Справа № 2- 114/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

27 січня 2011 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:  

                 головуючого                                                                                   - судді  Куртлушаєва М.І.,

                 при секретарі                                                                              -          Клімовій Ю.О.

              розглянувши без фіксування судового засідання технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мічурінської сільської ради Білогірського району АР Крим, треті особи: Білогірська державна нотаріальна контора АР Крим, ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно за законом,

ВСТАНОВИВ:

  позивач звернувся до суду з позовом до Мічурінської сільської ради Білогірського району АР Крим, треті особи: Білогірська державна нотаріальна контора АР Крим, ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно за законом, а саме: на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями загальною площею –90,3 кв.м., житловою площею –30,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який був його батьком. Після його смерті залишилося майно у вигляді житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями загальною площею –90,3 кв.м., житловою площею –30,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Позивач не може оформити право власності на зазначений будинок, оскільки під час життя право власності на нього не було належним чином оформлено.

Позивач у судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача та третьої особи, третя особа –у судове засідання не з’явилися, але  надали заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, щодо позовних вимог не заперечували.

Третя особа -  ОСОБА_1  представив телефонограму  с проханням розглянути справу у його відсутність, претензій не має.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін та третіх осіб, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для з’ясування  прав і взаємовідносин сторін.

Оскільки особи, що беруть участь у справі у судове засідання не з’явилися, суд вважає за можливе, на вимогу статті 197 ЦПК України, не здійснювати фіксування процесу технічним засобом.          

Дослідивши  матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов  висновку, що позов є обґрунтованим  та  таким, що  підлягає задоволенню в повному обсязі  по  наступних підставах.

Судом  було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с.10) в день смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої не увійшов житловий будинок с господарсько-побутовими будівлями загальною площею –90,3 кв.м., житловою площею –30,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1,  оскільки право власності на нього не було зареєстровано у БТІ.  Однак належність даного будинку  спадкодавцю підтверджується доказами у справі, а саме: записами у господарських книгах Мічурінської сільської ради Білогірського району АР Крим №1 (а.с. 13), довідкою виконкому Мічурінської сільської дари Білогірського району АР Крим, №998 від 16.12.2010 року (а.с.12).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є його сини –ОСОБА_1, право на спадок підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с.9) та ОСОБА_2 Але ОСОБА_2 спадщину у встановлений законом строк та встановленому законом порядку не прийняв, що підтверджується  спадковою справою  крім того, згідно телефонограми, він проти задоволення позову не заперечував (а.с.51).

ОСОБА_1 після смерті батька прийняв спадщину шляхом подання заяви до державної нотаріальної контори (а.с.38), що цілком відповідає вимогам ч.1 ст. 1269 ЦК України, згідно якої, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З аналізу пункту  20  Інструкції «Про порядок  реєстрації  будинків  та домоволодінь  в містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженої  Міністерством  комунального  господарства  Української РСР  31.01.1966 року  та погодженої  Верховним судом  Української РСР 15.01.1966 року, що діяла до 13.12.1995 року, вбачається що право  власності фізичної особи на жили будинок може підтверджуватися записом в  господарській книзі сільської ради.  Саме на підставі цього запису  виконком  місцевої ради приймає рішення про оформлення права власності  на будинок  з видачею  власнику  відповідного свідоцтва.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 ЦК України  право  власності  та інші  речові  права  на нерухомі речі, обмеження  цих прав, їх виникнення, перехід  і припинення  підлягають реєстрації.

Обов’язковість  державної реєстрації  права власності  на нерухоме майно  встановлено також  пунктом  1 частини  1  ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію  прав на нерухоме майно  та їх обмежень»від 01 липня 2004 року.

В той же час  в частині  5  ст. 3  цього ж Закону  зазначено, що право  власності  та інші речові  права  на нерухоме майно, набуті згідно  з діючими нормативно-правовими актами  до набрання  чинності цим Законом, визнаються державою.  Відповідно  до цього Закону  реєстрація  речових  прав на нерухомість, їх обмежень  здійснюється  лише в разі  вчинення  право чинів  щодо  нерухомого майна, а також  за заявою  власника  нерухомого майна.

Якщо до складу  спадкового майна  входить  нерухоме майно, що підлягає реєстрації  /за винятком земельної ділянки/, нотаріус  відповідно до п. 216 Інструкції  про порядок  вчинення нотаріальні  дії нотаріусами  України, затвердженої наказом Міністерством  юстиції України  від 03 березня 2004 року  № 20/5,  вимагає крім  правовстановлюючого  документу, витяг з Реєстру прав власності, а в  місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку органу  місцевого самоврядування.

Оскільки правовстановлюючий документ  на зазначений будинок відсутній  і право  власності  на нього у встановленому порядку в БТІ  ні за ким не зареєстроване  ОСОБА_1 не може отримати  свідоцтво  про право  на спадщину за законом.

Відповідно до  ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За  таких обставин  враховуючи те, що, позивач прийняв спадщину шляхом подання заяви до державної нотаріальної контори за місцем її відкриття після смерті спадкодавця, суд вважає цілком обґрунтованим та законним  визнати за позивачем право власності  на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями загальною площею –90,3 кв.м., житловою площею –30,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 1220,1268,1269 ЦК України, Інструкції «Про порядок  реєстрації  будинків  та домоволодінь  в містах і селищах  міського типу  Української РСР», керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212,214-215 ЦПК України  суд, -  

                                                                      В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями загальною площею –90,3 кв.м., житловою площею –30,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1  його батька - ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий: