Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18.02.2011 м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатсько області
в складі : головуючого – судді Джуги С.Д.
суддів : Кеміня М.П., Готри Т.Ю.
при секретарі : Плавайко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі – страхова компанія) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , який в процесі розгляду уточнив, посилаючись на те, що 27 листопада 2009 року на вул. Другетів в м.Ужгороді водій автомобіля «Дачія» ОСОБА_2 допустив зіткнення з автомобілем «DAEWOO SENS» під його керуванням. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було суттєво пошкоджено автомобіль. Згідно звіту експерта матеріальний збиток складає 27047 грн. Після звернення до страхової компанії, де була застрахована цивільно правова відповідальність відповідача, йому частково було виплачено страхове відшкодування в розмірі 16832 грн., у виплаті решти суми відшкодування без будь-яких мотивованих пояснень було відмовлено. Відповідач ОСОБА_2 відмовляється відшкодувати зазначену різницю в сумі. Зазначеними неправомірними діями ОСОБА_2 йому спричинено моральну шкоду, оскільки факт ДТП та пошкодження автомобіля призвели до сильного стресового стану та спричинили йому значні морально-психологічні і фізичні страждання в зв»язку з цим у нього виник гіпертонічний криз і він був змушений звертатись в лікувальний заклад та проходити терапевтичне лікування. Моральну шкоду оцінює в сумі 1600 грн. Просив суд із врахуванням гранично максимального ліміту страхового відшкодування в 25 тис. грн.. стягнути з страхової компанії на його користь невиплачену суму страхового відшкодування в розмірі 8168 грн., понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 3680 грн. та судові витрати в розмірі 356 грн.,з відповідача ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 2047 грн., яка складає різницю між максимальним лімітом страхового відшкодування та фактично заподіяною шкодою, грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 1600 грн. та стягнути з обох відповідачів на його користь понесені ним витрати на оплату експертизи в розмірі 360 грн.
Рішенням Ужгородського міського суду від 27 жовтня 2010 року позов задоволено частково, стягнено на користь позивача: з страхової компанії страхове відшкодування в розмірі 7 658грн., 360 грн. витрат на оплату експертизи, 76, 58 грн. держмита ; з ОСОБА_3 510 грн. невиплачену суму страхового відшкодування(франшизу), 5,10грн. держмита; солідарно з обох відповідачів 3 680 грн. витрат на правову допомогу, 120 грн. витрат на ІТЗ ; в решті заявлених вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі страхова компанія просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині всіх стягнень з страхової компанії та ухвалити нове рішення, яким в позові до страхової компанії відмовити . Посилається на те, що судом порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, вказано на те, що справу розглянуто у відсутності представника , яким направлено на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи, чим позбавлено його можливості надати пояснення по справі; суд безпідставно не взяв до уваги звіт №87 від 16.12.2009р. про оцінку автомобіля , згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 20 811,20 грн. та те, що позивачу повністю сплачена сума страхового відшкодування;суд неправильно стягнув судові витрати по справі.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
В судовому засіданні представник апелянта Оксаковська А.А., діюча згідно довіреності, підтримала подану апеляцію, просить її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні подану апеляцію заперечив, просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з»явився , про розгляд справи належним чином повідомлений. Справа на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України розглянута у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є таким, коли суд на основі повно і всебічно з»ясованих обставин , на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених належними і допустимими доказами, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК , правильно витлумачивши ці норми .
Судом першої інстанції встановлені слідуючі факти, які сторонами не оспорюються.
27.11.2009 року о 21 год. 20 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Дачія» р/н НОМЕР_4, рухаючись в м. Ужгороді по вул. Другетів, в напрямку вул. Доманинська, на перехресті вул. Айвазовського, не дотримався безпечної дистанції та швидкості руху, допустив зіткнення в автомобілем «DAEWOO SENS» р/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1, в результаті чого транспортні засоби отримали пошкодження. Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 1 грудня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення. На момент даної дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована в ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», яка в подальшому перейменована на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» згідно полісу № ВС/3501938 від 26.03.2009 р.
Задовольняючи позов про стягнення з страхової компанії 7658 грн. страхового відшкодування , суд першої інстанції виходив з того, що максимальний ліміт страхового відшкодування становить 25 000 грн., з яких позивачу сплачено 16 832 грн., а вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «DAEWOO SENS» , відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 06.01.2010року, становить 27047грн.
Однак з такими висновками повністю погодитися не можна , оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону .
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) при настанні страхового випадку Страховик , відповідно до його лімітів відповідальності відшкодовує в установленому даним Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров»ю , майну третьої особи.
Відповідно до умов укладеного договору обов»язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3501938, ліміт відповідальності страхової компанії встановлений 25 500 грн та франшиза у розмірі 510 грн. (а.с.39)
За змістом п.34.1 ст.34 Закону обов»язок визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків лежить на страховику.
Відповідно до звіту №87 про оцінку автомобіля від 16.12.2009 року, проведеного на звернення страхової компанії, вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, пошкодженого при ДТП автомобіля «DAEWOO SENS» держномер НОМЕР_3 станом на дату оцінки становить 20 811, 20 грн.(а.с.55-67).
Позивачем, відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, в судовому засіданні належними і допустимими доказами не спростований зазначений звіт страхової компанії про оцінку автомобіля.
В цій частині доводи апелянта є обґрунтованими і заслуговують на увагу.
Щодо доводів апелянта , що сума страхового відшкодування підлягає виплаті позивачу за винятком податку на додану вартість в розмірі 3 468, 53 грн. і позивачу повністю сплачено страхове відшкодування , то дані доводи є безпідставними і необґрунтованими, оскільки відповідно Закону України «Про оподаткування підприємств», до пп.3.2.3 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на момент проведення оплати (31.03.2010р.), страхова компанія не є платником ПДВ і не може утримувати його на свою користь з сум страхового відшкодування, а операції з надання послуг із страхування особами, які мають ліцензії на здійснення страхової діяльності відповідно до закону не є об»єктом оподаткування податком на додану вартість.
З врахуванням наведеного, з страхової компанії на користь позивача підлягає до стягнення 3468,53 грн. страхового відшкодування виходячи з розрахунку: 20 811,20 грн.(розмір матеріального збитку з врахуванням зносу деталей) – 16 832,67 грн., які виплачені позивачу – 510 грн.(безумовна франшиза) = 3468, 53грн.
Судом першої інстанції солідарно з обох відповідачів на користь позивача стягнено 3680 грн. витрат на правову допомогу та 120 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи. Рішення в цій частині є необґрунтованим і підлягає скасуванню , оскільки солідарне відшкодування судових витрат по справі не передбачено ст. 88 ЦПК України .
Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України на користь позивача підлягають до стягнення з кожного відповідача понесені позивачем судові витрати по справі: 51 грн. державного мита та в рівних частинах по 60 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Заявлені позивачем витрати на оплату експертизи в розмірі 360 грн. і стягнені судом першої інстанції з страхової компанії на користь позивача не підлягають до задоволення , оскільки за змістом ст. 86 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати пов»язані з проведенням судової експертизи по справі, а така по справі не призначалась і не проводилась.
За наведених обставин судове рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 307, 309 , 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»- задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27 жовтня 2010 року змінити, стягнувши на користь ОСОБА_1: з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 3468,53 грн. страхового відшкодування, 51 грн. сплаченого державного мита, 60 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, з ОСОБА_2 - 51 грн. державного мита, 60 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, та скасувавши його в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 360 грн. витрат за оплату експертизи та в частині солідарного стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3680 грн. витрат на правову допомогу та 120 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.
В решті рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 510 грн. невиплаченої суми страхового відшкодування (франшизи) та в частині відмови у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :