Справа №  1-30/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 лютого 2011 рокум. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді              Гамули Б.С.,

при секретарі                                         Семенюк О.В.,

з участю: прокурора                              Кучера А.А.,

потерпілих                                              ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, неодруженої, підприємця, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

          Підсудна ОСОБА_3, будучи службовою особою – приватним підприємцем, діючи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи, виданого Камінь-Каширською райдержадміністрацією 11 травня 2005 року, виконуючи організаційно-розпорядчі обов’язки, здійснюючи діяльність у сфері роздрібної торгівлі продовольчими та промисловими товарами, в с. Карпилівка Камінь-Каширського району, з метою несплати в дохід держави податкових та інших обов’язкових страхових платежів із заробітної плати найманих працівників, умисно, грубо порушуючи вимоги ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21, 24, 24-1 КЗпП України, з жовтня 2009 року по грудень 2010 року використовувала у магазині працю найманого працівника ОСОБА_1, котра має на утриманні двох дітей віком до чотирнадцяти років: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та з жовтня по грудень 2010 року використовувала працю      ОСОБА_2, котра має а утриманні чотирьох дітей віком до чотирнадцяти років:    ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, які, крім ОСОБА_7, являються інвалідами з дитинства по слуху, без укладення в письмовій формі трудового договору та його реєстрації в Державному центрі зайнятості населення, заробітну плату виплачувала без відрахування в дохід держави обов’язкових платежів, чим грубо порушила ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21, 24, 24-1 КЗпП України, ст.ст. 1, 3, 21, 23, 24, 30 Закону України „Про оплату праці”, ст.ст. 7, 11, 14 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 2, 4, 17, 19 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст.ст. 2, 6-8, 10 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, ст.ст. 6, 7 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням”, що привело до істотного порушення конституційних та трудових прав потерпілих на захист і опіку зі сторони держави, а саме: права на працю шляхом укладення трудового договору в письмовій формі, права на включення часу роботи в трудовий стаж працівника, права на щорічну відпустку із збереженням на її період місця роботи та заробітної плати, право на матеріальне забезпечення шляхом соціального страхування в старості, а також у випадку хвороби, повної або тимчасової втрати працездатності, права на звернення до суду для вирішення трудових спорів.

Крім того, ОСОБА_3, будучи службовою особою – приватним підприємцем, діючи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи, виданого Камінь-Каширською райдержадміністрацією 11 травня 2005 року, виконуючи організаційно-розпорядчі обов’язки, здійснюючи діяльність у сфері роздрібної торгівлі продовольчими та промисловими товарами, в с. Карпилівка Камінь-Каширського району, з метою несплати в дохід держави податкових та інших обов’язкових страхових платежів із заробітної плати найманих працівників, в період часу з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року внесла до офіційних документів: звітів фізичної особи – платника єдиного податку за 4 квартал 2009 року, 1-3 квартали 2010 року, форма яких передбачена додатком № 3 „Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку”, затвердженого наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 року № 599, завідомо неправдиві відомості про відсутність найманого працівника          ОСОБА_1 протягом жовтня 2009 року – вересня 2010 року, які подала в Камінь-Каширську міжрайонну державну податкову інспекцію.

Підсудна ОСОБА_3 винуватість в інкримінованих їй злочинах визнала повністю, підтвердила, що використовувала працю найманих працівників  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без укладення з ними трудових договорів. Знала, що у них є малолітні діти, а у ОСОБА_2 – діти-інваліди. Не заперечує, що подавала в податкову інспекцію завідомо неправдиву інформацію про відсутність названих найманих працівників. Щиро кається у вчиненому, просить її суворо не карати, зважити, що потерпілі до неї ніяких претензій не мають.

Показання підсудної ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які нею не оспорюються.

Крім повного визнання підсудною своєї винуватості в інкримінованих їй злочинах, її винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, зібраними в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства.

Зокрема, показаннями потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, які в судовому засіданні підтвердили, що працювали продавцями в підприємця ОСОБА_3 без укладення трудового договору. Мають на утриманні малолітніх дітей, ОСОБА_2, крім того, дітей-інвалідів. Вказали, що будь-яких претензій до підсудної не мають, просять її суворо не карати.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їй злочинів підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Зокрема, інформацією з Камінь-Каширського районного центру зайнятості населення, Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції, управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі, Камінь-Каширської міжрайонної виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Камінь-Каширському районі, (а.с.22-39), з яких вбачається, що трудовий договір між підприємцем ОСОБА_3 та працівниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 в установленому порядку не укладався та не реєструвався, податків і страхових внесків на вказаних працівників підсудна не сплачувала. Звітами фізичної особи – платника єдиного податку за 4 квартал 2009 року, 1-3 квартали 2010 року (а.с. 50-54), де містяться завідомо неправдиві відомості про відсутність найманих працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2, які підсудна подала в Камінь-Каширську МДПІ; копією свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_3 як фізичної особи – підприємця серії НОМЕР_1 (а.с. 77), яким підтверджено, що підсудна з 11 травня 2005 року зареєстрована як підприємець та виконує організаційно-розпорядчі обов’язки, і таким чином, являється службовою особою; свідоцтвами про народження дітей та пенсійними посвідченнями (а.с. 71-76), якими підтверджується той факт, що на утриманні в потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 знаходяться малолітні діти віком до чотирнадцяти років та діти-інваліди.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудна ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 172 КК України, оскільки вчинила грубе порушення законодавства про працю щодо матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років та дітей-інвалідів. Крім того, вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки, будучи службовою особою, внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склала і видала завідомо неправдиві документи.   

При призначенні покарання суд враховує, що підсудна ОСОБА_3 вчинила два злочини, які відносяться до злочинів невеликої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудної, а саме те, що вона являється постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, за місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше.          

До обставин, що пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_3 суд відносить з’явлення із зізнанням, її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, суд не вбачає.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини їх вчинення та особу винної, суд вважає, що призначення покарання за сукупністю злочинів у виді штрафу буде необхідним та достатнім для виправлення підсудної та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_3, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами можливе при призначенні їй покарання у виді штрафу в межах санкцій статей, по яких вона притягується до кримінальної відповідальності. Остаточне покарання підсудній слід визначити з урахуванням положень ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим

Оскільки підсудній призначається покарання у виді штрафу, міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу їй слід залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: звіти фізичної особи – платника єдиного податку за 4 квартал 2009 року, 1-3 квартал 2010 року слід залишити при справі.   

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 172 КК України – 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень штрафу;   

- за ч. 1 ст. 366 КК України – 680 (шістсот вісімдесят) гривень штрафу.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) гривень.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: звіти фізичної особи – платника єдиного податку за 4 квартал 2009 року, 1-3 квартал 2010 року – залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Камінь-Каширський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий:                        Б. С. Гамула