ПОСТАНОВА

іменем           України

28 лютого 2011 року                                                                                     Справа № 3-1507/11

       Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Магдич О.Г. розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ м. Тернополя УМВСУ в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

                                                                   ОСОБА_1,          

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України,   працюючого ПП «Тон», жителя АДРЕСА_1

за ст. 122 ч. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Громадянин ОСОБА_1 19.01.2011 року близько 08 год. 55 хв., керуючи транспортним засобом марки „Сузукі”, державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Тернополі по вул. Крушельницької, не надав переваги в русі пішоходу, який переходив вулицю на нерегульованому пішохідному переході, в результаті чого пішохід, який перебував на ньому змушений був вживати заходів щодо забезпечення особистої безпеки, чим порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення визнав та щиросердечно розкаявся.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні,  а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ВО1 № 094148 від 19.01.2011 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 19.01.2011 року.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 4 КУпАП, тобто –створення аварійної обстановки, а саме: примусив інших учасників  дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.     

Накладаючи адміністративне стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема щире розкаяння винного, тому приходжу до переконання, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Керуючись ст. ст. 130, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

          ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 4 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді сплати штрафу в доход держави у розмірі 850,00 грн. (вісімсот п»ятдесят гривень 00 копійок).

         Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.  

         Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.  

        Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.  

    Суддя Тернопільського

     міськрайонного суду                                                        Магдич О. Г.