянина на земельну ділянку визначає відновлення стану, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Як встановлено  ст. 212 Земельного Кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно ч. 3 ст. 125 Земельного Кодексу України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється, цю норму закону відповідачі не виконали, письмових доказів по цієї обставини до суду не надали.

Ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно з пунктом «б» ч. 3 цієї ж статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, ще порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Таким чином, ОСОБА_3., якої належить земельна ділянка на праві власності, має законні підстави вимагати усунення перешкод у її користуванні шляхом зобов'язання ОСОБА_4, ОСОБА_5. знести металеві гаражі, таке ж право виникає і у Ялтинської міської ради, яка вирішує питання про надання земельних ділянок.

                Своїми неправомірними діями відповідачі перешкоджають позивачці в користуванні земельною ділянкою, оскільки вони не надають можливості їй збудувати під'їзний шлях до ділянки, що підтверджується ситуаційним планом земельної ділянки (л.с.32,80). 

         У відповідності до ст. 12 ЗК України до виключної компетенції міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність фізичних і юридичних осіб.

       Твердження ОСОБА_4., ОСОБА_5., що вони звернулись до Ялтинської міської ради з вимогами про надання ділянки у власність не  приймається судом до уваги, тому що рішення по цим питанням ще не вирішувалось Ялтинською міською радою.

Суд вважає за доцільне зазначити, що частина 2 ст. 152 ЗК України не може бути застосована по відношенню до відповідачів, оскільки вказана норма передбачає захист прав законного власника або користувача земельної ділянки. Проте, в порушення процесуального закону, відповідачі не надали допустимих, змістовних та достовірних доказів на підтвердження правомірності користування спірною земельною ділянкою та не змогли довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.

В судовому засіданні також було встановлено, що відповідачі не мають правовстановлюючих документів ані на спірну земельну ділянку, ані на будь-які споруди, які на ділянці розташовані.

                Вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Через ч.2 ст.1167 ГК Україну, моральна шкода, заподіяна фізичній особі  неправомірними діями, відшкодовується особою, що заподіяла його, за наявності його вини.

Під моральною шкодою, як випливає з Ухвали Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», слід розуміти втрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб». 

Достовірних доказів, які б підтверджували, що  з вини відповідачки позивачці був причинний моральний збиток, суду не надано.

Таким чином, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що порушене  право власника земельної ділянки відносно перешкод у користуванні земельної ділянки і вимоги Ялтинської ради про звільнення земельної ділянки належній територіальної громади на підставі діючого законодавства підлягає відновленню.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 391,1167 ч.2 ЦК України, ст.ст. 90 ч.2, 152,211,212 ЗК України, Ухвалою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 224-228  ЦПК України,

В И Р І Ш І В :

Позов ОСОБА_3  -  задовольнити частково.

         Зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_3 в користуванні земельної ділянки, звільнити площу для під'їздних шляхів  до земельної ділянки, розташовану за адресою: м. Ялта,АДРЕСА_1, шляхом зносу металевих гаражів.

         Позив Ялтинської міської ради - задовольнити,

         Зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняти земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Ялта,АДРЕСА_1, шляхом зносу самовільно зведених металевих гаражів і привести земельну ділянку в первісний стан.

         У випадку, якщо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не виконають рішення суду протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили,  Ялтинська міська Рада має право здійснити знос стін своїми діями, з подальшим стягненням витрат з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

В інший частині вимог ОСОБА_3. відмовити.

На рішення може бути поданий апеляційна скарга в апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд протягом місяця з наступного дня після проголошення рішення.

Суддя