Справа № 2-1924/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

16 грудня 2010 року

        Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

        Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що  12.01.2007 р. взяла шлюб із ОСОБА_2 (відповідачем за цим позовом), та має з ним спільних дітей –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Як зазначається позивачем при зверненні до суду, відповідач у вихованні дітей участі не приймає, ухиляється від утримання та надання матеріальної допомоги  та через що  у позові із посиланням на приписи ст.ст. 180, ч. 3 ст. 181, 184 СК України й заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача за цим позовом аліментів на утримання неповнолітніх дітей щомісяця в розмірі 700 грн.  

       У судове засідання позивач не з’явилася, водночас надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності  та зазначила про те, що позов підтримує повністю; відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив  також про те, що позов визнає у повному обсязі.   

       Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

       Таким чином, суд, дослідивши докази, беручи до уваги те, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб,  дійшов до  висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю,  виходячи з наступного.     

       Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

       Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

       Як було встановлено судом,  ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Амур-Нижньодніпровським  відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було зроблено відповідний запис та видано свідоцтво, та відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3. Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_2  у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дитина –ОСОБА_4, про що Амур-Нижньодніпровським  відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було зроблено відповідний запис та видано свідоцтво, та відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього. Неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мешкають разом із матір’ю та перебувають на її  утриманні. Оскільки обов’язок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи,  до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів,  вбачаються усі підстави для присудження до стягнення на користь позивача з відповідача  аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

     Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

     При вирішенні питання щодо розміру присуджених  до сплати аліментів в твердій грошовій сумі, про яке позивачем було заявлено відповідну вимогу, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, які є неповнолітніми, мешкають разом із матір’ю, потребують піклування та утримання, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, утім, не працює та не має  заробітку, тому, на переконання суду, з урахуванням вищенаведеного присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в заявленому у позові  розмірі (700 грн.) буде справедливим та сприятиме утвердженню  почуття обов'язку одного з батьків, окремо від якого проживають діти,  перед останніми.   

       Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України  аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

       Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що на виконання п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» позивача було звільнено від сплати судового збору та не підлягали оплаті при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України), утім, на виконання ч. 3 ст. 88 зазначеного кодексу, згідно зі змістом якої якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, та відповідно до ч. 3 ст. 81 ЦПК покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягають присудженню зазначені судові витрати.  

       Таким чином, беручи до уваги встановлені судом факти та зазначені обставини, які враховуватимуться судом при присудженні до сплати аліментів, суд, керуючись ст. 184 СК України, та,  керуючись  ст. 11, ч. 2 ст. 88,  ч. 4 ст. 174, ст.ст.  212, 214-215, 218, 367 ЦПК України,  суд                                             

ВИРІШИВ:

        Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити повністю.  

        Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4,  аліменти на утримання неповнолітніх дітей  - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмірі 700 гривень щомісяця, починаючи з 09.08.2010 р., та до досягнення кожною дитиною повноліття.   

       Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць  допустити до негайного виконання.

       Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят однієї) гривні  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120  (ста двадцяти)  гривень.       

        Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя