ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" березня 2011 р. Справа № 2a-612/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн.,
в с т а н о в и в:
16.02.2011 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв’язку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення ЗУ “Про автомобільний транспорт”.
У відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України 16.02.2011 року відповідачу направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати заперечення проти позову. Дані документи ОСОБА_1 отримав 18.02.2011 року.
25.02.2011 року на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення відповідача проти позову.
З поданого заперечення вбачається, що ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, зазначив, що позивач не вправі звертатися з даним позовом до суду, так як чинним законодавством не передбачено стягнення штрафів, застосовано до винних осіб за порушення в сфері автомобільного транспорту, в судовому порядку. Вказав, що позивачем пропущено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст.250 Господарського кодексу України, оскільки його зареєстровано як суб’єкта підприємницької діяльності 13.09.2002 року, а постанова про застосування фінансових санкцій № 106324 винесена тільки 19.08.2010 року.
Перевірка проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ні в акті перевірки № 180332 від 27.07.2010 року, ні в постанові про застосування фінансових санкцій № 106324 від 19.08.2010 року не вказано, яку саме перевірку було проведено позивачем (планову, позапланову, рейдову). Вважає позовні вимоги безпідставними, просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши заперечення на позов та наявні докази, суддя прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2002 року ОСОБА_1 зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради як фізична особа – підприємець, являється автомобільним перевізником відповідно до ЗУ “Про автомобільний транспорт” та надає послуги з перевезення пасажирів на таксі.
Статтею 39 вказаного Закону визначено перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські.
Зокрема, згідно ч.6 ст.39 ЗУ “Про автомобільний транспорт” документи для водія таксі, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
У відповідності до вимог ч.12 ст.6 ЗУ «Про автомобільний транспорт»державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Згідно ч.18 ч.6 цього Закону порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
Положенням п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
У відповідності до вимог ч.15 ст.6 ЗУ «Про автомобільний транспорт»не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.
Згідно 13 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.
Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше, ніж один раз на квартал.
Пунктом 15 даного Порядку передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 27.07.2010 року було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ОСОБА_1, за результатами якої складено акт № 180332 за формою згідно з додатком 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті. В даному акті зафіксовано факт експлуатації відповідачем легкового автомобіля, облаштованого як таксі служби 1553, за відсутності ліцензійної картки, чим порушено вимоги ст.39 даного Закону.
Згідно абзацу 2 п.27 вказаного Порядку за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
У відповідності до вимог абзацу 4 ч.1 ст.60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються штрафні санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За виявлене порушення на підставі вищевказаного акту перевірки 19.08.2010 року тимчасово виконуючим обов’язки начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області Король І.І. застосовано до ОСОБА_1 згідно постанови № 106324 штрафні санкції в сумі 510,00 грн.
Суддя не приймає до уваги посилання відповідача з приводу того, що ні в акті перевірки № 180332 від 27.07.2010 року, ні в постанові про застосування фінансових санкцій № 106324 від 19.08.2010 року не вказано, яку саме перевірку було проведено позивачем (планову, позапланову, рейдову), оскільки вказані акт та постанова складені за формою згідно з додатком 3 та 5 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті відповідно. При цьому слід зазначити, що вимога щодо зазначення виду перевірки при складанні акту перевірки та постанови про застосування фінансових санкцій згаданими додатками до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті не передбачена.
Штрафні санкції, застосовані до відповідача згідно вищевказаної постанови, у відповідності до вимог абзацу 2 ч.1 ст.239 Господарського кодексу України є видом адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання.
Строки застосування адміністративно-господарських санкцій визначені ст.250 Господарського кодексу України.
Згідно ч.1 ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Вказані строки позивачем порушено не було, а посилання відповідача з приводу того, що позивачем пропущено строки, встановлені ст.250 Господарського кодексу України, оскільки його зареєстровано як суб’єкта підприємницької діяльності 13.09.2002 року, а постова про застосування фінансових санкцій № 106324 винесена тільки 19.08.2010 року, є безпідставними.
Згідно п.28 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Постанова про застосування фінансових санкцій № 106324 від 19.08.2010 року ОСОБА_1 отримана 25.08.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, ним не оскаржена, доказів сплати заборгованості останній суду не представив. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів не встановлено.
Суддя також не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що позивач не вправі звертатися з даним позовом до суду, так як чинним законодавством не передбачено стягнення штрафів, застосовано до винних осіб за порушення в сфері автомобільного транспорту, в судовому порядку з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.
Згідно Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, право суб’єкта владних повноважень, в даному випадку - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області, на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.
За таких обставин позов підлягає до задоволення.
На підставі ЗУ “Про автомобільний транспорт”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 162, 183-2, 256 КАС України, суддя
п о с т а н о в и в:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь держави (р/р 31110106700002 УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО – 836014, код одержувача - 20568100) – 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп. несплачених фінансових санкцій.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена 01.03.2011 року о 15:40 год.
Суддя Шумей М.В.