Справа № 2а-11/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 року                                                                                                                  м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі            Саттаровій Е.Е.,

за участю позивача  ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірними, покладення зобов'язання щодо внесення відомостей про трудовий стаж  та здійснити перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 6 жовтня 2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірними, покладення зобов'язання щодо внесення відомостей про трудовий стаж та здійснити перерахунок пенсії за підставами, викладеними у позовній заяві та заявах про уточнення позовних вимог. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він звернувся до відповідача за перерахунком пенсії, оскільки з 1 лютого 1956 року по 31 грудня 1960 року працював цирульником в Юрчанському будинку інвалідів Черкаської обл., але рішенням відповідача (без дати та номеру) в перерахунку пенсії йому було відмовлено, оскільки в наданих довідках про стаж від 26 листопада 1960 року і № 16 від 27 січня 1960 року відсутні підстави видачі та вони суперечать одна іншій. Архівною довідкою праця не підтверджена. Позивач вважав, що зазначені дії відповідача є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і просили позов задовольнити, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи відповідач сповіщався належним чином, при цьому до суду надійшли письмові заперечення відповідача щодо позовних вимог з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника відповідача, із яких вбачається, що в наданих управлінню документах є розходження, що є перешкодою для перерахунку пенсії, при цьому в довідці Каменського державного архіву за відомостями про нарахування заробітної плати за 1956 рік позивач не зазначений (а.с.40-42).

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням  права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши надані позивачем та наявні в матеріалах справи докази, особисту пенсійну справу позивача, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.61), є інвалідом першої групи за трудовим пошкодженням (а.с.11), має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –учасників війни (а.с.6).

Із наданих суду доказів, вбачається, що позивач звернувся до УПФУ в Бахчисарайському районі АРК із заявою про перерахунок його пенсії.

Відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, відповідач виходив з того, що в наданих управлінню довідках про стаж від 26 листопада 1960 року і № 16 від 27 січня 1960 року відсутні підстави видачі та вони суперечать одна іншій. Архівною довідкою праця не підтверджена. Дата прийняття рішення відповідачем не зазначена (а.с.10), (а.с.50 пенсійної справи).

Проте, таке рішення відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це положення відтворене в пункті 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, яким визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно п.18 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

На виконання свого обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення про відмову в перерахунку пенсії, передбаченого ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності такого рішення.

Документи про наявний стаж роботи позивача у період з 1 лютого 1956 року по 31 грудня 1960 року в Юрчанському будинку інвалідів Черкаської обл. відсутні. Одержати їх неможливо внаслідок ліквідації будинку інвалідів та відсутності відповідних архівних даних.

Але, свідок ОСОБА_3, яка працювала медсестрою в Юрчанському будинку інвалідів Черкаської обл. з 15 грудня 1958 року по листопад 1960 року, та свідок ОСОБА_4 яка працювала санітаркою в зазначеному будинку інвалідів з 7 січня 1957 року по 8 травня 1962 року, в своїх письмових показаннях зазначили, що позивач працював цирульником в Юрчанському будинку інвалідів Черкаської обл. з лютого 1956 року по листопад 1960 року (а.с.19-26).

Обставини праці позивача на посаді цирульника в Юрчанському будинку інвалідів Черкаської обл. з січня (лютого) 1956 року також підтверджені довідками Юрчанського будинку інвалідів від 26 листопада 1960 року і № 16 від 27 січня 1960 року (а.с.9).

Ствердження відповідача про те, що у довідці Каменського державного архіву за відомостями про нарахування заробітної плати за 1956 рік позивач не зазначений, не доказують обставин відсутні відомостей про заробітну плату позивача за увесь спірний період з 1956 по 1960 роки, зокрема за період з 1957 року по 1960 рік.  

Враховуючи викладене в сукупності, суд вважає, що позивач з 1 лютого 1956 року працював на посаді цирульника в Юрчанському будинку інвалідів Черкаської обл. Але, суд не погоджується з позивачем та його представником про те, що ОСОБА_1 працював на цій посаді до 31 грудня 1960 року, оскільки згідно з відомостями трудової книжки позивача від 24 квітня 1964 року він 1 жовтня 1959 року був тимчасово прийнятий на посаду опалювача Кримського обласного туберкульозного санаторію, звільнений 15 листопада 1959 року, 23 листопада 1960 року знову зарахований на цю посаду, а 7 грудня 1960 року звільнений (а.с.76-77).  

За таких обставин, суд вважає, що позивач з часу звернення до суду, тобто з 6 жовтня 2010 року, має право на перерахунок пенсії з урахуванням його роботи цирульником в Юрчанському будинку інвалідів Черкаської обл. у період з 1 лютого 1956 року по 30 вересня 1959 року.

В задоволенні позовних вимог в частині зарахування до трудового стажу позивача періоду його роботи цирульником в Юрчанському будинку інвалідів Черкаської обл. з 1 жовтня 1959 року по 31 грудня 1960 року необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.7,8,9,10,11,71,86,94,158-163,167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК про відмову в у перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК внести до трудового стажу ОСОБА_1 відомості про його роботу цирульником в Юрчанському будинку інвалідів Черкаської обл. у період з 1 лютого 1956 року по 30 вересня 1959 року та здійснити відповідний перерахунок пенсії.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.

Суддя: