Справа № 2-656/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

16 лютого 2011 року                                                                                    м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя                                                                                 Сенчишин Ф.М.

При секретарі                                                                                          Семенець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, з відповідачем позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з 1996 року по 2007 рік року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка з дитиною мешкають окремо від відповідача, дитина знаходиться на утриманні позивачки. Відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку.

Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1, належним чином та завчасно сповіщена про час та місце розгляду справи, не з’явилася. Надала суду письмову заяву, згідно якої підтвердила вимоги за позовною заявою та фактичні обставини на яких вони ґрунтуються, додала що не бажає негайного виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Просить суд розглянути справу у її відсутність.

У судове засідання належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, документи, що підтверджують поважність причини неявки та заяву про розгляд справи у його відсутність суду не надав. На підставі ст. 224 ЦПК України за ухвалою суду справа розглянута заочно за наявних в справі доказів.

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Згідно копії паспорту позивачки (а.с. 4) та копії свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 3), позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 31 серпня 1996 року по 22 січня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

З копії свідоцтва про народження (а.с. 2) вбачається, що сторони мають спільну дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка мешкає окремо від відповідача разом з дитиною, дитина перебуває на фактичному утриманні позивачки, що підтверджується довідкою про склад сім’ї позивачки.

Відповідач добровільної допомоги на утримання дитини позивачці в достатньому розмірі не надає.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 цього ж Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 181 цього ж кодексу, способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 182 цього ж Кодексу, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

-          стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

-          стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

-          наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

-          інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 цього ж Кодексу, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

          Згідно ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу, частка заробітку (доходу) матері, батька дитини, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

          Згідно ч. 2 ст. 18 цього ж кодексу, суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

          Таким чином судом встановлено, що відповідач добровільно в повному обсязі не виконує свій обов’язок з утримання неповнолітньої дитини, домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини, як встановлено в судовому засіданні, немає. За наведених обставин аліменти з відповідача на утримання дитини на підставі ч. 2 ст. 18, ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу України підлягають стягненню за рішенням суду.

          Визначаючи розмір аліментів суд враховує визначені ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України обставини та дійшов висновку, що заявлений відповідачкою розмір аліментів відповідає як фактичним обставинам справи, так і вимогам закону. Позовні вимоги з огляду на це підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи клопотання позивачки, суд вважає недоцільним допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

          Згідно п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільних справ за позовами про стягнення аліментів покладаються на сторони після розгляду справи судом, тому з відповідача необхідно стягнути такі витрати у розмірі 120 гривень.

          З відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір 51 гривня.

Керуючись ч. 2 ст. 18, ст.ст. 180, 181, ч. 2 ст. 182, ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 224, 367 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини –задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Свердловськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,  на користь ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, іпн НОМЕР_1, аліменти на утримання дитини –доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 січня 2011 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідач, який не з’явився у судове засідання, може подати до Будьоннівського районного суду м. Донецька заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: