Справа № 2-а-413/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 08 лютого 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого – судді Гамули Б.С., розглянувши у скороченому провадженні в місті Камені-Каширському адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у  Камінь-Каширському районі про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок і виплату пенсії  відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

встановив :

23 грудня 2010 року ОСОБА_1 через місцевий центр поштового зв`язку  звернулася в суд з позовом, в якому зазначила,  що згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закону) їй як інваліду, щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, повинна виплачуватись у зв`язку з призначеною ІІ групою інвалідності державна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Однак всупереч згаданим нормам Управлінням ПФУ в Камінь-Каширському районі (далі – Управління) їй проводиться виплата пенсії у значно меншому розмірі, з чим не погоджується.

Вважає, що виплата належної їй пенсії повинна проводитись, виходячи із  мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до  ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі щодо невиплати їй пенсії у передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірах, зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату  державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 23 червня 2010 року по день постановлення судом рішення.

Відповідач у встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк заперечення проти згаданого позову чи заяви про його визнання не подав.

Позов підлягає до задоволення повністю.

Судом установлено, що ОСОБА_1 віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується виданим їй відповідним посвідченням.

Як вбачається з довідки Волинської обласної МСЕК, позивачу  з 10 червня 2003 року довічно встановлена ІІ група інвалідності, причиною якої визнано захворювання, що пов`язане з проживанням на  території, забрудненій  внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Згідно довідки Управління ОСОБА_1 з 10 червня 2003 року по даний час на підставі Закону отримує пенсію по інвалідності ІІ групи, що пов’язана з проживанням на забрудненій внаслідок Чорнобильської катастрофи території.  .

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі.

Статтею 49 цього Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Цим же Законом визначено розміри згаданих пенсій.

Так, щомісячна додаткова пенсія особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи за правилами ст.50 Закону призначається у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

У силу ст.54 Закону в редакції від 06 червня 1996 року   пенсія по інвалідності, що пов`язана з Чорнобильською катастрофою,  встановлена у розмірі, що не  може бути нижчим по ІІ групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Розміри державної та додаткової пенсій по інвалідності зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.12, п.п.15 п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення.

Відповідач згідно його довідки виплачував позивачу державну та щомісячну додаткову пенсії в менших розмірах.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачеві розміру пенсії застосуванню підлягають ст.ст.50, 54 Закону, а не постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»,  на підставі яких здійснювалось нарахування пенсії позивачу, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Суд, з огляду на відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з метою реалізації  конституційної гарантії на отримання пенсії, приходить до висновку про необхідність застосування відповідачем згаданої правової норми при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку основної  і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дорівнює розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач всупереч ст.71 КАС України правомірності  своїх дій в частині виплати ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності та  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у менших, ніж встановлені Законом, розмірах, не довів.

Таким чином, захисту підлягає право позивача шляхом зобов’язання Управління перерахувати і виплатити державну та додаткову пенсії у передбачених ст.ст.50, 54 Закону розмірах  за період з 23 червня 2010 року  по 8 лютого 2011 року.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі     п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.

Керуючись ст.ст.11, 17, 183-2, 186 КАС України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від  22 травня 2008 року                  №10-рп/2008, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у  Камінь-Каширському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи,  державної  пенсії по інвалідності у розмірі  восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 (сімдесяти п’яти) відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  за період з 23 червня 2010 року по 8 лютого 2011 року протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи,  державної  пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 (сімдесяти п’яти) відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  за період з              23 червня 2010 року по 8 лютого 2011 року з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                                         Б.  С.  Гамула