Справа №  2-279/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 січня 2011 року

Свердловській міський суд Луганської області  у складі:

одноособово  судді    Александриної І.О.,

при секретарі с/з         Радченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловську Луганської області  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернулася до суду з позовом, доповненому в судовому засіданні, в обґрунтування якого зазначає, що 09 вересня 2000 року вона вступила в зареєстрований шлюб з відповідачем по справі - ОСОБА_3. Від даного шлюбу у сторін є діти: дочка, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Як вказує позивач, цей шлюб було розірвано 10 червня 2010 року.

Також позивач вказує, що за час-сумісного проживання з відповідачем вони придбали таке майно: квартиру, розташовану в АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом 07 квітня 2006 року, квартира придбана на ім'я відповідача та зареєстрована в МБТІ на нього, яка згодом була перебудована в оздоровчий комплекс, яким у даний час і являється, дану квартиру позивач оцінює в 350 000 три.; квартиру, розташовану в АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом 07 квітня 2006 року, квартира придбана на ім'я відповідача та зареєстрована в МБТІ на нього, дану квартиру позивач оцінює в 80 000 грн.; квартиру, розташовану в АДРЕСА_3, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом 18 липня 2007 року, квартира придбана на ім'я відповідача та зареєстрована в МБТІ на нього, дану квартиру позивач оцінює в 120 000 грн.; автомобіль SUBARU OUTBACK, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, зареєстрований 01 квітня 2008 року на ОСОБА_3, який позивач оцінює в 270 000 грн.; автомобіль, ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2, 1993 року випуску, зареєстрований в ВРЕР м. Луганська на ОСОБА_6, який позивач оцінює в 26 000 грн.; гараж в кооперативі «Шахтар» НОМЕР_8, зареєстрований на ОСОБА_3, який позивач оцінює в 26 000 грн.; гараж в кооперативі «Шахтар» НОМЕР_6, зареєстрований на ОСОБА_6, який обманним шляхом відповідач, ОСОБА_3, продав після того, як сторони припинили сумісне проживання, який позивач оцінює в 20 000 грн. Все спільне майно позивач оцінює в 892 000 грн.

Оскільки позивач вважає що вартість всього сумісного майна складає 892 000 грн., та їй належить половина майна на суму 446 тис. грн., але вона бажає, щоб була виділена більша частина майна з врахуванням інтересів 3-х малолітніх дітей, які проживають з нею, тому прохала суд провести поділ майна, визнавши за нею право власності на таке майно: квартиру, розташовану в АДРЕСА_1 (оздоровчий комплекс), вартістю 350 000 грн.; квартиру, розташовану в АДРЕСА_2, вартістю 80 000 грн.; автомобіль ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 , вартістю 26 000 грн., гараж в кооператив: «Шахтар» НОМЕР_8, вартістю 26 000 грн. Всього майна на 482 тис. грн.

За відповідачем просить визнати право власності на таке майно: квартиру, розташовану в АДРЕСА_3, вартістю 120 000 грн.; автомобіль SUBARU OUTBACK, державній номер НОМЕР_1, вартістю 270 000 грн.; гараж в кооперативі «Шахтар» НОМЕР_6, вартістю 20 000 грн. Всього майна на 410 тис. грн.

Позивач вказує, що з травня 2010 року вона не має змоги користуватись майном, так як відповідач перешкоджає цьому: він поставив нові замки на вхідні двері та не впускає її до квартири, де сумісно проживали, також вона не має можливості користуватись іншим сумісним майном.

Крім того, позивач просить суд розділити і таке майно, яке придбано за час сумісного проживання з відповідачем: 4 телевізора, 2 холодильника, 2 пральних машини, 2 пилососа, 11 кухонних столів, кухонний куточок, 24 стільця, 24 мілких тарілки, 24 глибоких тарілки, 7 каструль, 15 кухонних ножів, набори: 12 виделок, 12 столових ложок, 12 ножів; 25 ложок, 25 виделок-розсипом, 2 сервізу кружок, одним з яких її одарено на роботі, інший придбано сумісно, богемське скло 6 бакалів, під шампанське 2 набора бакалів 12 штук, 2-мікрохвильові пічки, 3 сковороди, 2 електричних утюга, кухонна стіна: 3 навісних шафи, 2 нижніх стола; - у такому відношенні: відповідачу - 1 телевізор, 1 холодильник, 1 пральна машина, 3 кухонних стола, 6 стулок, із АДРЕСА_1, 6 мілких, 6 глибоких тарілок, 2 каструлі, 7 кухонних ножів, 6 ложок, 6 виделок, 1 мікрохвильова піч, 1 сковорода, 1 набір бакалів для шампанського, позивачці та трьом її дітям: 3 телевізора, 1 холодильник, 1 пральна машина, 1 пилосос, 8 кухонних столів, 18 стулок, 18 мілких тарілок, 18 глибоких тарілок, 5 каструль, 20 ножів, набори: 12 виделок, 12 столових ложок, 12 ножів; 19 ложок, 19 виделок - розсипок, 2 сервиза кружок, одним з яких її одарено на роботі, інший придбано сумісно, богемське скло 6 бакалів, під шампанське 6 бакалів, 1  мікрохвильова піч, 1 сковорода, 1 електричний утюг, кухонна стіна: 3 навісних шафи, 2 нижніх стола, ноутбук. Позивач від оцінки вказаного майна відмовилася.

А також, зобов'язати відповідача повернути її майно, та майно дітей, яке не підлягає поділу: 3 дитячих ліжка з матрацами, дитячий диван, постільну білизну, 3 дитячих стола, 3 дитячих полочки для книжок, 2 дитячих шафи для білизни, 2 кресла від дивана, 3 новорічних плаття доньки її банти, обручі для скріплення волосся, резинки, дитячі альбоми, 2 паласи, 3 дитячих зимових шапок, 3 її зимових дуб льонок, 2 пари жіночих чобіт, панчохи, дитячі зимові колготи.

Позивач ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, вказані у позовній заяві, просила задовольнити позов у повному обсязі.                                             

