Справа № 22-1149\07 Головуючий в 1 інстанції: Сидорук Є.І.
Категорія: 18 Доповідач: Хилевич С.В.
У Х В А Л А
іменем України
17 грудня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Василевича В.С.
суддів: Хилевича С.В., Оніпко О.В.
при секретарі судового засідання Томашевській І.М.
за участю представників ОСОБА_1 та акціонерного комерційного банку „ІНДУСТРІАЛБАНК”,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного комерційного банку „ІНДУСТРІАЛБАНК” на рішення Рівненського міського суду від 27 лютого 2007 року в справі за позовом акціонерного комерційного банку „ІНДУСТРІАЛБАНК” до ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватної виробничо-комерційної фірми „НОРД” про стягнення боргу за договором,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 27 лютого 2007 року в позові акціонерного комерційного банку „ІНДУСТРІАЛБАНК” (далі - АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК”) до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором поруки відмовлено, а заяву про стягнення боргу з приватної виробничо-комерційної фірми „НОРД” за договором кредиту - залишено без розгляду.
У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що рішення суду є незаконним й необґрунтованим. Зокрема вказував, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, застосувавши до спірних правовідносин не ту норму закону, яку належало застосувати. Також посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність його висновків дійсним обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Так, застосування судом при вирішенні справи правил ст. 559 ЦК України вважає помилковим, оскільки згідно з договором поруки від 18 грудня 2002 року № 01\212-2 відповідачі - фізичні особи - зобов'язані відповідати перед банком у обсязі, визначеному цим договором, а наступні зміни в договорі кредиту між позивачем і відповідачем - приватною виробничо-комерційною фірмою „НОРД” (далі - ВКФ „НОРД”) не збільшували меж відповідальності поручителів.
Окрім того, ОСОБА_3 ознайомлена зі змінами до договору кредиту від 25 грудня 2002 року та 7 березня 2003 року, а також уклала з позивачем договір поруки від 7 березня 2003 року № 010\2\04002, що вважає доказом виявлення згоди відповідача на зміну договору поруки.
Вважає невірним залучення ВКФ „НОРД” як відповідача у справі, позаяк питання про його права та обов'язки за договором кредиту вирішено господарським судом Рівненської області, ухвалою якого АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК” визнано кредитором у справі про банкрутство цього відповідача.
Таким чином, позивач переконаний, що ВКФ „НОРД” повинен брати участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, так як за рішенням суду у відповідачів - фізичних осіб - виникне право заявити вимогу до цього суб'єкта господарювання у разі виконання ними зобов'язань перед позивачем.
Просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухваливши нове рішення, яким солідарно стягнути із відповідачів - фізичних осіб - на користь АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК” суму боргу за договором поруки у 658 444 гривні 8 копійок, з яких сума у 430 000 гривень 00 копійок є сумою боргу за кредитом, сума у 176 986 гривень 89 копійок - сума відсотків за користування сумою кредиту, сума у 51 457 гривень 19 копійок - сума пені.
В судовому засіданні представник АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК” підтримала апеляційну скаргу повністю, надавши суду пояснення в межах її доводів, просила колегію суддів скасувати рішення, що оскаржується, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Представник ОСОБА_1 в суді, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на її безпідставність. Просив колегію суддів її відхилити, залишивши рішення суду без змін.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ВКФ „НОРД” явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі, та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Відмовляючи АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК” у позові до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором поруки, суд першої інстанції виходив із безпідставності позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, і це з'ясовано в судовому засіданні, 18 грудня 2002 року АКБ „МТ-БАНК”, правонаступником якого є АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК”, та ВКФ „НОРД” уклали договір кредиту за № 01\212-2, за умовами якого відповідач отримав кредит сумою у 430 000 гривень на строк до 17 грудня 2004 року зі сплатою 24 % річних для рефінансування заборгованості.
Того ж числа між ВКФ „НОРД” та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на забезпечення договору кредиту укладено договори поруки - відповідно за №№11\212-4, 11\212-3, 11\212-2.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Між тим, 25 грудня 2002 року між позивачем та ВКФ „НОРД” укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту, а 7 березня 2003 року - додаткову угоду №2 до цього ж договору. Згідно із умовами зазначених угод до договору кредиту внесено істотні зміни й доповнення, а редакцію договору - змінено.
Колегія суддів вважає правильним посилання суду першої інстанції на положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, адже однією з передбачених законом підстав для припинення поруки є зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого змінюється обсяг його відповідальності. За змістом цієї норми закону порука не зберігається і в тій частині зобов'язання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов'язання.
Доводи АКБ „ІНДУСТРІАЛБАНК” про ознайомлення ОСОБА_3 із додатковими угодами від 25 грудня 2002 року №1 і 7 березня 2003 року №2, що, на думку позивача, слід вважати доказом її згоди на внесення змін до договору поруки, є необґрунтованими, оскільки її підпис про ознайомлення сам по собі не має юридичних наслідків та не створює прав і обов'язків із зобов'язань поруки (а.с.а.с. 36, зворот; 38, зворот). Його покликання на укладення 7 березня 2003 року ОСОБА_3 договору поруки №010\2\04\002 на забезпечення додаткової угоди №2 на увагу не заслуговують, оскільки зазначений договір поруки в засіданні суду першої інстанції не досліджувався, а тому згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України не може бути предметом розгляду апеляційним судом.
Суд першої інстанції вірно взяв до уваги чинність ухвали господарського суду Рівненської області від 7 липня 2005 року про затвердження реєстру вимог кредиторів (а.с. 52) і вирішив спір із врахуванням указівок колегії суддів апеляційного суду, даних в ухвалі від 7 березня 2006 року (а.с.а.с. 85-86).
Відсутність в матеріалах справи ухвали про залучення ВКФ „НОРД” як відповідача спростовується його участю в судовому розгляді саме як відповідача.
Разом з тим, вирішення спору до ВКФ „НОРД” шляхом залишення заяви без розгляду, оформленого в рішенні суду, замість постановлення ухвали, колегія суддів не вважає істотними і такими порушеннями, що призвели до неправильного вирішення справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Рішення суду постановлено без істотних порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 314, 315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу акціонерного комерційного банку „ІНДУСТРІАЛБАНК” на рішення Рівненського міського суду від 27 лютого 2007 року відхилити, а рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: