2-226/2011

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 лютого 2011  року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:

головуючого судді - Жукової О.Є.

при секретарі –Сусловій О.С.

розглянув в відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Горлівки справу за позовом  Публічного  акціонерного товариства “Ві Єй Бі Банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3        про стягнення заборгованості за кредитним договором  ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача , посилаючись на те, що 25 червня  2008  року  між ним та відповідачем ОСОБА_3  було укладено договір, згідно умов якого  відповідач отримав кредит в сумі 5000  гривень  на строк зазначений в кредитному договорі до 10 червня  2011 року   зі сплатою відсотків в розмірі 24 %  річних. Зазначений договір було забезпечено договором поруки, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_2  25 червня 2008 року.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що в порушення умов договору відповідач ОСОБА_3  несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює платежі в погашення кредиту та сплату відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 23.11.2010 року   в сумі 9 364,98   гривень. Оскільки відповідач добровільно суму боргу не погашає, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за договором та судові витрати.  

В судове   засідання представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, до судового засідання не з’явилися,  в зв’язку з чим, на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідачів, на підставі доказів, долучених до справи.

Суд,  дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між ПАТ “ВіЕйБі Банк ” та ОСОБА_3         був укладений договір кредиту від 25 червня  2008 року  (а.с.6-12).

Зазначений договір кредиту забезпечено договором поруки укладеним між ПАТ “ВіЕйБі Банк ” та ОСОБА_2   25 червня 2008 року (а.с.13-14).       

Відповідно до п. п. 1.1 -  1.5 договору , банк надав ОСОБА_3      –відповідачу по справі,  кредит у сумі 5000  гривень на поточні потреби    зі сплатою відсотків за користування кредитом у  розмірі 24 %  строком по 10.06.2011 року   (а.с.6).

Згідно п.п.  3.3.3   договору кредиту позичальник зобов’язується щомісячно повертати частини кредитних коштів , згідно з умовами визначеними п.2.5.1 цього Договору. Не пізніше визначеного  п.1.3 цього Договору  терміну, повернути Банку всю суму наданих кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу Банку сплатити можливі штраф та пеню .

П. 3.2.6  Договору передбачено , що Банк має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів  за користування кредитом, та інших платежів  у випадку невиконання або неналежного виконання  позичальником своїх зобовЧязань за договором.

Позивач виконав обов’язок перед відповідачем ОСОБА_3   відповідно до умов договору надавши кредит в сумі  5000 гривень .

Як вбачається з матеріалів справи,  відповідач ОСОБА_3    несвоєчасно та не в повному обсязі виконував умови договору, через що , станом на 23.11.2010 року виникла заборгованість в сумі 9 364,98   гривень, яка складається з кредитної заборгованості, заборгованості по відсоткам за користування кредитом , плати за  прострочених платежів  (а.с.5).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він повинен сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частками, то у випадку прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Зокрема, у відповідності до вимог ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником.

Таким чином, суд приходить до висновку, що   заявлені позовні вимоги грунтуються на законі та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, через що позов слід задовольнити.

Питання про судові втрати слід вирішити на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України,  ст. 10,11,  209, 212,214,215, 217, 218,224-226 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити .

Стягнути солідарно  зі ОСОБА_2, ОСОБА_3      на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк ”   заборгованість за кредитним договором в сумі 9 364    ( девЧять  тисяч триста шістдесят чотири      ) гривні 98  копійок, судовий збір у сумі 93  (девЧяносто три  ) гривні 65  копійок  , а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120  (сто двадцять)  гривень  .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  10 днів  з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів  з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії

Суддя: