П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28.02.2011                                                                                          Справа  № 2-а-311/11

Суд Кремінського району Луганської області

          у складі:  головуючої           Кіяшко В.Г.          

          при секретарі                 Пугачова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду м. Кремінна справу за позовом ОСОБА_1  до лейтенанта міліції Лисичанської роти ДПС по обслуговуванню доріг державного значення Землянського Володимира Олександровича про визнання неправомірними дій відповідача та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВВ1 № 036641 від 21.01.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

          21.01.2011р.  лейтенант міліції Лисичанської роти ДПС по обслуговуванню доріг державного значення Землянський В. О. виніс відносно позивача постанову про порушення вимог ст.122 ч. 2 КпАП України в частині невиконання вимог   ПДР п. 9.2, 9.4 та притяг його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі –425гр.

          Позивач вважає постанову незаконною, оскільки він 21.01.2011 р. рухаючись по вулиці Гарібальді в м. Лисичанськ  автомобілем  Ford Mondeo  був зупинений працівниками ДАІ та відносно нього було складено протокол за те, що він не увімкнув показник лівого повороту на перехресті (при проходженні ізгину дороги, до якої примикала ґрунтова). Належні докази правопорушення відповідачем позивачу представлені не були, оскільки відео фіксація руху була здійснена на побутову відеокамеру, оскільки відповідно до Наказу від 27.03.2009 року № 111 та п. 18.1 «Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС № 111»під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється: … використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли перевірку або мають свідоцтво про перевірку, термін дії яких минув. Працівники ДАІ зробили акцент на знак, який знаходиться приблизно на відстані 40-50 метрів від загину головної дороги по вул. Гарібальді. Позивач наголошує на тому, що знак знаходиться у несправному стані, оскільки знаходиться на відстані неменше 4 метрів, що є грубим порушенням «Національного стандарту України. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування ДСТУ 4100-2002», відповідно до п. 10.2.5 відстань від краю проїзної частини, а за наявності узбіччя –від брівки земляного полотна до найближчого до неї краю знака, установленого з боку від проїзної частини, повинна становити від 0,5 до 2 метрів. Відповідно до правил дорожнього руху п. 2 «Знаки пріоритету»знак 2.3 з табличкою 7.8 обов’язково повторюється перед перехрестям на якому головна дорога міняє свій напрямок. Перед цим перехрестям відсутній знак 2.3 з табличкою 7.8.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав та просив суд відмінити постанову та закрити провадження по адміністративній справі.  

Відповідач до суду не з’явився, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

          Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі у наявних у ній доказів.

          Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає позов обгрунтовним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно копії постанови серії ВВ1 № 036641 /а.с. 16/ відповідач інкримінує позивачу правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

          Згідно фотографій (а.с.4-6) видно, що дійсно на даній ділянці дороги відсутні дорожні знаки, які б свідчили про зміну напрямку головної дороги, а знак, який знаходиться на електроопорі перебуває у стані, який не може забезпечити належний дорожній рух на даній ділянці дороги.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України 4. У разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

          Згідно ст. 2 КАС України 1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Згідно ст. 7 КАС України 1. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; 7) обов'язковість судових рішень.

Згідно ст. 8 КАС України 1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст.  71 КАС України  ч. 2 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; ч. 6 Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

          Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 18, 71 ч.2, 159, 160, 161  Кодексу адміністративного судочинства України", ст. ст. 287 ч.1, 288 , 122 ч.2  КпАП України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заявлені позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконною і відмінити винесену лейтенантом міліції Лисичанської роти ДПС по обслуговуванню доріг державного значення Землянським В.О.  постанову  ВВ 1 № 036641  від 21.01.2011 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.122 ч.2 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 425 гр.

Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 згідно протоколу від 21.01.2011 р. за  ст. 122 ч. 2 КпАП України -  закрити.

     Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                    В.Г. Кіяшко