Представник позивачки ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивачки ОСОБА_9 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволені позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмове заперечення в якому зазначив, що позивачка свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 09 вересня 2000 року по 10 червня 2010 року вона перебувала з ним у шлюбі, за час шлюбу спільно з ним придбала наступне майно, що є спільною сумісною власністю: квартиру АДРЕСА_1 (оздоровчий комплекс), вартістю 350000 гривень; квартиру АДРЕСА_2, вартістю 80000 гривень; квартиру АДРЕСА_3, вартістю 120000 гривень; гараж НОМЕР_8, в гаражному кооперативі «Шахтар», вартістю 26000 гривень; гараж НОМЕР_6, в гаражному кооперативі «Шахтар», вартістю 20000 гривень; автомобіль ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2, вартістю 26000 гривень; автомобіль SUBARU OUTBACK державній номер НОМЕР_1, вартістю 270000 гривень. Однак, відповідач вважає вимоги позивача незаконними та необґрунтованими, оскільки шлюб зареєстрований 09 вересня 2000 року між ним та позивачкою, було розірвано 25 червня 2004 року Рішенням Свердловського міського суду по справі № 2-1144, рішення набуло законної сили 27 липня 2004 року, тобто, з дня набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу між ним та позивачкою, а саме 27 липня 2004 року, шлюб припинено, та вказує, що майно, яке позивачка вважає спільною сумісною власністю, в дійсності є його особистою приватною власністю, у зв'язку з тим, що воно придбане ним після припинення з позивачкою шлюбних відносин, а саме: квартира АДРЕСА_1, належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу 07 квітня 2006 року за реєстровим № 830; квартира АДРЕСА_2, належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу 07 квітня 2006 року за реєстровим № 828; квартира АДРЕСА_3, належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу 18 липня 2007 року за реєстровим № 1828; автомобіль SUBARU OUTBACK державній номер НОМЕР_1, був придбаний відповідачем 01 квітня 2008 року та належить йому на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 виданого ВРЕР м. Свердловська. Крім того, автомобіль ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 придбаний відповідачем після розірвання шлюбу, зареєстрований автомобіль за позивачем (тобто фактично переданий їй у власність) тому відповідач вважає даний автомобіль особистою власністю позивача. Гаражі НОМЕР_8 та НОМЕР_6 в гаражному кооперативі «Шахтар» також не є їх спільною сумісною власністю і не можуть бути предметом цього позову у зв'язку з тим, що вказані гаражі є власністю в гаражного кооперативу «Шахтар». Вказані гаражі є об'єктами нерухомого майна, в період шлюбу між ним та позивачкою право власності на гаражі не було зареєстроване, тобто це право у відповідності до ст. 331 ЦК України не виникло. З вказаних обставин відповідач вважає, що позовні вимоги стосовно поділу: квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2; квартири АДРЕСА_3; автомобіля SUBARU OUTBACK державній номер НОМЕР_1; гаражу НОМЕР_8, в гаражному кооперативі «Шахтар», як майна набутого під час шлюбу не підлягають задоволенню, а позовні вимоги щодо гаражу НОМЕР_6, в гаражному кооперативі «Шахтар», підлягають виділенню у самостійне провадження. Додатково пояснивши суду, що він заперечує і факт придбання спірного майна у шлюбі з позивачкою, спірне майно він придбав після розірвання шлюбу. Пояснив, що для зручного спілкування з дітьми він придбав квартиру АДРЕСА_2.

Представник відповідача ОСОБА_10 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд застосувати строк позовної давності, оскільки шлюб між сторонами було розірвано у 2004 році, просить відмовити позивачу у задоволені позову.

Вислухавши пояснення сторін, доводи їх представників, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає позов необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно положень ст.ст. З, .11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим  Кодексом,  звернутися до  суду за захистом  своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, веденні домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до вимог ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, і мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до ст.71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом прав; спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина ж чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Як встановлено судом, сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - є колишнім подружжям, вони перебували в зареєстрованому шлюбі та їхній шлюб розірвано рішенням Свердловського міського суду № 2-1144/2004 від 25 червня 2004 року, яке набрало законної сили 27 липня 2004 року (а.с.41).

10 червня 2010 року відділом РАЦС Свердловського управління юстиції Луганської області позивачу ОСОБА_2 було видано свідоцтво про розірванні шлюбу серія НОМЕР_9, після реєстрації розірвання шлюбу позивачу було присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а.с.20).

У зв'язку з чим позивач ОСОБА_7 помилково вважає датою припинення шлюбу дату отримання свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Тому, шлюб між сторонами по справі - ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було припинено з дня набрання рішенням суду про розірвання шлюбу законної сили, а саме з 27 липня 2004 року. Тобто, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 09 вересня 2000 року по 27 липня 2004 року.

Сторони по справі мають трьох спільних дітей - дочку, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16-18).

Також судом встановлено, цю спірне майно: квартира АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу 07 квітня 2006 року за реєстровим № 830; квартира АДРЕСА_2, належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу 07 квітня 2006 року за реєстровим № 828; квартира АДРЕСА_3, належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу 18 липня 2007 року за реєстровим № 1828, що підтверджується довідкою Свердловського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 09 липня 2010 року за № 1530 (а.с.9). У зв'язку з чим вказане спірне майно придбано відповідачем після припинення шлюбних відносин з позивачкою ОСОБА_7

Згідно з вимогами ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації. Тому вказані квартири є особистою приватною власністю відповідача і поділу не підлягають.

Крім того, спірний автомобіль марки SUBARU, модель OUTBACK, випуску 2007 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно наданої ВРЕР міста Свердловська 06 липня 2010 року за № 59/521 інформації (а.с.10), а також копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 виданого ВРЕР м. Свердловська (а.с.43), зареєстровано  01 квітня 2008 року за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та згідно копій матеріалів кредитної справи (а.с.77-88), вбачається, що для покупки цього автомобіля ОСОБА_3 брав банківський кредит, позивач - ОСОБА_2, не давала згоду на отримання кредиту та на заставу автомобіля, що відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України та ч.3 ст. 65 СК України вимагається в разі розпорядження майном, що є об'єктом спільної власності подружжя.

Суд не може прийняти до уваги доводи позивачки ОСОБА_7 щодо того, що вона після розірвання шлюбу фактично продовжувала підтримувати з відповідачем шлюбні відносини й вказане спірне майно було придбано в період проживання з відповідачем однією сім'єю після розірвання шлюбу, оскільки факт сумісного проживання позивача ОСОБА_7 та відповідача ОСОБА_3 судом не встановлено та питання про встановлення цього факту позивачем не порушувалося.

Також судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4, належить позивачу на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу 22 червня 20ЇЇЗ року за реєстровим № 1979 (а.с.9, 21); автомобіль ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2, зареєстровано за позивачем 24 травня 2005 року, що підтверджується довідкою № 59/521, виданою ВРЕР м. Свердловська УДАІ УМВС України в Луганській області (а.с.10). У зв'язку з чим вказане майно є особистою власністю позивача ОСОБА_7, знаходиться в її користуванні, та не є спірним майном, що також було підтверджено поясненнями сторін в судовому засіданні.                

Спірне майно у вигляді гаражів НОМЕР_8 та НОМЕР_6 в гаражному кооперативі «Шахтар» є власністю гаражного кооперативу «Шахтар», право власності на гаражі сторонами не було зареєстроване.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом, право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Щодо спірного майна у вигляді: 4 телевізорів, 2 холодильників, 2 пральних машин, 2 пилососів, 11 кухонних столів, кухонного куточку, 24 стільців, 24 мілких тарілок, 24 глибоких тарілок, 7 каструль, 15 кухонних ножів, наборів: 12 виделок, 12 столових ложок, 12 ножів; 25 ложок, 25 виделок-розсипом, 2 сервізів кружок, богемського скла 6 бакалів, під шампанське 2 наборів бакалів 12 штук, 2 мікрохвильових пічок, 3 сковорід, 2 електричних прасок, кухонної стіни: 3 навісних шаф, 2 нижніх столів; а також, майна, яке не підлягає поділу, та позивачка вимагає повернути: 3 дитячих ліжок з матрацами, дитячого дивану, постільної білизни, З . дитячих столів, 3 дитячих полиць для книжок, 2 дитячих шаф для білизни, 2 кресла від дивана, 3 новорічних плаття доньки її банти, обручі для скріплення волосся, резинки, дитячі альбоми, 2 паласи, 3 дитячих зимових шапок, 3 її зимових дубльоноки, 2 пари жіночих чобіт, панчохи, дитячі зимові колготи - позивачем не надано достовірних відомостей про їх існування, час придбання та місця знаходження на час розгляду справи.

Пояснення свідків суд не бере до уваги, оскільки вони своїми поясненнями не переконали суд в тому, що сторони в період спільного проживання придбали спірне майно.

Пояснення свідків в частині тимчасового спілкування відповідача з дітьми та позивачкою суд розцінює, як обов'язок батька брати участь в вихованні дітей.

З огляду на викладене судом встановлено, що спірне майно не є сумісним майном подружжя й не підлягає поділу. У зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

На підставі статей 60, 69, 70, 71, 114 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРИШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду в повному обсязі складено 24 січня 2011 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не  було  подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

СУДДЯ                                                                            І.О. АЛЕКСАНДРИНА