Справа   № 2-а-427/11  року

П О С Т А Н О В А

         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          18 лютого  2011 р.

        в складі:

         головуючого –судді       Парфененко О.Я.           

         при секретарі                   Зубкович Н.Ф.            Менський районний суд    Чернігівської області     

  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання  провести перерахунок та виплату пенсії та додаткової пенсії,  інваліда 3 групи, як особі, постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС,

                                                                В С Т А Н О В И В :

У лютому 2011  року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до Управління  Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії та додаткової пенсії, як особі, постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС, інваліда 3 групи з 22.05.2008 року по день розгляду справи. Свій позов мотивує тим, що вона є постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3-ї групи, перебуває на обліку в УПФ України в Менському районі, де одержує пенсію. На даний момент позивачка отримує значно нижчий  розмір пенсії, ніж на її думку повинна була б отримувати.  УПФ України в Менському районі нараховує і виплачує їй державну пенсію згідно ч.1 ст. 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі відшкодування фактичних збитків, не враховуючи вимог ч.4 ст. 54. При зверненні до відповідача з вимогою перерахувати розмір пенсії, позивачка отримала відмову, тому за захистом своїх позовних вимог, позивачка звернулася до суду. Ухвалою суду від 18.02.2011 року позивачці  поновленні пропущені строку звернення до суду з вимогами за період з 22.05.2008 року по 31.07.2010 року.

              Позивачка у судове засідання не з’явилася, просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засіданні не з’явився, але направив письмове заперечення на позовні вимоги, де зазначено, що  позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Менському районі з 20.01.1998 року  як одержувач пенсії по 3 групі інвалідності як постраждалій внаслідок Чорнобильської  катастрофи. Позивачці призначена пенсія відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та обчислена на підставі норм п.6 постанови КМУ „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року №530.  Статтею 23 Бюджетного кодексу України  передбачено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно з п.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Виплата  додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи потребує фінансування з Державного бюджету України, обсяги якого не можуть визначатися будь-яким  іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Тому на думку відповідача, позивачка правомірно отримує додаткову пенсію по категорії 1 в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Сторони, будучи належним чином повідомлені  про дату , час та місце  розгляду справи, у судове засідання не з’явилися , надали суду заяви про можливість розгляду справи за їх відсутності .   

            За таких обставин, враховуючи заяви сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи без участі сторін , за наявних у справі доказів.   

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі зібрані докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка з 20.01.1998 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Менському районі як одержувач пенсії по 3 групі інвалідності як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.   

          Пенсія позивачки ОСОБА_1 станом 01 лютого 2011 року  становить 750 грн. з яких: 600 грн. основний розмір пенсії згідно постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року, 112,50 грн. додаткова пенсія інваліду 3 групи, 37,50 грн. державна адресна допомога.

         Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи” №796 від 28.02.1991 року передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсії.

Згідно зі статтею 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ч. 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи”, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від шести мінімальних пенсій за віком, та на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивачки є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст. 46 Конституції України, відповідно з якою  громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Оскільки пенсія позивачці має визначитись виходячи з мінімальної  пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачці повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, а значить відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок призначеної позивачці пенсії.  

Згідно зі змінами, внесеними до статті 54 цього ж Закону України було визначено, що у всіх випадках розміри пенсій по 3 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими  180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, визнати дії відповідача неправомірними та  зобов'язати здійснити перерахунок та виплатиту  ОСОБА_1., як постраждавлій наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інваліду 3 групи пенсії та додаткової пенсії за шкоду, та привести їх розмір у відповідність до розмірів, встановлених ст.ст. 49, 50, 54 ч. 4 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 22.02.2008 по 18.02.2011 рік.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 152 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 53, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст.ст. 6, 9, 11,  69-71, 94, 97, 100, 160-163 КАС України, суд –

                                                                         ПОСТАНОВИ В:

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання  провести перерахунок та виплату пенсії та додаткової пенсії,  інваліда 3 групи, як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС-  задовольнити.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Менському районі  Чернігівської області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, постраждалій внаслідок  аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Менському районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1, як особі, постраждалій внаслідок  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інваліду ІІІ групи пенсії та додаткової пенсії за шкоду, та привести їх розмір у відповідність до розмірів, встановлених ст.ст. 49, 50, 54 ч. 4 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 22.05.2008 по 18.02.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Менський районний суд Чернігівської області, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

           Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя:                 О. Я. Парфененко