Справа № 1-262/2011 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                                       15 лютого 2011 року

Луцький міськрайонний  суд Волинської області під головуванням:

судді -                                                                                Ющука О.С.,

за участю секретаря -                                                  Зубаля І.І.,

прокурора -                                                                              Воробія О.П.,

захисника -                                                                      ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Луцька Волинської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, непрацюючої, мешканки АДРЕСА_1раніше не судимої,

- у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Луцька Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_2раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.198, 357 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_2, 14 вересня 2010 року, в період часу з 15.30 год. до 16.30 год., перебуваючи в фойє приміщення ПТУ ЛНТУ №10, таємно викрала спортивну кофту, вартістю 100 грн., студентський квиток на ім'я ОСОБА_4, мобільний телефон марки "Соні Еріксон К 750і", вартістю 450 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Київстар" №0977193990, вартістю 10 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 20 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Київ Стар", вартістю 10 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 1 грн., флеш-карткою на 256 МГб, вартістю 80 грн., пачку сигарет марки "Честерфілд", вартістю 8 грн., чим завдала потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 679 грн.

Підсудний ОСОБА_3, 14 вересня 2010 року, близько 16 год. знаходячись у дворі будинку по вул.Конякіна в м.Луцьку отримав від ОСОБА_2 спортивну кофту чорного кольору фірми "Адідас", яку остання викрала 14 вересня 2010 року, в період часу з 15.30 год. до 16.30 год. у приміщенні ПТУ ЛНТУ №10 в м.Луцьку, в кофті також знаходився  студентський квиток на ім'я ОСОБА_4. Усвідомлюючи, що майно є краденим, ОСОБА_3 залишив його собі на зберігання після чого 29.09.2010 року працівники міліції вилучили у нього вказану вище спортивну кофту за місцем його проживання.

          Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 свою вину в пред’явленому їм обвинуваченні визнали повністю.

Підсудна ОСОБА_2 суду дала показання, що 14 вересня 2010 року близько 15.40 год. вона зустрілася з ОСОБА_6 та ОСОБА_3, з якими пішла в ПТУ ЛНТУ №10 на вул.Конякіна в м.Луцьку до ОСОБА_7. В училищі вона присіла на лавку в фойє, де побачила спортивну кофту, яку забрала та поклала в сумку. Після чого вийшли на вулиці та на спортивному майданчику, дістала викрадену куртку, з якої взяла собі мобільний телефон "Соні Еріксон К750і", а куртку, цигарки та студентський квиток віддала ОСОБА_3, якому перед тим сказала, що дані речі викрадені.  Шкода відшкодована. У вчиненому розкаюється, просила суворо не карати.       

Підсудний ОСОБА_3 суду дав показання, що 14 вересня 2010 року  близько 15.40 год. він зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_2, з якими пішов в ПТУ ЛНТУ №10 на вул.Конякіна в м.Луцьку до своєї дівчини ОСОБА_7. В училищі ОСОБА_7 вони не знайшли та вийшли на спортивний майданчик, де ОСОБА_2 показала чорну спортивну кофту і сказала, що викрала її у фойє училища. Він забрав собі спортивну куртку, цигарки та студентський квиток. Шкода відшкодована. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.       

Крім повного визнання вини підсудними, їх винна у пред’явленому обвинуваченні підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини по яких не оспорюються підсудними та учасниками  судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку що ОСОБА_2 своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинила злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України.

ОСОБА_3, своїми умисними діями, спрямованими на отримання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, вчинив злочин, передбачений ст.198 КК України, а своїми умисними діями, спрямованими на незаконне заволодіння, шляхом привласнення важливим особистим документом, вчинив злочин, передбачений ст.357 ч.3 КК України.     

До обставин, які пом'якшують покарання підсудних, суд відносить, щире каяття та  активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання підсудних, суд по справі не вбачає.

Підсудна ОСОБА_2 вину визнала повністю, вперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше не судима, має постійне місце проживання, де позитивно характеризується (а.с.31), шкода завдана злочином відшкодована, потерпілий претензій немає (а.с.33-34), її молодий вік, тому суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і обирає їй покарання передбачене санкцією статті 185 ч.1 КК України у виді штрафу.

Підсудний ОСОБА_3 вину визнав повністю, вперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, має постійне місце проживання, де позитивно характеризується (а.с.79), його молодий вік, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку про можливість звільнення підсудного ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до ст. 75 КК України та з огляду на тяжкість вчинених підсудним злочинів.

На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів.

Речові докази (а.с.14) підлягають вирішенню в порядку ст.81 КПК України..

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого  ст.185 ч.1  КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених  ст.ст.198, 357 ч.3  КК України та призначити покарання:

-          за ст.198 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

-          за ст.357 ч.3 КК України у виді 1 (одного) місяця арешту.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням, остаточно визначити до відбуття 1 (один) рік обмеження волі.   

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: сім картки, спортивну кофту, студентський квиток (а.с.14,33) –залишити за належністю законному володільцю ОСОБА_4.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ :