Справа № 2-887/11/1231
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 р. Стахановський міський суд Луганської області
у складі :
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Скляр М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Стаханові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Стаханові, про зобов’язання відповідача сплачувати страхові виплати,-
В С Т А Н О В И В :
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зазначив, що він перебував у трудових відносинах з шахтою ХХІІ з’їзду КПРС, яка в подальшому була перейменована на шахту «Центральна-Ірміна»у період з 16.12.1974р. до 31.03.1995р.
17.07.1994р. з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого йому було травмовано голову. У зв'язку з цим 20.07.1994р. на підприємстві був складений акт за формою Н-1 №151 про нещасний випадок на підприємстві та затверджений 21.07.1994р.
Підприємством йому були призначені регресні виплати.
18.06.2001р. він звернувся до відділення Фонду СНВ України в м. Стаханові з заявою про продовження йому виплачувати страхові виплати. Відповідно до цієї заяви його особова справа була передана за актом приймання-передачі до відділення ВД Фонду СНВ України в м. Стаханові для продовження страхових виплат.
Його особова справа прийнята відділенням Фонду відповідно до вимог постанови Правління Фонду від 20.04.2001р. № 10 «Інструкція про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову
виплату».
З моменту передачі його особової справи відділення ВД Фонду СНВ України в м.Стаханові виплачувало йому страхові виплати.
У 2010 році, на підставі розпорядження начальника відділення Фонду,
проведено перевірку особових справ потерпілих у відділені ВД ФСНВ
України в м. Стаханові.
При перевірці було встановлено, що акт за формою Н-1 №151 від 21.07.1994р., складений на його ім’я суперечить Положенню про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України 10.08.1993р. №623 (що діяло на той час), а саме форма акту Н-1 №151 від 21.07.1994р. про нещасний випадок на виробництві не відповідає нормам зазначеного положення.
Застосована форма положення, а саме Положення про розслідування та облік нещасних випадків №8-12 від 17.08.1989р., яке набрало законної сили з 01.01.1991р., втратило чинність на час складання зазначеного акту.
У зв'язку з цим, відділення Фонду запросило позивача до відділення, пояснивши обставини справи. Для продовження виплат страхових сум порекомендували йому звернутись до суду з позовною заявою про зобов'язання відділення Фонду сплачувати йому страхові виплати на підставі акту Н-1 №151 від 21.07.1994р.
На підставі зазначеного позивач просив суд зобов'язати відділення|відокремлення| виконавчої дирекції Фонду|фундації| соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області сплачувати йому страхові виплати на підставі акту Н-1 №151 від 21.07.1994р.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутністю, на задоволенні позову наполягав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутністю, позов визнав у повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене у зв’язку з неявкою в судове засідання віх осіб, які беруть участь у справі справи, справа підлягає розгляду в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності до того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.2 ст.11 ЦПК України особа, що бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Оскільки відповідач не заперечував жодної з обставин, наведених позивачем на обґрунтування своїх вимог, ці обставини слід вважати доведеними. Визнанням позову не зачіпаються права та інтереси осіб, не залучених до участі у справі і його можна прийняти.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, ч.4ст.174, 209, 212, 214, 215, 218, 292, 294, 296 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Зобов'язати відділення|відокремлення| виконавчої дирекції Фонду|фундації| соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області сплачувати ОСОБА_1 страхові виплати на підставі акту Н-1 №151 від 21.07.1994р.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий :