Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-477/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Березій Ю.А.
Категорія - 27 Доповідач Кодрул М. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Кодрула М.А.
суддів - Бубличенко В.П., Фомічова С.Є.
при секретарі - Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2010 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(далі ВАТ КБ «Надра»), звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 лютого 2006 року з СТОВ „Агрофірма „Птахівник” було укладено договір про надання не відновлювальної кредитної лінії відповідно до якого банк надав СТОВ „Агрофірма „Птахівник” кредит у сумі 300000 грн. строком до 08 лютого 2008 року, а агрофірма зобов?язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та в порядку, встановленими кредитним договором. У забезпечення виконання зобов?язань по вказаному кредитному договору між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_3 08 лютого 2008 року було укладено договір застави, предметом якого є автомобіль ВАЗ 21099 110 20 М, реєстраційний номер НОМЕР_1, а 22 лютого 2006 року укладено договір іпотеки, предметом якого є адміністративна будівля та будівля магазину. Предмети застави та іпотеки належать ОСОБА_3 на праві власності.
Посилаючись на порушення СТОВ „Агрофірма „Птахівник” умов кредитного договору та умови договорів застави і іпотеки позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмети іпотеки та застави, стягнути судові витрати.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2010 року позов задоволено. Звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: адміністративну будівлю, вартістю 6630 грн., будівлю магазину вартістю 12659 грн. та на заставлене майно - автомобіль ВАЗ 21099 110 20 М, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне розгляду справи на користь банку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасування рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на порушення норм
процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що вважає рішення незаконним, оскільки його не притягнуто до участі у справі в якості третьої особи, а СТОВ „Агрофірма „Птахівник” в якості відповідача, суд не взяв до уваги, що майно, на яке звернуто стягнення, є його спільним майном з ОСОБА_3
Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_2 та представника банку, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов?язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Судом вірно встановлено, що права і обов?язки сторін встановлені кредитним договором та договорами іпотеки і застави.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов?язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, заборгованість СТОВ „Агрофірма „Птахівник” по кредитному договору № 401/08/02/2006/980-464/КЮ від 08 лютого 2006 року станом на 22 вересня 2010 року становить 251614 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків між банком та товариством.
Згідно іпотечного договору від 22 лютого 2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем, на забезпечення виконання зобов?язань по кредитному договору СТОВ „Агрофірма „Птахівник”, ОСОБА_3 передаа банку в іпотеку належне їй на праві власності майно: адміністративну будівлю та будівлю магазину і іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання СТОВ „Агрофірма „Птахівник” зобов?язання за кредитом повністю або частково, у тому числі одноразового прострочення сплати боргу по кредиту, так і процентів за ним.
Відповідно до договору застави від 08 лютого 2006 року, укладеного між банком та ОСОБА_3, вона в забезпечення виконання зобов?язань по кредитному договору СТОВ „Агрофірма „Птахівник” передала в заставу автомобіль ВАЗ 21099 110 20 М, реєстраційний номер НОМЕР_1, і заставодержатель (банк) набуває право звернення на предмет застави у випадках, коли на момент терміну виконання зобов”язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане.
За таких обставин суд першої інстанції мав правові підстави для задоволення позову.
Зважаючи на встановлені обставини судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає, оскільки відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних
лише формальних міркувань.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 знав про розгляд справи судом, так як має довіреність на представництво інтересів ОСОБА_3 в суді, яка судом повідомлялася про час і місце розгляду справи, однак вступити у справу бажання не виявив, договори іпотеки та застави не оспорював, не доводив своє право власності на майно на яке звернуто стягнення і судом ці питання не розглядалися.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя:
Судді: