Справа № 2-340/11

Р і ш е н н я

І м е н е м          У к р а ї н и

25 лютого 2011 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді                              Бардін О.  С

за відсутності: сторін по справі

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку пенсії, про зобов’язання провести перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду 04 червня 2010 р. з позовом, в якому вказав, що він є інвалідом 3 групи 1 категорії безстроково внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, йому встановлено 50% втрати стійкої працездатності.

У серпні 2009 року він звернувся до управління пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу (далі Управління) з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі –Закон № 796).

Відповідно до частини 4 ст.54 Закону № 796 розмір його пенсії не може бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком. Він також отримує додаткову пенсію, розмір якої відповідно до ст.50 Закону №796 повинен складати 50 % від мінімальної пенсії за віком. Але відповідачем йому нараховується та виплачується пенсія менше вказаних розмірів.

В перерахунку пенсії Управлінням йому відмовлено.

Позивач просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати його провести перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсію з 30 липня 2009 року.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає (а.с.17).

Представник відповідача звернувся до суду з запереченням (а.с.15) на позовну заяву, в якій зазначив, що позов не підлягає задоволенню, тому, що передбачений ст.28 Закону Україну «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується для визначення розмірів пенсій, які призначаються за цим Законом. Тоді як позивач отримує пенсію відповідно до Закону № 796. Розмір пенсії позивача визначається відповідно до постанови КМ України № 654 від 19.07.2008 р.

Позивач звернувся до суду з позовом 04 червня 2010 р., тому вона просить застосувати шестимісячний строк позовної давності до вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що статтею 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону № 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Позивач є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі статті 50 Закону № 796 (а.с.6 –копії посвідчень).

Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем виходячи із встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” розміру, який складає 19,91 грн., та постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». В перерахунку пенсії відповідачем відмовлено (а.с.7 –копії листу, довідки).

Суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796 застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України № 796.

Пунктом 2 Постанови № 1 від 3 січня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету ”, всупереч положень статей 50, 54 Закону № 796, Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796 застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої статті 28 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Суд вважає, що перерахунок розміру пенсії повинен проводити відповідач.

Рішенням Конституційного суду України № 19-рп/2010 від 09 вересня 2010 року визнані неконституційними положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року № 1691-VI в зв’язку з чим дана категорія справ не може бути розглянута в порядку цивільно-процесуального законодавства, а має бути розглянута та вирішена за правилами Кодексу Адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Відповідно до ст.2 ч. 4 ЦПК України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

У відповідності до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (в редакції від 06.07.2005 р.).

Відповідно до частини 1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивач звернувся з даним позовом 04 червня 2010 року. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги за період з 30 липня 2009 року по 01 лютого 2011 року (місяць постановлення рішення) підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.10,60,197,212 ЦПК України, ст.ст.11,17,19,99,100,104,122,159-163 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії управління пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок основної та додаткової пенсії неправомірними.

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу провести ОСОБА_1, починаючи з 30 липня 2009 р. по 01 лютого 2011 р., перерахунок державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:О. С. Бардін