Справа № 1-106/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                                                     17 січня 2011 року

          Луцький міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді                              Клока О.М.,

з участю секретаря                                        Марчука А.В.,

прокурора                                                  Ткачука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився і проживає вАДРЕСА_1 громадянин України, з середньою освітою, одружений, працює трактористом СГ ТзОВ «Городище», в силу ст.89 КК України судимості не має,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В

          Підсудний ОСОБА_1 23 жовтня 2010 року, близько 18.00год., знаходячись в полі СГ ТзОВ «Городище», що в с.Городище-2 Луцького району, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, таємно намагався викрасти 1500кг. кукурудзи, загальною вартістю 2250 гривень, належну СГ ТзОВ «Городище», однак не довів свої дії до кінця, оскільки був помічений та затриманий заступником директора та працівниками охорони підприємства.

          Допитаний з приводу пред’явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав повністю, та показав, що дійсно за вказаних обставин місця і часу таємно намагався викрасти кукурудзу, яку висипав з комбайна на землю, однак не довів крадіжку до кінця, оскільки був помічений та затриманий працівниками підприємства. Суму завданих збитків не заперечує, у вчиненому щиро розкаюється.

          Суд, у відповідності до ст.299 КПК України, з’ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, не маючи сумніву у істинності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини, визнав недоцільним досліджувати інші докази щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, тому приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, і кваліфікує дії підсудного за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.1 КК України.

          Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до середньої тяжкості, особу винного та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

          До обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд відносить з’явлення зі зізнанням, щире каяття, добровільне відшкодування завданих злочином збитків.

          З урахуванням наведеного, а також того, що підсудний, хоч в силу ст.89 КК України вважається несудимим, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.41), має на утриманні двох малолітніх дітей, суд призначає ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст.185 ч.1 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст.81 КПК України.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В

          Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Речові докази по справі: зерно кукурудзи вагою 1500кг. –залишити за належністю ТзОВ «Городище»(а.с.9).

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

          На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Головуючий