Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25.02.2011 м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Янкович К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», про розірвання договору купівлі-продажу та визнання договору іпотеки недійсним за апеляційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа – АКІБ «УкрСиббанк» (далі – Банк), про розірвання договору купівлі-продажу та визнання договору іпотеки недійсним.
Вимоги мотивувала тим, що 11.10.2007 року між нею та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. Згідно умов договору на час його підписання вона отримала від відповідача лише частину вартості будинку, а решту суми в розмірі 101000 грн. відповідач зобов’язався сплатити їй протягом одного банківського дня з часу отримання кредитних коштів.
Свої зобов’язання відповідач не виконав, а отримані в Банку кошти на придбання будинку привласнив та використав на власні потреби.
Неповна оплата вартості будинку, на думку позивача, є істотним порушення умов договору і підставою для його розірвання.
Крім цього, відповідач 11.10.2007 року уклав з банком договір іпотеки, відповідно до умов якого в рахунок забезпечення виконання умов кредитного договору передав банку в іпотеку куплений будинок.
Позивач вважає, що розірвання договору купівлі-продажу будинку є підставою для визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між відповідачем та Банком.
Посилаючись на дані обставини, норми цивільного законодавства та Закону України «Про іпотеку», позивач просила розірвати договір купівлі-продажу будинку укладеного 11.10.2007 року між нею та відповідачем та визнати недійсним договір іпотеки укладений 11.10.2007 року між відповідачем і Банком.
В процесі розгляду справи ОСОБА_3 збільшила позовні вимоги і крім вимог зазначених в позовній заяві просила визнати недійсною її заяву від 11.10.2007 року про підтвердження проведення відповідачем остаточного розрахунку за куплений будинок, яку вона підписала в нотаріальній конторі і оригінал якої знаходиться в неї.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 8 грудня 2010 року позов задоволено.
Третя особа - Банк, який в процесі розгляду справи був перейменований на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» дане рішення оскаржив.
В обґрунтування апеляційної скарги Банк посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач подала до суду заперечення на апеляційну скаргу в якому просить апеляцію відхилити, а рішення суду, яке на її думку є законним та обґрунтованим, залишити без змін.
Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Встановлено, що 11.10.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. Згідно умов договору (пункт другий) будинок продавався за 165000 грн. На час підписання договору позивачка отримала від відповідача 64000 грн., а решту суми в розмірі 101000 грн. відповідач зобов’язався сплатити протягом одного банківського дня із залученням кредитних коштів.
Факт повного розрахунку мав бути підтверджений покупцем перед нотаріусом заявою продавця, яку оформив нотаріус та вручив продавцю. Цю заяву продавець мав вручити покупцю після остаточного розрахунку.
Також встановлено, що відповідач після отримання в Банку коштів (101000 грн.) їх продавцю не передав, а використав на власні потреби. Крім цього, встановлено, що відповідач не отримав у нотаріуса належно оформлений примірник договору купівлі-продажу будинку та не зареєстрував своє право власності на будинок в органах БТІ.
Дані обставини в суді першої інстанції були підтверджені поясненнями сторін, матеріалами справи та наявністю у позивача оригіналу заяви про повний розрахунок.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином встановлено, що позивачка не отримала за проданий будинок обумовлені договором купівлі-продажу кошти, які вона сподівалася отримати.
За таких обставин, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про розірвання договору купівлі-продажу є правильним.
Суд вирішуючи цю вимогу вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.
Що стосується вимог про визнання недійсними заяви позивача про повний розрахунок та договору іпотеки слід зазначити наступне.
Виготовлений нотаріусом та підписаний позивачем оригінал заяви про повний розрахунок по договору купівлі-продажу будинку знаходиться на руках у позивача і не може вважатися правочином.
Існування такої заяви не веде до набуття, зміну або припинення будь-чиїх прав та обов’язків, тому така заява не може визнаватися недійсною.
Дана вимога позивача задоволена бути не може.
Не підлягає до задоволення і вимога позивача про визнання договору іпотеки недійсним із-за не залучення Банку (сторони договору) до участі у справі в якості відповідача.
Відповідно до закріпленого в ст. 11 ЦПК України принципу
диспозитивності цивільного судочинства та за змістом ч. 1 ст. 33 ЦПК України залучення судом до участі у справі особи як співвідповідача можливе лише як результат вирішення судом клопотання позивача.
Встановивши, що позов пред'явлено не до всіх осіб, які мають відповідати за позовом, суд за відсутності клопотання позивача про залучення Банку до справи в якості відповідача мав відмовити у задоволенні позову, проте цього не зробив і визнав договір іпотеки недійсним.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішення вимог про визнання недійсними заяви позивача про повний розрахунок та договору іпотеки порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що відповідно до вимог пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 грудня 2010 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки та визнання недійсною заяви від 11.10.2007 року скасувати та у задоволенні цих вимог відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 825 (вісімсот двадцять п’ять) грн. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: