Справа  2-19/11  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

23 лютого 2011 року                                                                     м.Вінниця

Староміський  районний суд  м.Вінниці в складі:  

головуючого судді:  Чернюка І.В.,

при секретарі:          Антоновій К.Є.,

за участю: представника позивача Руснака В.О.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                      в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 20 липня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №11020877000, у відповідності якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 5000 доларів США, строком до 18.01.2008 року зі сплатою 24 % річних за користування кредитом та зі сплатою платежів згідно Додатку 1 –графік погашення кредиту. Погашення основного кредиту повинно здійснюватись згідно умов кредитного договору та графіку погашення кредиту. Відповідач ОСОБА_4 неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, що призвело до виникнення простроченої заборгованості. Згідно п.7.1. Договору за порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань, передбаченого Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісії, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Та згідно п.7.3. Договорів та відповідно до вимог ст.611 Цивільного кодексу України при порушені позичальником вимог п.п.2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14 заборгованість даного договору Банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів. Право дострокового повернення кредиту у випадку виникнення простроченої заборгованості передбачена також статтею 1050 Цивільного кодексу України. Кредитор вважає термін повернення кредиту таким, що настав, а кредит обов'язків до повернення в повному об'ємі. Відповідно до п.7.6. Договору позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф (неустойку) у сумі 500,00 (п'ятсот) гривень 00 коп. Таким чином, станом на 01.02.2010 року заборгованість Позичальника перед Банком за кредитним договором від 20 липня 2006 року за №11020877000 становить:

-прострочений основний борг - 24 441,26 гривень.;

-прострочені проценти - 17 896,40 гривень.;

-пеня - 18 210,18 гривень;

-неустойка - 500,00 гривень 00 коп.,

Загальна сума заборгованості складає: 61 047,84 гривень, що підтверджується розрахунками заборгованості за договором. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено Договір поруки від 20 липня 2006 року за №25247, між Банком та Поручителем ОСОБА_2. Відповідно до даного договору поруки ОСОБА_2 зобов'язується відповідати за виконання Позичальником, усіх його зобов'язань перед Позивачем в повному обсязі, що виникають з Договору, як існуючих так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. На підставі п.1.3. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів, за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в кредитному договорі, та на підставі п.2.2. Договорів поруки у випадку не виконання Позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, Банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, який є обов'язковим до виконання на 2-й день з моменту не виконання своїх зобов'язань позичальником по кредитному договору. На адресу позичальника та поручителя банком було направлено Листи вимоги, щодо дострокового повернення кредиту. Дані листи залишились без належного реагування. Враховуючи, що на сьогоднішній день дані зобов'язання за кредитним Договором та Договором поруки, Позичальником та Поручителем належно не виконуються, та останні ухиляються від взятих на себе обов'язків по їх виконанню перед АКІБ «УкрСиббанк», просили стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”  заборгованість за кредитним договором №11020877000 від 20.07.2006 року в розмірі 61 047 грн. 84 коп., та судові витрати (судовий збір в розмірі 610,47 грн. та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 120 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав за обставин викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_5 та її представник –адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали. Суду пояснили, що ОСОБА_2 договір поруки від 20.07.2006 року укладеного з АКІБ «УкрСиббанк»не підписувала. Ніяких зобов»язань за позичальника ОСОБА_4 не брала. Те, що договір підписано не нею, а іншою особою підтверджується висновками судово-почеркознавчої експертизи. Просили в позові до ОСОБА_2 відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином. На адресу суду від адресата ОСОБА_4 неодноразово повертались поштові повідомлення з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Відповідно до норм цивільно - процесуального законодавства України сторона вважається повідомленою про дату судового засідання незалежно від того чи вручено їй поштове повідомлення (не залежно від причин). Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_4 на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити вимогам цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.ст.526,530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

     Згідно ст.ст.546,549,550 цього кодексу, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.553,554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання. У разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст.ст. 1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що правонаступником АКІБ «УкрСиббанк»є Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”.

20 липня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №11020877000, у відповідності якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 5000 доларів США, строком до 18.01.2008 року зі сплатою 24 % річних за користування кредитом та зі сплатою платежів згідно Додатку 1 –графік погашення кредиту. Погашення основного кредиту повинно здійснюватись згідно умов кредитного договору та графіку погашення кредиту.

Відповідач ОСОБА_4 отримала кредитні кошти, про що свідчить заява про видачу готівки, меморіальний ордер.

У відповідності до умов Кредитного договору відповідач ОСОБА_4 повинна сплачувати позивачу в рахунок погашення кредиту кошти щомісячно. В порушення вищезазначених умов договору відповідач ОСОБА_4 несвоєчасно виконує свої зобов'язання щодо погашення кредиту, у зв’язку з чим станом на 01.02.2010 року виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 61 047 грн. 84 коп. та складається з:

-          Прострочений основний борг в сумі 24 441,26 грн.;

-          Прострочені проценти в сумі 17 896,40 грн.

-          Пеня в сумі 18 210,18 грн.

-          Неустойка в сумі 500 грн.

Відповідач ОСОБА_4 не погашає кредит.

На адресу позичальника та поручителя банком було направлено листи вимоги щодо дострокового повернення кредиту, однак відповідачі не реагують на вимоги банку.

Судом також встановлено, що є договір поруки №25247 від 20.07.2006 року, в забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_4 за кредитним договором від 20.07.2006 року.

Згідно договору поруки, поручителем боржника ОСОБА_4 –є відповідач ОСОБА_2.

Договір поруки підписаний сторонами: АКІБ «УкрСиббанк»в особі начальника відділення №399 ОСОБА_6 та позичальником ОСОБА_4 Також договір містить підпис від імені ОСОБА_2 (в графі поручитель). Факт підписання договору поруки відповідачкою ОСОБА_2 заперечується та оспорюється.

Згідно висновку судово –почеркознавчої експертизи №868 від 10.06.2010 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_2 в договорі поруки №25247 від 20 липня 2006 року, укладеному між АКІБ «УкрсСиббанк»і фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_2, що розташований в розділі «6». «Адреси і банківські реквізити сторін «Поручитель»ОСОБА_2, виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою. Ознак автопідлогу в досліджуваному підписі не встановлено (а.с.84-85).

Згідно висновку експерта судово –почеркознавчої експертизи №334-п від 05.10.2010 року вбачається, що підпис в графі «Поручитель»у договорі поруки №25247 від 20.07.2006 року, ймовірно виконаний не гр.ОСОБА_2, а іншою особою. Вирішити питання в категоричній формі не представляється можливим у зв»язку з відсутнім комплексом ознак для категоричного висновку. Ознак автопілоту в підписі в графі «Поручитель»у договорі поруки №25247 від 20.07.2006 року не встановлено (а.с.96-99).

З огляду на вище наведене вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 не підписувала договір поруки від 20.07.2006 року №25247. А тому не брала на себе зобов»язань боржника ОСОБА_4, що випливають з кредитного договору від 20.07.2006 року. Договір поруки укладено з невідомою особою.

Таким чином, вільного волевиявлення учасника даного правочину ОСОБА_2 не було.

Суд також дійшов висновку, що підстав для визнання даного правочину (договору поруки) недійсним не має, оскільки правочин є нікчемним, оскільки не укладений стороною правочину (тобто не підписаний). Тому визнання його недійсним в судовому порядку не має необхідності.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»(п.8), вбачається, що Відповідно  до  частини  першої статті 215 ЦК підставою недійсності  правочину  є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

За таких обставин, в задоволенні позову до ОСОБА_2 слід відмовити.

Права позивача порушені невиконанням зобов’язання відповідачкою ОСОБА_4, а тому підлягають судовому захисту.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 610,47 грн. та витрати і ІТЗ в сумі 120 грн. слід стягнути з відповідачки ОСОБА_4 на користь позивача відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Відповідачкою ОСОБА_2 під час розгляду справи понесені витрати за проведення однієї судової почеркознавчої експертизи від 10.06.2010 року в розмірі 966 грн. 60 коп. Такі витрати підлягають стягненню з позивача на користь ОСОБА_2  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 551, 553, 554, 610, 611, 612, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -                           

                    в и р і ш и в :

       Позов задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2006 року в розмірі 61047 (шістдесят одна тисяча сорок сім) грн. 84 копійок, судовий збір в розмірі 610 грн. 47 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  120 грн.

       В іншій частині позову до ОСОБА_2 - відмовити.

       Стягнути з Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово –почеркознавчої експертизи від 10.06.2010 року в розмірі 966 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м. Вінниці.

Повний текст рішення суду виготовлено 28.02.2011 року.  

Суддя: