Справа № 2-188/2011 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року смт. Станиця Луганська
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретарі Сухаревській Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»в особі його Луганської філії до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, в якому посилаючись на те, що останній не своєчасно сплачував послуги за користування орендованим сейфом, який тому було надано у тимчасове користування згідно договору оренди від 01.07.04 р., просив суд розірвати укладений між сторонами договір оренди та стягнути з відповідача 1292,40 грн. - заборгованість, що утворилася, разом із пенею.
Від позивача в судове засідання надійшла заява, в якій він позов підтримав, просив розглянути справу за відсутності їх представника.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не надходило, заперечень проти позову не надав, тому суд вважав можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у неї доказами.
Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином в строки встановлені договором або законом. У разі невиконання, або неналежного виконання зобов’язань в односторонньому порядку, сторона винна в порушенні зобов’язання повинна нести цивільну відповідальність відповідно умов договору або закону.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем дійсно 01.07.04 р. був укладений договір оренди індивідуального сейфу у депозитному сховищу ЛФ АБ «Брокбізнесбанк».
Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов’язувався надати відповідачу сейф для зберігання цінностей, а останній в свою чергу оплачувати послуги з його використання. Строк оренди сейфу складав 1 рік. Цей строк оренди сейфу згідно додатку до договору був продовжений до 01.07.07 р..
Також за умовами вказаного договору (п. 4.3 договору), відповідач у разі несвоєчасного внесення плати за користування сейфом, зобов’язувався сплатити пеню у розмірі 1% за кожний день несплати.
Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Укладеним між сторонами договором оренди (п 3.1.2) встановлено право орендодавця допускати у сховище до сейфу орендаря після закінчення строку дії договору тільки після продовження строку його дії, а також після сплати заборгованості за користування сейфом.
Згідно п. 3.1.4 договору позивач мав право відкрити індивідуальний сейф у відсутності клієнта у разі невиконання відповідачем передбаченого договору строку користування.
Вимогою позивача про погашення заборгованості, надісланою відповідачу 01.12.10 р. підтверджується факт, що у зв’язку з невиконанням останнім умов договору оренди, через рік негласного продовження дії договору, - 16.04.09 р. Банком згідно вимог п. 3.1.4 договору було примусово відкрито сейф та нараховано орендну плату за фактичну використання сейфу, а також застосовано санкції за порушення умов договору.
Із довідки про розмір заборгованості з урахуванням нарахованої пені за неналежне виконання умов договору видно, що станом на момент примусового відкриття сейфу - 16.04.09 р., загальна заборгованість за користування сейфом згідно договору склала 1292,40 грн..
Суд вважає недоречною вимогу позивача про розірвання між сторонами укладеного договору оренди, оскільки, виходячи з положень цивільного законодавства за правовими наслідками, розірвання договору та припинення зобов’язання не є тотожним поняттями. Розірвання договору - це припинення його дії на майбутнє. Припинення ж зобов’язання здійснюється його виконанням (ст. 599 ЦК України), у зв’язку з чим, розірвання договору є однією із підстав припинення зобов’язання (ст. 653 ЦК України).
Як вбачається із укладеного між сторонами договору оренди, він укладався на певний строк. Банк зі свого боку виконав свої зобов’язання перед відповідачем понад строк, передбачений у договорі і його зобов’язання були припинені певною подією –примусовим відкриттям сейфу відповідача після неналежного виконання останнім умов договору. Ця подія відповідно до вимог п. 3.1 договору стала підставою розірвання договору з боку банку та для нарахування відповідачу заборгованості за фактичне використання сейфу, а також нарахування санкцій за неналежне виконання умов договору.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не надав своїх заперечень проти позову, суд вважає необхідним задовольнити позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за фактичне використання індивідуального сейфу.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 764 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»в особі його Луганської філії задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»в особі його Луганської філії 1292,40 грн. –загальну заборгованість за фактичне використання сейфу згідно укладеного між сторонами договору оренди індивідуального сейфу від 01.01.04 р..
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня його одержання сторонами.
Головуючий: