Справа № 2-881-07
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня.2007 року Шосткинський міськрайсуд Сумської області
в складі: головуючого- судді Бондаренко Л.С.
при секретарі Щербань С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Шостка цивільну справу
за позовом Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «ЗІРКА» до ОСОБА_1 - про стягнення боргу за оплачене навчання ,-
В С Т А Н О В И В:
Казенне підприємство Шосткинський казенний завод «ЗІРКА» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплачене навчання в сумі 19 800 грн. мотивуючи його тим, що 02.08.2001р між ними , в особі директора ЧЕРНИШОВА Ю.О. та Київським національним економічним університетом в особі ректора Павленка А.Ф. укладено Договір про навчання ОСОБА_1 на платній основі, за яким фінансування здійснювалось за рахунок «Замовника», тобто КП Шосткинського казенного заводу «ЗІРКА».
Казенне підприємство Шосткинський казенний завод «ЗІРКА» перебуває у загальнодержавній власності, створено на державному майні, тому кошти, використані на навчання студентки є державними і належать державі.
За навчання відповідачки завод сплатив 19800 грн.
До укладеного Договору було укладено додаток , яким обумовлено обов»язок студента після закінчення навчального закладу прибути на підприємство та відпрацювати не менше 3-х років.
З свого боку свої обов»язки по Договору завод виконав, відповідачка ж закінчивши навчання та отримавши диплом бакалавра продовжила навчання за власні кошти в університеті та у червні 2006р. отримала диплом магістра.
Після закінчення навчання на завод не з»явилась, про причини неприбуття не повідомила, батьки інформації про місце її знаходження та причину неприбуття на підприємство не надають.
Оскільки в добровільному порядку відшкодувати вартість навчання заводу не вдалося, просить стягнути її у примусовому порядку.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, надала довіреність своїй матері ОСОБА_2. представляти її інтереси в суді з усіма правами передбаченими ЦПК України.
Представник відповідача ОСОБА_2. показала, що позовні вимоги заводу не визнає , разом з тим показала, що дійсно її донька навчалась в КНЕУ
(Київському національному економічному університеті) за платній основі за кошти заводу «ЗІРКА» де вона значний час працювала. За навчання доньки завод сплатив 19800 грн.
Між нею та директором заводу існувала усна домовленість про те, що вона, як спеціаліст, буде продовжувати працювати, оскільки збиралась звільнятись по причині невиплати заробітної плати, а він вирішить питання про оплату навчання доньки .
Як сторона у Договорі донька участі не приймала, а лише письмово була ознайомлена з ним. Додаток до нього складено невірно та не передбачає відповідальності за його невиконання. Договір за своїм змістом не відповідає Типовому Договору, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996р., оскільки типова угода про підготовку фахівців з вищою освітою, повинна була укладатись між учбовим закладом та студентом, саме в ній мали бути обумовлені відповідальність сторін за невиконання обов»язку прибути на роботу до ШКЗ «ЗІРКА».
Крім того , після закінчення навчання їй не пропонувалось прибути для відпрацювання на завод та не було реально гарантовано працевлаштування.
Крім того позивач ставить питання лише про повернення коштів за навчання і не вимагає відпрацювати 3 роки, що теж порушує її права.
Заслухавши сторони, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку що позовні вимоги КП Шосткинського казенного заводу «ЗІРКА» підлягають задоволенню в повному об»ємі заявлених вимог.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно ОСОБА_1 навчалась у Київському національному економічному університеті на факультеті «облік та аудит» на рівні бакалавр з 2001 по2005рік та отримала диплом бакалавра ( а.с.11) Згідно договору № 010796 від 02.08.2001р. «Університет» в особі ректора ПАВЛЕНКА А.Ф. та Шосткинський казенний завод «ЗІРКА» в особі директора ЧЕРНИШОВА Ю.О. останній взяв на себе обов»язок своєчасно сплачувати визначену Університетом вартість навчання ОСОБА_1 ( 2475 грн. за один семестр)
З договором ОСОБА_1 ознайомлена.
Крім того 02.08.2001р до Договору було укладено «Додаток» ( а. с. 10) у якому обумовлено обов»язок студентки ОСОБА_1 після закінчення учбового закладу
прибути на підприємство та відпрацювати не менше 3-х років, який підписано директором заводу та ОСОБА_1
Згідно з вимогами ст. 52 п.2 Закону «Про освіту» № 1060-Х11 від 23.05.1991р. випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов»язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Щодо того, що КП Шосткинський казенний завод «ЗІРКА» є державним підприємством відповідачка ( її представник) не заперечує.
Відповідно п.2 ч.1 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23 січня 1996р.,особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов»язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації відпрацювати у «замовника» не менше ніж 3 роки . У разі відмови відпрацювання випускники відшкодовують в установленому порядку повну вартість навчання.
Представник відповідача ОСОБА_2, визнаючи факт навчання її доньки в Університеті за кошти заводу, визнає і факт складання Договору, визнає і факт підписання Додатку до Договору , але наполягає на тому, що Договір за своїм змістом не відповідає Типовому Договору, який міститься у « Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» затвердженому Постановою кабміну України №992 від 22.08.1996р.,оскільки він повинен був укладатись безпосередньо між вищим навчальним закладом та студентом.
Але ОСОБА_1 навчалась не за державним замовленням, а за Договором, який було укладено між заводом та навчальним закладом і при таких умовах заводу надано приоритетне право вирішувати яким чином використати спеціаліста на своєму підприємстві а також відповідальність в разі невиконання зобов»язань.
Щодо форми Договору та Додатку до нього, то суд вважає що це питання повинно було турбувати відповідачку в момент його укладання , але у самому Договорі не могли бути обумовлені умови, які оговорені в додатку, оскільки сторонам були «Університет» та «Замовник», який з свого боку, доповнивши його «Додатком» поклав обов»язок на студентку відпрацювати на підприємстві не менше 3- років, як це передбачено законодавством.
Посилання ж відповідачки на те, що її доньці реально не пропонувалось прибути на завод та не пропонувалась конкретна посада суд не може взяти до уваги, оскільки в судовому засіданні представник позивача дав згоду працевлаштувати ОСОБА_1 за спеціальністю і суд надавав таку можливість, відклавши слухання справи на певний час, однак представник відповідачки ОСОБА_2. заявила, що донька працює у Києві і повертатись в місто та влаштовуватись на роботу на ШКЗ «ЗІРКА» наміру не має.
Керуючись ст.ст. 3,10,11,57, 60,209,213-215,218 ЦПК України, ст. 11 ЦК України , Указу Президента України № 77/96 від 23.01.1996р. ст.52 Закону України «Про освіту» суд
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Шосткинського казенного заводу «ЗІРКА» 19800 грн.- плату за навчання , сплачені судові витрати 198 грн. та 30 грн. -витрати за інформаційно-технічне забезпечення- всього 20028 грн.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги ,з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо подано заяву про апеляційне оскарження ,але апеляційна скарга не подана у 20-ти денний строк-рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ Л.С.БОНДАРЕНКО