Справа № 2а-2441/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   УК Р А Ї Н И

02 березня 2011 року                                                                         м. Ковель Волинської області

Ковельський міськрайонний суд Волинської області                                      

в складі: головуючого –судді Логвинюк І.М,

               при секретарі Тугушевій Ю.М.,

               з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прапорщика міліції Яцика Івана Павловича як інспектора Стрийського взводу ДПС ДАІ УДАІ ГУМВС України у Львівській обл. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_1 18.02.11 р. звернувся до суду із адміністративним позовом до прапорщика міліції Яцика Івана Павловича як інспектора Стрийського взводу ДПС ДАІ УДАІ ГУМВС України у Львівській обл. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 09.02.11 р. у с. Дулібах Стрийського р-ну Львівської обл.  на а/д Львів-Ужгород він керував автомобілем марки «Ауді - 100», д/№ НОМЕР_1, був зупинений відповідачем за перетин суцільної лінії розмітки ( п.34.1.3 ПДР України). Однак, він та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 –пасажири його автомобіля, пояснювали співробітникові ДАІ, що він не перетинав суцільної лінії, що призвело до суперечки, в наслідок якої відповідач виніс оскаржувану постанову серії ВС № 318208. Згідно із копією оскаржуваної постанови, його було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме:  за те, що  09.02.11 р. о 04 год. 10 хв. він. Керуючи вказаним вище автомобілем, здійснив проїзд, не зупинившись, під дію знака «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п. п. 2. 2 дод. 1 ПДР. Вважає, що оскаржувана постанова незаконна, містить неправдиві дані, обставини, не засвідчена гербовою печаткою установи. Протокол у справі про адмінправопорушення був складений з порушенням. Він був змушений підписати незаповнений бланк протоколу без присутності понятих, копії якого не отримував. Зазначає, що 09.02.11 р. у с. Дулібах Стрийського р-ну Львівської обл. на а/д Львів-Ужгород він керував вказаним вище автомобілем у якому були вказані вище особи в якості пасажирів. Близько 04 год. 00 хв. був зупинений відповідачем за те, що ні - би то здійснив проїзд через суцільну лінію, в порушення п. 34.1.3 ПДР. Зупинку він здійснив на вимогу відповідача. Відповідач не вислухав його пояснення, не взяв до уваги пояснень свідків про погану видимість, та виніс оскаржувану постанову, наклавши на нього стягнення за правопорушення, якого він не вчиняв. Відповідач вимагав від нього погодитись з його рішенням, мотивуючи тим, що стягнення буде меншим. З таким рішенням відповідача він змушений був погодитись, так як останній стверджував, що через деяку відстань його знову можуть зупинити працівники ДАІ.  Відповідач не керувався нормами КУпАП, що регламентують його діяльність, порушив вимоги ст. ст. 1, 251 КУпАП. Автомобіль відповідача був розташований  на не освітлюваній місцевості. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, обгрунтувавши його вищенаведеними доводами. Суду додатково пояснив, що не заперечував проти викладеного відповідачем з тих мотивів, що останній, дізнавшись про те, що він є працівником міліції,  пообіцяв йому не складати щодо нього рапорт про порушення ним ПДР. Однак, згодом він дізнався, що відповідач рапорт все ж таки написав. Крім того. Відповідач казав йому, що сума штрафу за те правопорушення, що буде зазначене, є меншою, з чим він також погодився, але згодом з»ясував, що сума штрафу є однаковою. А тому він вирішив оскаржити постанову, так як того правопорушення, що вказано у ній, він не вчиняв. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з”явився, належно оповіщений, про причини неявки суду не повідомив, письмового заперечення проти позову  суду не надав.

На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, з’ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.           

Із копії оскаржуваної постанови слідує, що дійсно, 09.01.11 р. відповідачем у справі, як службовою особою –інспектором  взводу ДПС ВДАІ у с. Дулібах Стрийського р-ну Львівської обл. було винесено щодо позивача оскаржувану постанову серії ВС № 318208 про адміністративне правопорушення, якою на позивача було накладено стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 225 грн. Як зазначено у оскаржуваній постанові, 09.02.11 р. о 04 год. 10 хв. позивач у с. Дулібах Стрийського р-ну Львівської обл., керуючи автомобілем марки “Ауді - 100”, д/№ ,НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», проїхав, не зупинившись, чим порушив знак 2.2 дод. 1 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. А тому відповідач, керуючись ст. ст. 258, 283 КУпАП, постановив притягнути його до адмінвідповідальності, наклавши стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн..  

Тієї обставини, що щодо нього відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення, де міститься його підпис, жодних заперечень він не зазначав, та у якому пасажири його автомобіля не зазначені як свідки, за погодженням з відповідачем, позивач не заперечує.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ч.  ст. 122 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Частиною 1 ст. 122 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність водіїв за порушення вимог дорожніх знаків.

Дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», як знак пріорітету забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня –перед знаком.    

Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об”єктивне з”ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються  протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото –і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за безпекою дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Та посадова особа оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не на місці складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення не оспорювалась правильність складення відповідачем щодо нього протоколу у справі про адміністративне правопорушення. Він не зазначав у своїх поясненнях про надання інших доказів того, що він не вчиняв правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП. Та обставина, що позивач підписав протокол у справі про адміністративне правопорушення проти своєї волі на вимогу відповідача, позивачем в судовому засіданні не не доведена та суд вважає такі пояснення позивача надуманими. Крім того, суд приймає до уваги те, що відсутність заперечень з боку позивача спонукала відповідача не відшуковувати та не зазначати додаткових доказів, що стверджували б його в винуватість.  

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 суду показали, що 09.02.11 р. о 04 год. вони дійсно перебували у автомобілі під керуванням позивача в якості пасажирів.  Однак, ніяких пояснень як свідки, відповідачеві не надавали. Під час складання протоколу та постанови присутніми не були. Розмови, що відбувалась між сторонами, не чули. Дорога, дійсною, була засніженою, а тому дорожньої розмітки, знаків вони не бачили.

Крім того, аналізуючи показання даних свідків, суд враховує, що в обов»язки пасажирів не входить слідкувати за дорожньою обстановкою. Інших доводів позивача, наведених у позовній заяві, вказані свідки в судовому засіданні суду не ствердили.  

Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було розглянуто протокол у справі про адміністративне правопорушення, що позивачем не оспорюється,  а тому суд вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови всебічно, повно і об”єктивно з”ясовано всі обставин справи.

За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.  

Суд приходить до висновку, що позивачем в судовому засіданні не доведено того, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було допущено порушення вимог закону, а саме: положень ст. ст. 7, 245, 251, 252, 280 КУпАП, Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року N 77, а тому підстав для визнання оскаржуваної постанови незаконною та такою, що підлягає до скасування, немає.  

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України,  ст. ст. 8 -11, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 72, ст. ст. 86, 87, 159, 160 - 163, 256 КАС України, ст. ст. 7, 9, ч. 1 ст. 122, ст. ст. 245, 251, 252, 256, 268, 272, 278, 280, 256 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова  суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя           І. М. Логвинюк

судді