Справа № 2-373/11

  З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"15" лютого 2011 р. Дзержинський районний суд в складі:

головуючого Костенко В.  В.

при секретарі Абрамян Н. Л.,  розглянувши за відсутністю сторін без фіксування судового засідання технічним засобом на підставі ч. 2  ст. 197 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товарної біржі „Новый Век”, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1,  ОСОБА_2 22 вересня 2010 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Товарної біржі „Новый Век”, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на квартиру.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що 03 листопада  1997 року згідно договору купівлі-продажу позивачі купили у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 43,8 кв.м., житловою площею 31 кв.м.

Договір купівлі-продажу було здійснено у письмовій формі та посвідчено на товарній біржі „Новый Век”. Як пояснив представник біржі, нотаріальне посвідчення договору не обов”язкове, тому що згідно ст. 15 Закону України „Про товарну біржу”, договори, укладені на товарній біржі не потребують нотаріального посвідчення. Правовстановлюючі документи були зареєстровані у БТІ м. Кривого Рогу.

З 1997 року позивачі проживають у квартирі. На теперішній час виникла необхідність обміняти квартиру, але у зв”язку з тим, що нотаріально договір не було посвідчено, виникла необхідність визнати правочин дійсним.

Відповідач ОСОБА_3 знаходиться у розшуку, що також унеможливлює посвідчення правочину. Відповідачка ОСОБА_4  проживає у Ізраїлі, але до теперішнього часу особовий рахунок у КЖП відкрито на її ім”я.

Як вбачається з договору купівлі-продажу, фактично правочин відбувся – позивачі передали продавцеві гроші, а продавець передав їм квартиру, в якій вони проживають до теперішнього часу.

На підставі викладеного, позивачі просять суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 03 листопада 1997 року та посвідчений на товарній біржі „Новый Век” дійсним та визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності за кожним по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 43,8 кв.м., житловою площею 31 кв.м. та розташована на п”ятому поверсі п”ятиповерхового житлового будинку.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судовому засіданні присутні не були, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується оголошенням в газеті „Вісті Придніпров”я” від 04.11.2010 року № 80 (1172). Причини своєї неявки суду не повідомили. Заяви про розгляд справи у їх відсутність суду не подавали.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача (відповідачів), який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

         Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, 03 листопада  1997 року згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_3,  ОСОБА_1, яка діяла від свого імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_2, купили у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 43,8 кв.м., житловою площею 31 кв.м. вартістю 4796 грн. (а.с.5)

Договір купівлі-продажу було здійснено у письмовій формі та посвідчено на товарній біржі „Новый Век”. Згідно ст. 15 Закону України „Про товарну біржу”, договір був зареєстрований на товарній біржі та не потребував нотаріального посвідчення (а.с.5). Правовстановлюючі документи були зареєстровані у БТІ м. Кривого Рогу.

З 1997 року позивачі проживають у квартирі.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири повинен бути укладений в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, не додержання чого тягне за собою визнання договору недійсним.

Ст.220 ч.2 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його виконання, суд може визнати такий договір дійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дійсно сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу квартири і фактично відбулося повне виконання вказаного договору – позивачі сплатили грошові кошти за купівлю квартири, зареєстрували квартиру на своє ім’я, мешкають та сплачують житлово-комунальні послуги за користування квартирою, а тому визнає зазначені обставини в якості таких, що підтверджують факт укладення та дійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.11.1997 року, засвідченого Товарною біржею „Новый Век”, а також право власності на вказану квартиру.

В силу викладеного, керуючись ст. ст.  10, 11, 130, 209, 212, 214-215  ЦПК України, ст.15 Закону України « Про товарну біржу»,   202, 209, 220, 657 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 03 листопада 1997 року та посвідчений на товарній біржі „Новый Век”.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності за кожним по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 43,8 кв.м., житловою площею 31 кв.м. та розташована на п”ятому поверсі п”ятиповерхового житлового будинку.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295  ЦПК України.  

Суддя:В. В. Костенко