2-692/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 лютого 2011  року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:

головуючого судді - Жуковій О.Є.

при секретарі –Сусловій О.С.

за участю позивача –ОСОБА_1

представника відповідача –Птушкіна В.М.

розглянувши  в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до  Державного підприємства “Артемвугілля”  про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2009 року позивач  звернувся до суду 06 жовтня 2009 року з вказаним позовом до відповідача , посилаючись на те, що з 10.08.2006 року він працював на шахті ім. Калініна ДП “Артемвугілля” ГРОВ. 28 травня 2009 року він надав заяву про звільнення його з підприємства за власним бажанням з 01 червня 2009 року.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 01 червня 2009 року він звернувся до відділу кадрів з метою ознайомлення з наказом про звільнення, однак йому було повідомлено, що він звільнений з 29.05.2009 року, а не з 01.06.2009 року, крім того йому було відмовлено в видачі трудової книжки.

Вважає, що підприємство, звільнивши його з власної ініціативи 29.05.2009 року,  а не 01.06.2009 року, як зазначено в його заяві, порушило його права, він був позбавлений можливості відпрацювати 29 травня 2009 року відповідно до графіку, що призвело до заниження його середнього заробітку.

На думку позивача його звільнення є незаконним, неправомірними діями адміністрації підприємства йому було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в тому, що він вимушений був витрачати свій час на зЧясування причин звільнення, до теперішнього часу не отримав відповіді з комісії по трудовим спорам, куди він звернувся 11 вересня 2009 року, зазначене принижує його гідність, через незаконні дії відповідача було занижено його заробіток  для розрахунку сум у відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоровЧя, що призвело до моральних страждань. Заподіяну відповідачем моральну шкоду оцінює в 5 000 гривень.

Просив суд поновити його на роботі з 29 травня 2009 року, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, 5 000 гривень в відшкодування моральної шкоди, а також поновити процесуальні строки звернення до суду.

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 27 січня 2010 року зазначений позов задоволено  частково, позивача поновлено на роботі з 29 травня 2009 року , стягнуто з ДП “Артемвугілля”  на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі  18 264 гривні 96 копійок, в відшкодування моральної шкоди –1000 (одну тисячу  гривень)  , крім того додатковим рішенням суду від 21 квітня 2010 року позивачу поновлено пропущений процесуальний строк для звернення до суду.

Згідно з ухвалою Калінінського районного суду м. Горлівки від 14 лютого 2011 року вищезазначене рішення суду від 27 січня 2010 року в частині  стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу скасоване за ново виявленими обставинами .

В судовому засіданні  позивач уточнив позовні вимоги щодо  стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу , та просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01 червня 2009 року по 02 лютого 2010 в розмірі 23 512,12 гривень, виходячи з середньоденного заробітку  242,89 гривень та з врахуванням виплачених сум 18 264,96 гривень, а також стягнути з відповідача витрати на проведення експертизи в розмірі 2064 гривень. Наполягав на задоволенні позову.

Представники відповідача Птушкін В.М. в судовому засіданні позов не визнав  , однак не навів будь-яких заперечень на доводи позивача.

Суд, вислухавши пояснення сторін , дослідивши  письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 працював на СП “Шахта ім. Калініна” ДП “Артемвугілля” на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем в шахті  з 10.08.2006 року , що підтверджується копією трудової книжки (а.с.7-12).

28 травня 2009 року ОСОБА_1 надав заяву на імЧя директора підприємства заяву , в якій просив звільнити його за власним бажанням з 01 червня 2009 року (а.с.4).

Згідно виписки з наказу від 01 червня 2009 року № 426  ОСОБА_1 було  звільнено  з роботи гірника очисного забою з 29.05.2009 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.3).

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 27 січня 2010 року ОСОБА_1 поновлено  на роботі в Структурному підрозділі “Шахта ім. М.І. Калініна” Державного підприємства “Артемвугілля”  на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 29 травня 2009 року . Зазначеним рішенням суду, що набуло чинності, було встановлено, що звільнення ОСОБА_1 з 29 травня 2009 року , а не з 01 червня 2009 року, як він просив в заяві, проведено без законних підстав , чим порушено права позивача (а.с.76-80).

Оскільки зазначене  рішення суду в частині поновлення на роботі підлягало негайному виконанню, ОСОБА_1 було поновлено на роботі з 29 травня 2009 року згідно наказу № 79 к від 02 лютого 2010 року (а.с.140-144).

Зі змісту ст. 235 КЗпП України , у  разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що звільнення позивача з роботи було здійснено з порушенням трудового законодавства , і тому він ма право на виплату середнього заробітку за весь час вимушенного прогулу, з 01 червня 2009 року по 02 лютого 2010 року.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 4485/25 від 30 грудня 2010 року розмір середньоденного заробітку за період з квітня по травень 2009 року для виплати часу вимушеного прогулу ОСОБА_1 складає 242,89  гривень (а.с.116-125).

За проведення зазначеної експертизи похзивачем сплачено 2064 ривень, що  підтверджується квитанцією від 02 листопада 2010 року (а.с.146).

Оскільки за період звільнення з ДП “Артемвугілля”  , а саме  з 01.06.2009  року  та до моменту поновлення на роботі 02.02.2010 року минуло   172 робочих днів ,  то середній  заробіток  за весь час вимушенного прогулу, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , з врахуванням сплаченої ДП “Артемвугілля”  суми в розмірі 18 264,96 (а.с.145),   складає 172  днів * 242,89  гривень –18 264,96 гривень  = 23 512,12    гривень.

При цьому, суд не приймає до уваги довідку надану відповідачем , згідно якої середньоденна заробітна плата ОСОБА_1  складає 108 ,72 гривень (а.с.35), оскільки при її розрахунку відповідачем  в порушення “Порядку обчислення заробітної плати” , що затверджений Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року, не була врахована заробітна плата ОСОБА_1 за квітень та травень 2009 року, що встановлено висновком експертного дослідження № 4485/25 від 30 грудня 2010 року (а.с.116-125).

Питання про судові витрати слід вирішити на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись   234, 235 КЗпП України, ст. 10,11 ,88 209, 212,214,215, 217, 218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства “Артемвугілля”  про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу –задовольнити .

Стягнути з Державного підприємства “Артемвугілля”  на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі  23 512  ( двадцять три тисячі пЧятсот дванадцять) гривень 12 копійок , витрати на проведення експертизи в сумі 2064 (дві тисячі шістдесят чотири) гривні .

Стягнути з Державного підприємства “Артемвугілля”  на користь держави судовий збір в сумі 235 (двісті тридцять  пЧять ) гривень  12 копійок та витрати на інформаційно -технічне забезпечення в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  10 днів  з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів  з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: