Справа   № 2-а-534/2011 р

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           09 лютого  2011 року,  о 09 год. 45 хв. суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Адаменко І.М., розглянувши  у скороченому провадженні  в м. Бобринець Кіровоградської області  в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за  адміністративним позовом  ОСОБА_1  до  управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання дій  управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області протизаконними  та  зобов»язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у відповідності із статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивачка  звернулася  до суду з позовними вимогами до управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі про визнання дій   управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області протизаконними  та  зобов»язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у відповідності із статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з  09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по час розгляду справи по суті, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що є пенсіонером  та має статус "дитини війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку відповідач не нараховував належним чином у відповідності до вимог Закону.

Згідно заперечень відповідача встановлено, що Пенсійним Фондом за рахунок коштів Державного бюджету України у 2007 році та у 2008 році в межах асигнувань  проводилася виплата пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених згідно із Законом України  "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням пункту 12 ст.71 та ст. 111 ЗУ "Про Державний бюджет на 2007 рік" з розрахунку 20,04 грн. на одну особу. Вказано, що питання пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та Законом України "Про державний бюджет на 2009 рік" не передбачено коштів для проведення виплат підвищення до пенсії, у зв’язку з чим Управління Пенсійного Фонду не мало змоги здійснити виплату даного підвищення.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходжу  до висновку, що позовна заява підлягає  задоволенню  з наступних підстав.

          Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.   

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.          

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для   її   виплати,   забезпечує  своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням  коштів  Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних  активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

          З матеріалів справи вбачається, що позивачка –ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються також  відміткою в пенсійному посвідчені, виданого на ім’я  ОСОБА_1

За правилами ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

       При цьому статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, вважаю за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також вважаю, за необхідне застосувати дану норму Закону, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою названої статті мінімального розміру пенсії за віком.

             Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для «дітей війни»є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є «дітьми війни». Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації Конституційного права громадян, які є «дітьми війни», на соціальний захист.   

          Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

          Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані неконституційними.

          Законом  України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, а саме  п.2 ч.41 ст.85 було  внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року  вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.

          Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим  до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України” у  разі, якщо акти  або  їх  окремі  положення  визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони  оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася на 2009 рік та 2010 рік чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачкі у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 09.02.2011 року.

          Встановлені обставини дають підставу зробити висновок про те, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 09.02.2011 року право позивачки на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було обмежено відповідачем, який незаконно не здійснив відповідний перерахунок та виплату пенсії у відповідності до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав, а тому  приходжу до висновку, що  бездіяльність  відповідача по справі управління Пенсійного фонду України у Бобринецькому районі, щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачкі підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є незаконною.

          Порушені права підлягають усуненню шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачкі пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 09.02.2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.

          Ухвалою  суду від 28 січня  2011 року  відкрито провадження у даній справі та врахувавши похилий вік позивача, судом поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду.

          Відповідно до ст.  94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України.

          Згідно підпункту «б», п. 1 ст. 3 Декрету КМ України  від 21.01.1993 року «Про державне мито»зі скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що  ущемляють права громадян справляється державне мито в розмірі 0,2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто –3 грн. 40 коп., тому саме цю суму слід стягнути з держави на користь позивача.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України  №10-рп/2008 від 22.05.2008, ст.ст. 2, 7, 11, 69-71, 99, 158-163,  183-2,  256 КАС України, суд, -          

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов  ОСОБА_1  задовольнити повністю.

          Визнати дії  управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії  ОСОБА_1  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року,  з 01.01.2010 року  по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 09.02.2011 року  -  незаконними.          

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_1  з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року,  з 01.01.2010 року  по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 09.02.2011 року, з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та раніше виплаченої різниці,  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1     3 грн. 40 коп.  судових витрат.

          Постанову виконати негайно.

          Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.  

                    Суддя                                                                                          І.М.Адаменко