Справа 1-109/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                                                              28 січня  2011 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

під головуванням          судді Клока О.М.,

з участю                    секретаря Мартинюк О.С.,

прокурорів Троца В.М.,  Гарбуза  В.В.,

захисників –ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась та проживає в АДРЕСА_1 громадянка України, неодружена, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, з вищою освітою, не працює, несудима,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.191 ч.ч.2, 3, 5, ст. 366 ч.ч.1, 2 КК України,

В С Т А Н О В И В

Підсудна ОСОБА_3, перебуваючи на посаді головного державного виконавця Другого відділу  державної виконавчої служби Луцького  міського управління юстиції у Волинській області (далі - ДВС ЛМУЮ), будучи службовою   особою, привласнила державні кошти шляхом зловживання своїм службовим становищем та вчинила службове підроблення за  наступних обставин.

Так, 13 травня 2008 року в Другий відділ ДВС ЛМУЮ надійшов виконавчий лист Любомльського районного суду №1-32 від 31 березня 2008 року про конфіскацію в дохід держави речових доказів, а саме 36500 Євро та 15100 грн., які знаходились на відповідальному зберіганні в фінансовому відділі УСБУ у Волинській області.

Головним державним виконавцем Труновою Н.О. за вказаним виконавчим листом 14 травня 2008 року відкрито виконавче провадження №768 індекс 9 по справі 1-32.

На виконання виконавчого листа Любомльського районного суду ОСОБА_3 13 травня 2008 року   отримала готівкою у фінансовому відділі УСБУ у Волинській області кошти в сумі 36500 євро та 15100 грн.

В період часу з 15 по 22 травня 2008 року ОСОБА_3  отримані кошти в сумі 36500 Євро обміняла в обмінних пунктах банків в м.Луцьку на національну валюту України (гривню) в розмірі 284900 грн. З цих коштів 255100 грн. ОСОБА_3 на підставі платіжного доручення №968 від 22 травня 2008 року перерахувала до державного бюджету України, а решту суми в розмірі 44900 грн. привласнила, що в 174 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

З метою приховати вчинене розкрадання коштів ОСОБА_3,  при провадженні виконавчого провадження №768 індекс 9 по справі 1-32 за виконавчим листом Любомльського районного суду №1-32 від 31 березня 2008 року про конфіскацію в дохід держави речових доказів, а саме 36500 Євро та 15100 грн. головний державний виконавець ОСОБА_3. 26 травня 2008 року, в м. Луцьку, в приміщенні ВДВС ЛМУЮ, внесла до офіційного документу - постанови про закінчення виконавчого провадження від того ж числа завідомо неправдиві відомості про повне виконання рішення Любомльського районного суду 31 березня 2008 року про конфіскацію в дохід держави 36500 Євро та 15100 грн., в той же час, гроші в сумі 44900 грн. нею не були перераховані до державного бюджету, а привласнені. Підробленням зазначеної постанови ОСОБА_3 заподіяно матеріальних збитків державі в сумі 44900 грн., що в 174 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім того, у Другий відділ ДВС ЛМУЮ 24 квітня 2008 року надійшов виконавчий лист №1-32-08 Любомльського районного суду від 31 березня 2008 року про стягнення з засудженого ОСОБА_4 15000 гривень штрафу з застави в сумі 17000 грн., внесеної останнім на рахунок територіального управління судової адміністрації у Волинській області (надалі - ТУДСА), та повернення решти коштів в сумі 2000 грн. ОСОБА_4, або уповноваженій ним особі.

Старшим державним  виконавцем Другого відділу ДВС ЛМУЮ у Волинській області ОСОБА_5 5 травня 2008 року по даному виконавчому листу відкрито виконавче провадження №399, індекс 5, по справі 1-32 від 31 березня 2008 року та направлено лист у територіальне управління державної судової адміністрації у Волинській області (далі -ТУДСА)  про перерахування коштів в сумі 17000 грн. на депозитний рахунок Другого відділу ДВС ЛМУЮ.

Необхідні для виконання виконавчого листа суду №1-32-08 про стягнення штрафу та повернення коштів ОСОБА_4 кошти в сумі 17000 грн. надійшли з ТУДСА 18 червня 2008 року на депозитний рахунок Другого відділу ДВС ЛМУЮ.

Про виконання виконавчого провадження №399, індекс 5, по справі 1-32 від 31 березня 2008 року державний виконавець Поляк В.Р. в один з днів травня 2008 року розповіла колезі по роботі - головному державному виконавцю ОСОБА_3 з якою підтримувала дружні відносини.

ОСОБА_3 ж, маючи на меті вчинити повторно привласнення державного майна, домовилась з ОСОБА_5 не перераховувати кошти в сумі 15000 грн. в державний бюджет, а привласнити їх та розподілити між собою. Зокрема, вона запропонувала ОСОБА_5 перерахувати кошти в сумі 15000 грн. на поточний рахунок своєї знайомої ОСОБА_7, котра зніме їх з рахунку у банку та передасть ОСОБА_3

На виконання досягнутої домовленості ОСОБА_3 надала ОСОБА_5 банківські реквізити рахунку ОСОБА_7, які остання внесла до розпорядження про перерахування коштів №2936 від 26.06.08.

Зокрема, у розпорядженні ОСОБА_5 вказала стягувача - громадянку ОСОБА_7, а вид платежу - борг та суму 15000 грн., який підлягав перерахуванню у КБ ПриватБанк на рахунок отримувача - ОСОБА_7, в той же час, згідно рішення Любомльського районного суду від 31 березня 2008 року належним стягувачем повинен був бути вказаний державний бюджет в особі територіального управління державного казначейства, а вид платежу - стягнення штрафу із засудженого ОСОБА_4, отримувач - державний бюджет України.

Заповнене розпорядження ОСОБА_5 передала ОСОБА_3, котра, в свою чергу, передала його заступнику начальника Другого відділу ДВС ЛМУЮ ОСОБА_8, який затвердив розпорядження, поставивши у ньому свій підпис 26 травня 2008 року.

Вказане розпорядження ОСОБА_5 передала головному спеціалісту Другого відділу ДВС ЛМУЮ ОСОБА_9, яка згідно платіжного доручення №1230 від 26 червня 2008 року перерахувала кошти в сумі 15000 грн. з рахунку ДВС ЛМУЮ на поточний рахунок НОМЕР_1 фізичної особи гр.ОСОБА_7

Після цього, ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_3 26 червня 2008 року у 15-му відділенні ГРУ ВАТ Приватбанк, у м. Луцьку по проспекту Волі, 52 отримала кошти в сумі 15000 грн. та передала їх останній.

В подальшому, в один із невстановлених днів на початку липня 2008 року біля приміщення ДВС ЛМУЮ, що в м. Луцьку, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розподілили між собою привласнені  кошти, тобто вчинили за попередньою змовою групою осіб привласнення  державних коштів в сумі 15000 грн., що в 58 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім того, 5 серпня 2008 року в Другий відділ ДВС ЛМУЮ надійшов виконавчий лист №71 Любомльського районного суду від 2 липня 2008 року про конфіскацію в дохід держави речових доказів, а саме: 70000 Євро, штраф в сумі 17000 грн. та 2280 грн. судових витрат за проведення експертизи, які знаходились на відповідальному зберіганні в фінансовому відділу УСБУ у Волинській області.

Головним державним виконавцем Труновою Н.О. 06 серпня 2008 року відкрито виконавче провадження №768 індекс 9 по справі 71 за вказаним виконавчим листом.

На виконання виконавчого листа Любомльського райсуду ОСОБА_3 31 березня 2008 року отримала готівкою у фінансовому відділі УСБУ у Волинській області кошти в сумі 70000 Євро та 19280 грн.

В період часу з 11 по 26 серпня 2008 року ОСОБА_3 отримані кошти в Євро обміняла в обмінних пунктах банків в м. Луцьку на національну валюту України (гривню) в сумі 454020 грн. Частину з цих коштів в сумі 296080.31 грн. ОСОБА_3 на підставі платіжних доручень №1518 від 27.08.08. на суму 276800 грн., №1471 від 15.08.08. на суму 17000 грн., та №1473 від 15.08.08. на суму 2280грн. 31коп.  перерахувала до державного бюджету України, а решту суми в розмірі 177219грн. 69коп.  привласнила, що в 688 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є особливо великим розміром.

З метою приховати вчинене розкрадання коштів при провадженні виконавчого провадження №768 індекс 9 по справі 1-32 за виконавчим листом Любомльського районного суду №1-32 від 2 липня 2008 року про конфіскацію в дохід держави речових доказів в сумі 70000 Євро, штрафу в розмірі 17000 грн. та 2280 грн. судових витрат за проведення експертизи головний державний виконавець ОСОБА_3. 29 вересня 2008 року, в м. Луцьку, в приміщенні ВДВС ЛМУЮ, внесла до офіційного документу - постанови про закінчення виконавчого провадження від того ж числа завідомо неправдиві відомості про повне виконання рішення Любомльського районного суду від 2 липня 2008 року про конфіскацію в дохід держави коштів в сумі 70000 Євро, штрафу в сумі 17000 грн. та судових витрат в сумі 2280 грн., в той же час, гроші в сумі 177219грн. 69коп. нею не були перераховані до Державного бюджету, а привласнені. Підробленням зазначеної постанови ОСОБА_3 заподіяно матеріальних збитків державі в сумі 177219грн. 69 коп., що в 688 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

Крім того, 9 жовтня 2008 року в Другий відділ ДВС ЛМУЮ надійшов виконавчий лист Любомльського районного суду №1-48-08 від 3 червня 2008 року про конфіскацію в дохід держави речових доказів, а саме 393500 доларів США.

Цього ж дня головний державний виконавець ОСОБА_3. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №912/9, зазначивши дату його відкриття - 09 вересня 2008 року.

На виконання виконавчого листа Любомльського районного суду ОСОБА_3 13 жовтня 2008 року  отримала готівкою у фінансовому відділі УСБУ у Волинській області кошти в сумі 393500 доларів США.

Частину отриманих коштів, а саме: 259500 доларів США, ОСОБА_3  в період часу з 13 по 29 жовтня 2008 року, обміняла в обмінних пунктах банків м. Луцька на 1430835 грн., зарахувала на депозитний рахунок Другого відділу ДВС ЛМУЮ у Волинській області, а в подальшому, згідно платіжних доручень №1990, №1947, №1948 від 28 жовтня 2008 року та №2197 від 28 листопада 2008 року, перераховувала до державного бюджету України.

Решту ж суми, в розмірі 134000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 15 грудня 2008 року становило 1001395грн. 40коп., що в 3888 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром, ОСОБА_3 повторно привласнила.

З метою приховати вчинене розкрадання коштів  при провадженні виконавчого провадження №912 індекс 5 по справі №1-48-08 за виконавчим листом Любомльського районного суду №1-48-08 від 03 червня 2008 року про конфіскацію в дохід держави речових доказів, а саме: 393500 доларів США, головний державний виконавець ОСОБА_3. 15 грудня 2008 року, в м. Луцьку, в приміщенні ВДВС ЛМУЮ, внесла до офіційного документу - постанови про закінчення виконавчого провадження від того ж числа завідомо неправдиві відомості про повне виконання рішення Любомльського районного суду 3 червня 2008 року про конфіскацію в дохід держави коштів в сумі 393500 доларів США, в той же час, як гроші в сумі 1001395грн. 40 коп. нею не були перераховані до Державного бюджету, а привласнені. Підробленням зазначеної постанови ОСОБА_3 заподіяно матеріальних збитків державі в сумі 1001395грн. 40коп., що в 3888 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що є тяжкими наслідками.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину у інкримінованих злочинах визнала фактично частково та показала, що  дійсно обіймала посаду головного державного виконавця.  Виконуючи виконавчий лист Любомльського районного суду  від 14 травня 2008 року  отримала готівкою кошти в УСБУ як в гривнях так і в Євро. Іноземну валюту обміняла на гривні, частину з яких перерахувала  до Державного бюджету України а решту  привласнила.  Суму завданих збитків не заперечує. Підтвердила, що внесла  в постанову про закінчення виконавчого провадження неправдиві відомості. Окрім того, показала, що до неї звернулась    її колега –державний виконавець    Поляк   В.Р. з проханням   підшукати власника розрахункового рахунку  на який  можна перерахувати кошти  та отримати їх готівкою.   Вона, з метою допомогти своїй колезі,  надала тій номер розрахункового  рахунка своєї знайомої  ОСОБА_7   в  Приватбанку.  Коли  ОСОБА_5  перерахувала кошти в сумі 15000 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_7 остання зняла ці кошти, за виключенням відрахувань за надані послуги банку  та передала  їй. Вона ж в свою чергу віддала всі гроші  ОСОБА_5  Категорично заперечила ту обставину, що брала якусь частину грошей собі. Що стосується виконання виконавчого листа  Любомльського районного суду  від  31 березня 2008 року, то вона також отримала готівкою  гривні та Євро в УСБУ,  які мала перерахувати до  бюджету. Знову ж таки  іноземну валюту обміняла на гривні, частину коштів перерахувала до бюджету, а частину привласнила. Суму завданих збитків не заперечує.  З приводу виконання виконавчого листа  Любомльського районного суду від 13 жовтня  2008 року, то і вданому випадку, отримавши готівкою кошти в іноземній валюті, а саме в дол. США,   в СБУ. Частину  обміняла  на гривні і перерахувала  в бюджет, решту привласнила. Суму завданих збитків не заперечує.  Не заперечує факту підроблення  постанов про закінчення виконавчого провадження.

Зважаючи на часткове визнання підсудною своєї вини, її винуватість в інкримінованих злочинах, повністю підтверджується дослідженими в суді доказами.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила показання, які давала під час досудового слідства (а.с.162-166 т.2)  та  показала, що  саме  ОСОБА_3  запропонувала перерахувати кошти в сумі 15000 грн., які повинні були  бути спрямовані  до бюджету,    на розрахунковий  рахунок  її знайомої та привласнити їх.  На дану пропозицію вона погодилась, підготувала  розпорядження про перерахування коштів в сумі 15000 грн.  на рахунок ОСОБА_7  Пізніше ОСОБА_3 передала їй кошти в сумі 12 тис. грн.

Вироком Луцького міськрайонного суду встановлено  факт  вчинення привласнення  ОСОБА_5 коштів в сумі 15000 грн. вчиненому за попередньою змовою групою осіб  шляхом зловживання службовим становищем (а.с.167-168 т.2).

Свідок ОСОБА_7 в суді підтвердила ту обставину, що підсудна зверталась до неї з проханням, щоб на її, тобто ОСОБА_7 розрахунковий рахунок були перераховані кошти,  вона б зняла ці кошти та передала ОСОБА_3  Зокрема мав місце випадок, коли були перераховані кошти в сумі 15000, які вона зняла та передала ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_10 в суді ствердив, що саме він виявив у виконавчих провадженнях,  які були закінчені  у зв’язку із виконанням, які велися ОСОБА_3,  факти, що не всі кошти були перераховані  до державного бюджету, у зв’язку із чим була проінформована прокуратура.

Свідки  ОСОБА_11 та ОСОБА_8  в суді підтвердили ту обставину, що  як керівники відділу державної виконавчої служби, кожен зокрема,  халатно ставились до виконання своїх обов’язків та дійсно затверджували постанови про закінчення виконавчого провадження, які надавались ОСОБА_3, не перевіряючи повноту виконання. Судовими рішеннями (а.с.169-171 т.2) встановлені факти халатного відношення  даних свідків до своїх службових обов’язків  під час затвердження постанов про закінчення виконавчого провадження, які виносились зокрема і ОСОБА_3

З виконавчих проваджень (а.с.1-100 т.2), які  велися ОСОБА_3   та копій виконавчого провадження  (а.с.143-166 т.1) яке велося  ОСОБА_5 вбачається,  що  закінчені вони безпідставно, а кошти, привласнення яких інкримінується  підсудній, не надійшли до державного бюджету.

З наказу  від 05.05.2008 року  вбачається, що ОСОБА_3 в час вчинення інкримінованих діянь обіймала посаду головного державного виконавця, тобто була  службовою особою (т.2 а.с.189).

Аналізуючи   показання свідків, які підтверджуються письмовими доказами по справі  та в цілому відтворюють картину вчинених злочинів, суд приходить до висновку  про винуватість ОСОБА_3 у привласненні чужого майна  в сумі 49900 грн. шляхом зловживання своїм службовим становищем, тому кваліфікує дії підсудної  за ч. 2 ст. 191 КК України.

Знаходить суд доведеною і винуватість  ОСОБА_3 у привласненні чужого майна  в сумі 15000 грн. шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, тому кваліфікує дії підсудної  за  ч. 3 ст. 191 КК України.

Приходить суд  і до висновку про винуватість ОСОБА_3 у привласненні чужого майна в сумі 177219грн. 69коп. та 1001395 грн. 40 коп. шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому повторно та в особливо великих розмірах, тому кваліфікує дії підсудної  за ч. 5 ст. 191 КК України.

Знаходить суд доведеною і винуватість  ОСОБА_3 у внесені службовою особою до офіційного документу, а саме постанови про закінчення виконавчого провадження  від 26 травня 2008 року,   завідомо неправдивих відомостей,  тому кваліфікує дії підсудної  за ч. 1 ст. 366 КК України.

Також суд приходить до висновку  про винуватість ОСОБА_3 у внесені службовою особою до офіційних документів, а саме постанов про закінчення виконавчого провадження від 29 вересня 2008 року та від 15 грудня 2008 року  завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, тому кваліфікує дії підсудної за ч.2 ст.366 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких,   тяжких,   середньої та невеликої тяжкості, особу підсудної та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням того, що підсудна ухилялась від органів досудового слідства, вину не визнала повністю у встановленому судом обвинуваченні, суд не вбачає в процесуальній поведінці  ОСОБА_3 щирого каяття.

Підсудною добровільно не відшкодовано матеріальних збитків по справі.

З огляду на те, що ухиляючись від органів досудового слідства,  підсудна виїхала за межі України, залишивши свою малолітню дитину, суд не може визнати наявність малолітньої дитини обставиною, що пом’якшує покарання.

З огляду на наведене, обставин, що обтяжують чи пом’якшують покарання підсудної, суд не вбачає.

При призначенні покарання суд враховує і те, що вчинені підсудною діяння унеможливлюють виконання  вироків, що підриває авторитет судового рішення в кримінальній справі.   

Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, конкретні обставини справи, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудної ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і що саме покарання у виді позбавлення волі слугуватиме меті виправлення та перевиховання, попереджатиме вчинення нових злочинів як засудженою, так і іншими особами.

Суд бере до уваги характеристику підсудної із  слідчого ізолятора  про відсутність стягнень та заохочень (т.2 а.с.195).

ОСОБА_3 вперше притягається до кримінальної відповідальності,  має малолітню дитину, батьків пенсіонерів, які хворіють, тому суд призначає покарання ближче до нижньої межі санкції ч. 5 ст. 191 КК України, яка є найбільш суворою, та остаточне покарання за сукупністю злочинів, призначає шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

          Майно підсудної, на яке накладено арешт, підлягає зверненню в рахунок конфіскації.

          Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.81 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В

Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.191 ч.ч.2, 3, 5,  ст.366 ч.ч.1,  2 КК України, і призначити їй покарання:

за ст.191 ч.5 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих  та адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного майна;

за ст.191 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих  та адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки;

за ст.191 ч.2 КК України у виді  позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих  та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік;

за ст.366 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських  функцій на строк 2 (два) роки;

за ст.366 ч.1 КК України у виді  штрафу  в розмірі 850(вісімсот п’ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_3 визначити 8 (вісім) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих  та адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного майна.

Зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування ОСОБА_3 під вартою з 17 листопада 2009 року по 28 січня  2011 року включно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 28  січня  2011 року.

Речові докази –виконавче провадження №399, розпорядження на перерахування коштів №2936, платіжне доручення №1230, листи в ТУДСА за №№ 20046, 17902, виконавчі листи Любомльського районного суду (т.1 а.с.178), виконавчі провадження №№ 912, 865, 866, 867, 768, 868 (т.1 а.с.230), довіреність (т.1 а.с.232), розпорядження державних виконавців №№ 3363, 3432, 3549, 3943, 3945, платіжні доручення №№ 1471, 1546, 1606, 1796, 1800 (т.2 а.с.158) –залишити в матеріалах справи.

Майно ОСОБА_3,  гроші в сумі 9800 дол. США, автомобілі  НОМЕР_2 НОМЕР_3,  на які накладено арешт, звернути в рахунок конфіскації майна (т.1, а.с. 182, 184-185, 186, 187, 188).

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити попередній – взяття під варту.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області  протягом п’ятнадцяти діб  з моменту його проголошення, а засудженою ОСОБА_3 в той ж строк з моменту отримання копії вироку, через Луцький міськрайонний суд.

Головуючий