Староміський районний суд м.Віннниці

Справа №  1-14/11

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

25 лютого  2011 року                            Староміський  районний  суд  міста  Вінниці

в складі :

          головуючого судді                                        Татаурової І.М.,

                     при секретарях                                             Стьоби А.Ю.,                                                  

                     з участю:

                      прокурора                                                      Грабара М.М.,

                      представника потерпілого                         ОСОБА_1,

                   адвокатів                   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Великі Крушлинці, Вінницького району, Вінницької області, з повною вищою освітою, пенсіонера, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не  судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч.3 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Старобєльск, Луганської області, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, пенсіонера, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не  судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 365 ч.3 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Петрівка, Московського району, Киргизької РСР,  українця, громадянина України, з повною вищою освітою, пенсіонера, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 раніше не  судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 367 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 обвинувачуються в наступному.

Так, ОСОБА_5 наказом начальника УДДПВП України у Вінницькій області № 21 о/с від 21.04.2008р. був призначений на посаду оперуповноваженого оперативного відділу Вінницької установи виконання покарань УДДПВП у Вінницькій області №1.

Відповідно до своїх службових обов’язків, затверджених начальником Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області (№ 1) 12.01.2009р. та з яким він був ознайомлений, оперуповноважений оперативного відділу Вінницької УВП № 1 ОСОБА_5 зокрема:

- у своїй роботі керується діючим законодавством України,  відомчими нормативно-правовими актами, а також розпорядженнями та вказівками Департаменту;

- забезпечує оперативну розробку спецконтингенту за зверненням територіальних органів внутрішніх справ, а також за особистою ініціативою, проводить роботу по схиленню осіб з числа спецконтингенту до явки з повинною;

          - проводить агентурно-оперативні заходи по наданню практичної допомоги в здійсненні службової діяльності всім службам, черговим змінам установи;

- у   взаємодії   з   відділом   режиму   та   охорони   проводить   профілактичні   заходи по встановленню та перекриттю каналів надходження в установу заборонених предметів та речовин, а також серед особового складу чергових змін та ув'язнених;

- виявляє  серед  спецконтингенту  осіб,  які  виношують  наміри  скоїти  злочини,  грубі порушення режиму тримання та інші протиправні дії, з метою недопущення цих дій діянь та проведення профілактичних заходів;

- здійснює гласний та негласний нагляд за дотриманням режиму тримання і охорони
ув'язнених, а також проводить раптові перевірки несення служби черговими змінами установи;

- у   встановленому   законом   порядку   проводить   дізнання,   слідчі   дії   та   службові розслідування за фактом скоєння злочинів;

- контролює дотримання вимог ст. 8 ЗУ  «Про попереднє ув'язнення» на закріплених об'єктах.

Таким чином, ОСОБА_5, який відповідно до ст.2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»є працівником правоохоронного органу та наділений владними повноваженнями, являється представником влади, тобто службовою особою.

25.11.2009р., на підставі постанови  Ленінського районного суду м. Вінниці   ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3., який обвинувачувався у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. ст. 187ч.2, ст. 289 ч.3, ст. 307 ч.3, ст. 263 ч.1  КК України, обрано запобіжний захід взяття під варту та відповідно до ст.ст. 3, 4 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» його було поміщено до слідчого ізолятору Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області (№ 1), що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Островського, 2.  20.01.2010 р. на підставі постанови Ленінського районного суду м. Вінниці строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено до чотирьох місяців, до 22.03.2010р.

27.02.2010р., в денний час, слідчо-заарештованого ОСОБА_8 згідно списку переміщення осіб № 280, складеного оперуповноваженим ОВ Вінницької УВП № 1 ОСОБА_5, відповідно до вимог ст. 8 ЗУ «Про попереднє ув'язнення»було переведено з камери № 76 до камери № 292, яка розташована у корпусному відділенні № 5 Вінницької УВП № 1. У вказаній камері утримувались також слідчо-заарештовані ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Відповідно ст. 5 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», забезпечення порядку тримання під вартою осіб у місцях попереднього ув'язнення покладається на адміністрацію місць попереднього ув'язнення, яка діє відповідно до цього Закону та інших актів законодавства. Статтею 7 вказаного Закону визначено, що основними вимогами режиму в місцях попереднього ув'язнення є ізоляція осіб, взятих під варту, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону, де  вказано, що взятих під варту осіб тримають у маломісних або загальних камерах. Осіб, взятих під варту, розміщують у камерах з додержанням таких вимог ізоляції, зокрема, засуджених - окремо від осіб, які перебувають під вартою.

Згідно статті 21 цього Закону, працівники місць попереднього ув'язнення в межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймають рішення і несуть за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність, у тому числі за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, порушення прав осіб, взятих під варту. Адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту.

Згідно ст. 140 КВК України, у виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та приміщеннях камерного типу.

Інструкцією про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України, затвердженою наказом ДДПВП України № 6 від 20.09.2000 р., визначено, що:

- охорона і нагляд у слідчих ізоляторах (тюрмах) організується на підставі суворого додержання чинного законодавства. Не допускається щодо осіб, взятих під варту, та засуджених дій, що мають своєю метою заподіяння їм фізичних чи моральних страждань або приниження людської гідності (п. 1.2.);

- черговою   зміною   охорони   керує   черговий,   він   же   начальник  зміни. Черговий

безпосередньо підпорядкований начальнику слідчого  ізолятора  (тюрми)  та його заступникам і є старшою відповідальною особою на час їх відсутності (п. 3.1.1.);

- черговий як безпосередній начальник закріпленої за ним зміни  несе персональну

відповідальність за якість  професійної підготовки,   стан  службової дисципліни, суворе додержання законодавства особовим складом зміни (п. 3.4.1.);

- черговий під час несення служби забезпечує і організовує охорону, нагляд та ізоляцію ув'язнених і забезпечує виконання ними встановленого порядку тримання;

-  під час відсутності начальника слідчого ізолятора, його заступників вживає заходів щодо запобігання, припинення і ліквідації грубих порушень порядку тримання, непокори ув'язнених, нападу, втечі або інших надзвичайних подій;

          - забезпечує переведення з камери   в   камеру  ув'язнених   на   підставі   талонів   про   переміщення   і   списку переміщення, що підписані ініціатором переведення та оперативним працівником, з яким погоджено переведення (п. 3.4.2.);

- корпусне відділення очолюється старшим по корпусному відділенню чергової зміни. Старший по корпусному відділенню несе службу в складі чергової зміни в корпусному відділенні і підпорядкований черговому та його заступнику. В його підпорядкуванні знаходяться молодші інспектори внутрішніх постів (п. 3.5.1.);

- старший по корпусному відділенню: здійснює переміщення ув'язнених із однієї камери в іншу на підставі талона про переміщення або списку переміщених; слідкує за додержанням правил внутрішнього розпорядку, здійснює заходи для підтримання дисципліни серед ув'язнених, негайно ліквідує помічені порушення і рішуче припиняє будь-які небезпечні дії ув'язнених (п. 3.5.2.);

- молодші  інспектори  на  постах  підпорядковані  начальнику  слідчого   ізолятора

(тюрми), його заступникам, черговому і його заступнику, старшому по корпусному відділенню (внутрішні пости) і виконують їх накази (п. 3.7.1.);

- молодшому інспектору на посту забороняється:  читати,  сидіти,  спати,  вести сторонні розмови,   відвертати увагу від  постійного  нагляду за ув'язненими  та об'єктами, що охороняються, вступати в неслужбові стосунки (п. 3. 7.4.);

- молодший інспектор внутрішнього поста біля камер повинен мати:  картки на ув'язнених, схильних до втечі, нападу на охорону, захоплення заручників, самогубства, членоушкодження, а також тих, які можуть бути засуджені до виняткової міри покарання; ключ від камер, що охороняються (тільки на денний час); апарат прямого телефонного зв’язку з кімнатою чергового (п. 5.1.1.);

- помітивши порушення ув'язненими правил  поведінки,  молодший  інспектор  через кватирку дверей робить попередження,  а при непокорі доповідає старшому по корпусному відділенню або черговому (п. 5.3.1);

- у разі вчинення безпорядку в камері, бійки, вбивства, непокори або інших підозрілих дій молодший інспектор через кватирку дверей вимагає припинити ці дії і негайно доповідає старшому по корпусному відділенню (п. 5.3.4.);

- категорично забороняється відкривати двері камер ввечері і вночі без присутності чергового або його заступника, а також резервної групи, озброєної спеціальними засобами захисту і в супроводі службової собаки (п. 5.5.3);

-  для переміщення ув'язнених в інші камери, в залежності від характеру переведення,

їх виводять по одному чи групою в присутності старшого по корпусному відділенню на підставі талона про переміщення або списку переміщення (п 5.6.1.);

- старші по  корпусних відділеннях попередньої і нової зміни  після  прийому-здачі молодшими   інспекторами   постів   проводять   кількісну   перевірку   ув'язнених   і вирішують питання, що виникли під час прийому-здачі. Результати підрахунку по корпусному відділенню заносяться в перевірочну довідку (п. 7.2.5.).

27.02.2010р., приблизно о 22.30 год., оперуповноважений ОВ Вінницької УВП №1 ОСОБА_5, який перебував в складі чергової зміни № 2 по охороні установи, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п. 1.2., 5.5.3,  5.6.1  Інструкції «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України»,  явно перевищуючи свої службові  повноваження,  надав  явно  злочинну  вказівку  старшому  по  корпусному відділенню №1 ОСОБА_13 та старшому по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6   тимчасово   перевести   засуджених  ОСОБА_14   та  ОСОБА_15,   яким призначено відбування покарання у колонії максимального рівня безпеки в приміщеннях камерного типу та які відбували покарання у камері № 8-а корпусного відділення № 1 у Вінницькій УВП №1, з мотивів сприяння засудженим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в реалізації їх намірів, до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з однієї сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків.

Старший по корпусному відділенню №1 ОСОБА_13, усвідомлюючи, протизаконність вказівки оперуповноваженого ОСОБА_5, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п. 1.2., 3.5.1,   3.5.2, 5.5.3,  5.6.1 інструкції  «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», явно перевищуючи свої службові повноваження, надав наказ молодшому інспектору відділу режиму і охорони ОСОБА_16 вивести з камери № 8-а засуджених ОСОБА_14 та  ОСОБА_15, для чого передав йому ключі від вказаної камери. ОСОБА_16, який не був обізнаний про намір ОСОБА_13 на виконання явно злочинної вказівки ОСОБА_5 тимчасово перевести засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відкрив двері камери № 8-а та вивів засуджених ОСОБА_14  та ОСОБА_15,  яких  передав  ОСОБА_13  Старший  по  корпусному відділенню № 1 ОСОБА_13, продовжуючи свій злочинний умисел щодо незаконного переміщення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до камери № 292, де утримувались  слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з однієї сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків, вивів засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з корпусного відділення № 1 та завів їх до корпусного відділення №5, де, на виконання явно злочинної вказівки ОСОБА_5, передав їх старшому по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6

Старший по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6, усвідомлюючи, протизаконність вказівки оперуповноваженого ОСОБА_5, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п. 1.2.,  3.5.1,  3.5.2, 5.5.3,  5.6.1 Інструкції  «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», явно перевищуючи свої службові повноваження, надав наказ молодшому інспектору відділу режиму і охорони ОСОБА_17 завести до камери № 292 засуджених ОСОБА_14 та  ОСОБА_15, для чого передав йому ключі від вказаної камери, при цьому усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з одної сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків. ОСОБА_17, який не був обізнаний про необхідність та підстави переведення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до камери № 292, відкрив на виконання наказу старшого по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6 двері вказаної камери та завів до неї засуджених ОСОБА_14 і ОСОБА_15

27.02.2010р., приблизно о 23.00 год., під час спільного вживання алкогольних напоїв в камері №292 між слідчо-заарештованим ОСОБА_8, з одної сторони, та засудженими ОСОБА_15 і ОСОБА_14, з іншої сторони, виникла сварка, яка в подальшому переросла в бійку. ОСОБА_15 та ОСОБА_14, з метою спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно та узгоджено, почали наносити ОСОБА_8 удари руками по голові. Від отриманих ударів ОСОБА_8 впав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 продовжили наносити йому удари ногами по голові та тулубу. В результаті нанесених ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ударів, ОСОБА_8 були спричинені небезпечні для життя в момент заподіяння тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми - забою головного мозку важкого ступеню, субарахноїдаьного крововиливу, саден та забоїв м'яких тканин в ділянці обличчя, поверхневої рани в ділянці правої вушної раковини - що у своєму перебігу супроводжувалась мозковою комою 1 ступеню, що належать до тяжких тілесних ушкоджень, які супроводжувались загрозливими для життя явищами.

Таким чином, внаслідок спільних умисних дій оперуповноваженого ОСОБА_5, старшого по корпусному відділенню №1 ОСОБА_13, старшого по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6, які діючи в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п. 1.2., 3.5.1, 3.5.2,  5.5.3, 5.6.1 Інструкції «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», явно перевищили свої службові обов'язки з метою незаконного переміщення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яким призначено відбування покарання у колонії максимального рівня безпеки в приміщеннях камерного типу та які відбували покарання у камері № 8-а, до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та з мотивів сприяння засудженим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в реалізації їх намірів, при цьому усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з одної сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків, засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15 слідчо-заарештованому ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

            ОСОБА_6 наказом начальника Вінницької установи виконання покарань управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області №1 № 22 о/с від 28.04.2004р. був призначений на посаду старшого по корпусу відділу режиму і охорони Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області № 1.

Відповідно до своєї посадової інструкції, затвердженої начальником Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області №1 03.01.2010р., старший по корпусному відділенню ОСОБА_6 в своїй діяльності керується Конституцією України, КК України, КВК України, ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ЗУ «Про державну кримінально-виконавчу службу», інструкцією «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», затвердженою наказом ДДПВП України № 6 від 20.09.2000р. Старший по корпусу відділу режиму і охорони УВП №1 перевіряє несення служби постовими молодшими інспекторами закріпленого за ними корпусного відділення, здійснює переміщення ув'язнених із однієї камери в іншу на підставі талона про переміщення або списку переміщених, веде облік ув'язнених за камерною картотекою, здійснює в картках всі необхідні записи про переміщення із однієї камери в іншу, слідкує за додержанням правил внутрішнього розпорядку, здійснює заходи для підтримання дисципліни серед ув'язнених, негайно ліквідує помічені порушення і рішуче припиняє будь-які небезпечні дії ув'язнених.

Таким чином, ОСОБА_6, який відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»є працівником правоохоронного органу та наділений владними повноваженнями, являвся представником влади, тобто службовою особою.

25.11.2009р., на підставі постанови  Ленінського районного суду м. Вінниці   ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3., який обвинувачувався у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. ст. 187ч.2, ст. 289 ч.3, ст. 307 ч.3, ст. 263 ч.1  КК України, обрано запобіжний захід взяття під варту та відповідно до ст.ст. 3, 4 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» його було поміщено до слідчого ізолятору Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області (№ 1), що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Островського, 2.  20.01.2010 р. на підставі постанови Ленінського районного суду м. Вінниці строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено до чотирьох місяців, до 22.03.2010р.

27.02.2010р., в денний час, слідчо-заарештованого ОСОБА_8 згідно списку переміщення осіб № 280, складеного оперуповноваженим ОВ Вінницької УВП № 1 ОСОБА_5, відповідно до вимог ст. 8 ЗУ «Про попереднє ув'язнення»було переведено з камери № 76 до камери № 292, яка розташована у корпусному відділенні № 5 Вінницької УВП № 1. У вказаній камері утримувались також слідчо-заарештовані ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

27.02.2010р., о 20.00 год., згідно персональної розстановки особового складу зміни №2 на лютий 2010року, затвердженої начальником Вінницької УВП № 1, ОСОБА_6 в складі чергової зміни №2 приступив до несення служби по охороні Вінницької УВП №1, як старший по корпусному відділенню №5.

Відповідно ст. 5 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», забезпечення порядку тримання під вартою осіб у місцях попереднього ув'язнення покладається на адміністрацію місць попереднього ув'язнення, яка діє відповідно до цього Закону та інших актів законодавства. Статтею 7 вказаного Закону визначено, що основними вимогами режиму в місцях попереднього ув'язнення є ізоляція осіб, взятих під варту, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону, де вказано, що взятих під варту осіб тримають у маломісних або загальних камерах. Осіб, взятих під варту, розміщують у камерах з додержанням таких вимог ізоляції, зокрема, засуджених - окремо від осіб, які перебувають під вартою. Згідно ст.21 цього Закону, працівники місць попереднього ув'язнення в межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймають рішення і несуть за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність, у тому числі за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, порушення прав осіб, взятих під варту. Адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту.

Згідно ст.140 КВК України, у виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та приміщеннях камерного типу.

Інструкцією «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», затвердженою наказом ДДПВП України №6 від 20.09.2000р., визначено, що:

- охорона і нагляд у слідчих ізоляторах (тюрмах) організується на підставі суворого додержання чинного законодавства. Не допускається щодо осіб, взятих під варту, та засуджених (далі - ув'язнених) дій, що мають своєю метою заподіяння їм фізичних чи моральних страждань або приниження людської гідності (п. 1.2.);

- черговою   зміною   охорони   керує   черговий,   він   же   начальник  зміни.    Черговий безпосередньо підпорядкований начальнику слідчого  ізолятора (тюрми) та його заступникам і є старшою відповідальною особою на час їх відсутності (п. 3.1.1.);

- черговий як безпосередній начальник закріпленої за ним зміни: несе персональну відповідальність за якість професійної підготовки,  стан службової дисципліни, суворе додержання законодавства особовим складом зміни (п. 3.4.1.);

-  черговий під час несення служби забезпечує і організовує охорону, нагляд та ізоляцію ув'язнених і забезпечує виконання ними встановленого порядку тримання; під час відсутності начальника слідчого ізолятора, його заступників вживає заходів щодо запобігання, припинення і ліквідації грубих порушень порядку тримання, непокори ув'язнених, нападу, втечі або інших надзвичайних подій;

- забезпечує переведення з камери   в   камеру  ув'язнених   на   підставі   талонів   про   переміщення   і   списку переміщення, що підписані ініціатором переведення та оперативним працівником, з яким погоджено переведення (п. 3.4.2.);

- корпусне відділення очолюється старшим по корпусному відділенню чергової зміни. Старший по корпусному відділенню несе службу в складі чергової зміни в корпусному відділенні і підпорядкований черговому та його заступнику. В його підпорядкуванні знаходяться молодші інспектори внутрішніх постів (п. 3.5.1.);

- старший по корпусному відділенню: здійснює переміщення ув'язнених із однієї камери в іншу на підставі талона про переміщення або списку переміщених; слідкує за додержанням правил внутрішнього розпорядку, здійснює заходи для підтримання дисципліни серед ув'язнених, негайно ліквідує помічені порушення і рішуче припиняє будь-які небезпечні дії ув'язнених (п. 3.5.2.);

- молодші   інспектори   на   постах   підпорядковані   начальнику   слідчого   ізолятора (тюрми), його заступникам, черговому і його заступнику, старшому по корпусному відділенню (внутрішні пости) і виконують їх накази (п. 3.7.1.);

- молодшому інспектору на посту забороняється:  читати,  сидіти,  спати, вести сторонні розмови,   відвертати увагу від  постійного  нагляду за ув'язненими та об'єктами, що охороняються, вступати в неслужбові стосунки (п. 3.7.4.);

- молодший інспектор внутрішнього поста біля камер повинен мати: картки на ув'язнених, схильних до втечі, нападу на охорону, захоплення заручників, самогубства, членоушкодження, а також тих, які можуть бути засуджені до виняткової міри покарання, ключ від камер, що охороняються (тільки на денний час), апарат прямого телефонного зв'язку з кімнатою чергового (п. 5.1.1.);

- помітивши  порушення ув'язненими  правил  поведінки,  молодший  інспектор  через кватирку дверей робить попередження,  а при непокорі доповідає старшому по корпусному відділенню або черговому (п. 5.3.1);

- у разі вчинення безпорядку в камері, бійки, вбивства, непокори або інших підозрілих дій молодший інспектор через кватирку дверей вимагає припинити ці дії і негайно доповідає старшому по корпусному відділенню (п. 5.3.4.);

- категорично забороняється відкривати двері камер ввечері і вночі без присутності чергового або його заступника, а також резервної групи, озброєної спеціальними засобами захисту і в супроводі службової собаки (п. 5.5.3);

- для переміщення ув'язнених в інші камери, в залежності від характеру переведення, їх виводять по одному чи групою в присутності старшого по корпусному відділенню на підставі талона про переміщення або списку переміщення (п 5.6.1.);

- старші по  корпусних відділеннях попередньої і нової зміни після прийому-здачі молодшими   інспекторами   постів   проводять   кількісну   перевірку   ув'язнених   і вирішують питання, що виникли під час прийому-здачі. Результати підрахунку по корпусному відділенню заносяться в перевірочну довідку (п. 7.2.5.).

27.02.2010р., приблизно о 22.30год.,  оперуповноважений ОВ Вінницької УВП № 1 ОСОБА_5, який перебував в складі чергової зміни № 2 по охороні установи, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п. 1.2., 5.5.3, 5.6.1 Інструкції «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», явно перевищуючи свої службові повноваження, надав явно злочинну вказівку старшому по корпусному відділенню № 1 ОСОБА_13 та старшому по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6 тимчасово перевести засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яким призначено відбування покарання у колонії максимального рівня безпеки в приміщеннях камерного типу та які відбували покарання у камері № 8-а корпусного відділення № 1 у Вінницькій УВП № 1, до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, усвідомлюючи, що між засудженими   ОСОБА_14  та  ОСОБА_15,   з   однієї  сторони,   та   слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків.

Старший по корпусному відділенню №1 ОСОБА_13, усвідомлюючи, протизаконність вказівки оперуповноваженого ОСОБА_5, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п. 1.2.,   3.5.1,  3.5.2,5.5.3,  5.6.1  Інструкції  «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», явно перевищуючи свої службові повноваження, надав наказ молодшому інспектору відділу режиму і охорони ОСОБА_16 вивести з камери № 8-а засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, для чого передав йому ключі від вказаної камери. ОСОБА_16, який не був обізнаний про намір ОСОБА_13 на виконання явно злочинної вказівки ОСОБА_5 тимчасово перевести засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відкрив двері камери № 8-а та вивів засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яких передав ОСОБА_13 Старший по корпусному відділенню № 1 ОСОБА_13, продовжуючи свій злочинний умисел щодо незаконного переміщення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з одної сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків, вивів засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з корпусного відділення № 1 та завів їх до корпусного відділення № 5, де, на виконання явно злочинної вказівки ОСОБА_5, передав їх старшому по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6

Старший по  корпусному відділенню №5 ОСОБА_6, усвідомлюючи, протизаконність    вказівки    оперуповноваженого    ОСОБА_5,    діючи    умисно,    явно перевищуючи свої службові повноваження, якими він був наділений та які зобов'язаний був виконувати на підставі ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п.  1.2.,  3.5.1,   3.5.2,   5.5.3,   5.6.1 Інструкції  «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України» та відповідно до своїх функціональних обов'язків, які виразились у відсутності забезпечення належної ізоляції ув'язнених осіб, недотримання роздільного тримання їх у порядку, передбаченому ст.8 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», незаконного переміщення засуджених, яким призначено відбування покарання у колонії максимального рівня безпеки в приміщеннях камерного типу, в той час як вони повинні триматись в умовах суворої ізоляції, переміщення ув'язнених із однієї камери в іншу без талона про переміщення або списку переміщених, відкривання дверей камер ввечері і вночі без присутності чергового або його заступника, а також резервної групи, озброєної спеціальними  засобами  захисту  і  в  супроводі  службової собаки,  з  мотивів  сприяння засудженим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в реалізації їх намірів, надав наказ молодшому інспектору відділу режиму і охорони ОСОБА_17 завести до камери № 292 засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, для чого передав йому ключі від вказаної камери, при цьому усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з одної сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків. ОСОБА_17, який не був обізнаний про необхідність та підстави переведення засуджених ОСОБА_14 і ОСОБА_15 до камери № 292, відкрив на виконання наказу старшого по корпусному відділенню № 5 ОСОБА_6О двері вказаної камери та завів до неї засуджених ОСОБА_14 і ОСОБА_15

27.02.2010р., приблизно о 23.00 год., під час спільного вживання алкогольних напоїв в камері №292 між слідчо-заарештованим ОСОБА_8, з одної сторони, та засудженими ОСОБА_15 і ОСОБА_14, з іншої сторони, виникла сварка, яка в подальшому переросла в бійку. ОСОБА_15 та ОСОБА_14, з метою спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно та узгоджено, почали наносити ОСОБА_8 удари руками по голові. Від отриманих ударів ОСОБА_8 впав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 продовжили наносити йому удари ногами по голові та тулубу. В результаті нанесених ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ударів, ОСОБА_8 були спричинені небезпечні для життя в момент заподіяння тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми - забою головного мозку важкого ступеню, субарахноїданого крововилив, саден та забоїв м'яких тканин в ділянці обличчя, поверхневої рани в ділянці правої вушної раковини - що у своєму перебігу супроводжувалась мозковою комою 1 ступеню, що належать до тяжких тілесних ушкоджень, які супроводжувались загрозливими для життя явищами.

Таким чином, внаслідок спільних умисних дій оперуповноваженого ОСОБА_5, старшого по корпусному відділенню №1 ОСОБА_13, старшого по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6, які діючи в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п. 1.2., 3.5.1,   3.5.2,  5.5.3,   5.6.1  Інструкції «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України»,  явно перевищили свої службові обов'язки з метою незаконного переміщення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яким призначено відбування покарання у колонії максимального рівня безпеки в приміщеннях камерного типу та які відбували покарання у камері № 8-а, до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та з мотивів сприяння засудженим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в реалізації їх намірів, при цьому усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з одної сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків, засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15 слідчо-заарештованому ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_7, наказом начальника управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області № 18 о/с від 27.02.2008р. був призначений на посаду чергового помічника начальника Вінницької установи виконання покарань УДДПВП України у Вінницькій області №1.

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої начальником Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області №1 04.01.2010р. та з якою він був ознайомлений, черговий помічник начальника УВП чергової служби Вінницької УВП №1 ОСОБА_7 в своїй діяльності керується Конституцією України, КК України, КВК України, ЗУкраїни  «Про попереднє ув'язнення», ЗУ «Про державну кримінально-виконавчу службу», Інструкцією «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», затвердженою наказом ДДПВП України №6 від 20.09.2000р. ЧПНУ підпорядкований безпосередньо начальнику та заступникам Вінницької УВП №1 і є старшою відповідальною особою під час їх відсутності. ЧПНУ, зокрема:

- забезпечує та організовує охорону, нагляд та ізоляцію ув'язнених і забезпечує виконання ними встановленого порядку тримання;

- під   час   відсутності   начальника  установи,   його   заступників   вживає   заходів   щодо запобігання, припинення і ліквідації грубих порушень порядку тримання,  непокори ув'язнених, нападу, втечі або інших надзвичайних подій;

- систематично перевіряє особисто, а також через свого заступника несення служби старшими по корпусу і молодшими інспекторами внутрішніх і зовнішніх постів, вдень не менше 2 разів, а вночі не менше 3 разів;

- за узгодженням з оперативним відділом організовує розміщення ув'язнених по камерам згідно з планом покамерного розміщення;

- забезпечує   переведення   з   камери   в   камеру   ув'язнених   на   підставі   талонів   про переміщення і списку переміщення, що підписані ініціатором переведення, оперативним працівником, з яким погоджено переведення;

- несе персональну відповідальність за якість професійної підготовки, стан службової дисципліни, суворе додержання законодавства особовим складом зміни.

Таким чином, ОСОБА_7 обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, крім того, відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»він був працівником правоохоронного органу та був наділений владними повноваженнями в зв'язку з чим являвся представником влади, тобто службовою особою.

25.11.2009р., на підставі постанови  Ленінського районного суду м. Вінниці   ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3., який обвинувачувався у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. ст. 187ч.2, ст. 289 ч.3, ст. 307 ч.3, ст. 263 ч.1  КК України, обрано запобіжний захід взяття під варту та відповідно до ст.ст. 3, 4 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» його було поміщено до слідчого ізолятору Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області (№ 1), що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Островського, 2.  20.01.2010 р. на підставі постанови Ленінського районного суду м. Вінниці строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено до чотирьох місяців, до 22.03.2010р.

27.02.2010р., в денний час, слідчо-заарештованого ОСОБА_8 згідно списку переміщення осіб № 280, складеного оперуповноваженим ОВ Вінницької УВП № 1 ОСОБА_5, відповідно до вимог ст. 8 ЗУ «Про попереднє ув'язнення»було переведено з камери № 76 до камери № 292, яка розташована у корпусному відділенні № 5 Вінницької УВП № 1. У вказаній камері утримувались також слідчо-заарештовані ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

27.02.2010р., о 20.00 год., згідно персональної розстановки особового складу зміни № 2 на лютий 2010 року, затвердженої начальником Вінницької УВП № 1, ОСОБА_7 в складі чергової зміни № 2 заступив до несення служби по охороні Вінницької УВП № 1, як ЧПН УВП.

Відповідно ст. 5 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», забезпечення порядку тримання під вартою осіб у місцях попереднього ув'язнення покладається на адміністрацію місць попереднього ув'язнення, яка діє відповідно до цього Закону та інших актів законодавства. Статтею 7 вказаного Закону визначено, що основними вимогами режиму в місцях попереднього ув'язнення є ізоляція осіб, взятих під варту, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону, де вказано,що взятих під варту осіб тримають у маломісних або загальних камерах. Осіб, взятих під варту, розміщують у камерах з додержанням таких вимог ізоляції, зокрема, засуджених - окремо від осіб, які перебувають під вартою.

Згідно ст. 21 цього Закону, працівники місць попереднього ув'язнення в межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймають рішення і несуть за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність, у тому числі за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, порушення прав осіб, взятих під варту. Адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту.

Згідно ст. 140 КВК України, у виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та приміщеннях камерного типу.

Інструкцією  «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», затвердженою наказом ДДПВП України №6 від 20.09.2000р., визначено, що:

- охорона і нагляд у слідчих ізоляторах (тюрмах) організується на підставі суворого додержання чинного законодавства. Не допускається щодо осіб, взятих під варту, та засуджених дій, що мають своєю метою заподіяння їм фізичних чи моральних страждань або приниження людської гідності (п. 1.2.);

- черговою   зміною   охорони   керує   черговий,   він   же   начальник  зміни.   Черговий безпосередньо підпорядкований начальнику слідчого  ізолятора (тюрми) та його заступникам і є старшою відповідальною особою на час їх відсутності (п. 3.1.1.);

- черговий як безпосередній начальник закріпленої за ним зміни несе персональну
відповідальність за якість професійної підготовки,   стан  службової дисципліни,
суворе додержання законодавства особовим складом зміни (п. 3.4.1.);

- черговий під час несення служби забезпечує і організовує охорону, нагляд та ізоляцію ув'язнених і забезпечує виконання ними встановленого порядку тримання; під час відсутності начальника слідчого ізолятора, його заступників вживає заходів щодо запобігання, припинення і ліквідації грубих порушень порядку тримання, непокори ув'язнених, нападу, втечі або інших надзвичайних подій; забезпечує переведення з камери   в   камеру  ув'язнених   на   підставі   талонів   про   переміщення і списку переміщення, що підписані ініціатором переведення та оперативним працівником, з яким погоджено переведення (п. 3.4.2.);

- корпусне відділення очолюється старшим по корпусному відділенню чергової зміни. Старший по корпусному відділенню несе службу в складі чергової зміни в корпусному відділенні і підпорядкований черговому та його заступнику. В його підпорядкуванні знаходяться молодші інспектори внутрішніх постів (п. 3.5.1.);

- старший по корпусному відділенню: здійснює переміщення ув'язнених із однієї камери в іншу на підставі талона про переміщення або списку переміщених; слідкує за додержанням правил внутрішнього розпорядку, здійснює заходи для підтримання дисципліни серед ув'язнених, негайно ліквідує помічені порушення і рішуче припиняє будь-які небезпечні дії ув'язнених (п. 3.5.2.);

- молодші   інспектори   на   постах   підпорядковані   начальнику   слідчого   ізолятора (тюрми), його заступникам, черговому і його заступнику, старшому по корпусному відділенню (внутрішні пости) і виконують їх накази (п. 3. 7.1.);

- молодшому інспектору на посту забороняється:  читати,  сидіти,  спати,  вести сторонні розмови,   відвертати увагу від постійного  нагляду за ув'язненими таоб'єктами, що охороняються, вступати в неслужбові стосунки (п. 3.7.4.);

молодший інспектор внутрішнього поста біля камер повинен мати: картки на ув'язнених, схильних до втечі, нападу на охорону, захоплення заручників, самогубства, членоушкодження, а також тих, які можуть бути засуджені до виняткової міри покарання, ключ від камер, що охороняються (тільки на денний час), апарат прямого телефонного зв'язку з кімнатою чергового (п. 5.1.1.);

- помітивши порушення ув'язненими правил  поведінки,  молодший інспектор  через
кватирку дверей робить попередження,  а при непокорі доповідає старшому по
корпусному відділенню або черговому (п. 5.3.1);

- у разі вчинення безпорядку в камері, бійки, вбивства, непокори або інших підозрілих дій молодший інспектор через кватирку дверей вимагає припинити ці дії і негайно доповідає старшому по корпусному відділенню (п. 5.3.4.);

- категорично забороняється відкривати двері камер ввечері і вночі без присутності
чергового або його заступника, а також резервної групи, озброєної спеціальними
засобами захисту і в супроводі службової собаки (п. 5.5.3);

- для переміщення ув'язнених в інші камери, в залежності від характеру переведення, їх виводять по одному чи групою в присутності старшого по корпусному відділенню на підставі талона про переміщення або списку переміщення (п 5.6.1.);

- старші по  корпусних відділеннях попередньої і нової зміни після прийому-здачі
молодшими   інспекторами   постів   проводять   кількісну   перевірку   ув'язнених   і
вирішують питання, що виникли під час прийому-здачі. Результати підрахунку по
корпусному відділенню заносяться в перевірочну довідку (п. 7.2.5.).

27.02.2010 р., приблизно о 22.30 год., оперуповноважений ОВ Вінницької УВП №1 ОСОБА_5, який перебував в складі чергової зміни № 2 по охороні установи, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п. 1.2.,   5.5.3,   5.6.1  Інструкції «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», явно перевищуючи свої службові повноваження, надав явно злочинну вказівку старшому по корпусному відділенню №1 ОСОБА_13 та старшому по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6 тимчасово перевести засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яким призначено відбування покарання у колонії максимального рівня безпеки в приміщеннях камерного типу та які відбували покарання у камері № 8-а корпусного відділення № 1 у Вінницькій УВП № 1, до камери №292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з однієї сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків.

Старший по корпусному відділенню №1 ОСОБА_13, усвідомлюючи, протизаконність вказівки оперуповноваженого ОСОБА_5, про вказане незаконне переміщення засуджених по телефону повідомив ЧПНУ ОСОБА_7 Однак ЧПНУ ОСОБА_7, знаючи про незаконність вказівки оперуповноваженого ОСОБА_5 щодо тимчасового переведення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яким призначено відбування покарання у колонії максимального рівня безпеки в приміщеннях камерного типу та які відбували покарання у камері № 8-а корпусного відділення № 1 у Вінницькій УВП № 1, до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з однієї сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків, не вжив ніяких дій, що входять до його обов'язків у межах повноважень, якими він був наділений та

який був зобов'язаний виконувати на підставі ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст.140 КВК України,  п.п. 1.2.,   3.1.1,   3.4.1,   3.4.2,   5.6.1 Інструкції «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України» та відповідно до своєї посадової інструкції   п.п. 2.1., 2.2., 2,3, 2,9, 2.13,2.14 для припинення вказаних незаконних дій щодо переведення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до камери, де утримувались слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9

В подальшому, старший по корпусному відділенню №1 ОСОБА_13, усвідомлюючи, протизаконність вказівки оперуповноваженого ОСОБА_5, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п. 1.2., 3.5.1, 3.5.2, 5.5.3, 5.6.1 Інструкції  «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», явно перевищуючи свої службові повноваження, надав наказ молодшому інспектору відділу режиму і охорони ОСОБА_16 вивести з камери № 8-а засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, для чого передав йому ключі від вказаної камери. ОСОБА_16, який не був обізнаний про намір ОСОБА_13 на виконання явно злочинної вказівки ОСОБА_5 тимчасово перевести засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відкрив двері камери № 8-а та вивів засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яких передав ОСОБА_13 Старший по корпусному відділенню № 1 ОСОБА_13, продовжуючи свій злочинний умисел щодо незаконного переміщення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до камери №292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з однієї сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків, вивів засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з корпусного відділення № 1 та завів їх до корпусного відділення    № 5, де, на виконання явно злочинної вказівки ОСОБА_5, передав їх старшому по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6

Старший   по   корпусному   відділенню   № 5 ОСОБА_6, усвідомлюючи, протизаконність   вказівки   оперуповноваженого   ОСОБА_5,  про   вказане   незаконне переміщення засуджених по телефону повідомив ЧПНУ ОСОБА_7 Однак ЧПНУ ОСОБА_7, знаючи про незаконність вказівки оперуповноваженого   ОСОБА_5   щодо тимчасового   переведення   засуджених   ОСОБА_14   та   ОСОБА_15,   яким призначено відбування покарання у колонії максимального рівня безпеки в приміщеннях камерного типу та які відбували покарання у камері № 8-а корпусного відділення № 1 у Вінницькій УВП № 1, до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з однієї сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків, не вжив ніяких дій, що входять до його обов'язків у межах повноважень, якими він був наділений та які був зобов'язаний виконувати на підставі ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення»,   ст.140 КВК України, п.п. 1.2., 3.1.1, 3.4.1,3.4.2, 5.6.1 інструкції «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України»та відповідно до своєї посадової інструкції  для припинення вказаних незаконних дій щодо переведення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до камери, де утримувались слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9

В подальшому, старший по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6, усвідомлюючи протизаконність вказівки оперуповноваженого ОСОБА_5, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21  ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п. п. 1.2., 3.5.1,3.5.2, 5.5.3, 5.6.1 Інструкції «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України», явно перевищуючи свої службові повноваження, надав наказ молодшому інспектору відділу режиму і охорони ОСОБА_17 завести до камери № 292 засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, для чого передав йому ключі від вказаної камери, при цьому усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з одної сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків. ОСОБА_17, який не був обізнаний про необхідність та підстави переведення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до камери № 292, відкрив на виконання наказу старшого по корпусному відділенню № 5 ОСОБА_6 двері вказаної камери та завів до неї засуджених ОСОБА_14 і ОСОБА_15

27.02.2010 р., приблизно о 23.00 год., під час спільного вживання алкогольних напоїв в камері № 292 між слідчо-заарештованим ОСОБА_8, з одної сторони, та засудженими ОСОБА_15 і ОСОБА_14, з іншої сторони, виникла сварка, яка в подальшому переросла в бійку. ОСОБА_15 та ОСОБА_14, з метою спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно та узгоджено, почали наносити ОСОБА_8 удари руками по голові. Від отриманих ударів ОСОБА_8 впав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 продовжили наносити йому удари ногами по голові та тулубу. В результаті нанесених ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ударів, ОСОБА_8 були спричинені небезпечні для життя в момент заподіяння тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку важкого ступеню, субарахноїданого крововилив, саден та забоїв м'яких тканин в ділянці обличчя, поверхневої рани в ділянці правої вушної раковини - що у своєму перебігу супроводжувалась мозковою комою 1 ступеню, що належать до тяжких тілесних ушкоджень, які супроводжувались загрозливими для життя явищами.

Таким чином, внаслідок невиконання ЧПНУ ОСОБА_7 покладених на нього службових обов'язків, визначених ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК України, п.п. 1.2., 3.1.1, 3.4.1, 3.4.2, 5.6.1 Інструкції «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України»та п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.9, 2.13, 2.14 його посадової інструкції, в результаті спільних умисних дій оперуповноваженого ОСОБА_5, старшого по корпусному відділенню №1 ОСОБА_13, старшого по корпусному відділенню №5 ОСОБА_6, які, діючи в порушення вимог ст.ст. 5, 7, 8, 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст. 140 КВК  України, п.п. 1.2.,   3.5.1,   3.5.2,   5.5.3,   5.6.1 Інструкції  «Про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах ДДПВП України»,  явно перевищили свої службові обов'язки з метою незаконного переміщення засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яким призначено відбування покарання у колонії максимального рівня безпеки в приміщеннях камерного типу та які відбували покарання у камері № 8-а, до камери № 292, де утримувались, зокрема, слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з мотивів сприяння засудженим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в реалізації їх намірів, при цьому усвідомлюючи, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з одної сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків, засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15 слідчо-заарештованому ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Допитані в судовому засіданні підсудні суду показали:

- ОСОБА_5 свою винність в інкримінованому йому діянні не визнав та показав, що працював у Вінницькій УВП УДДПВП №1 з 17.04.1995р., на різних посадах, а з 21.04.2008р. був призначений на посаду оперуповноваженого оперативного відділу та пропрацював до 05.05.2010р., після чого пішов на пенсію. Останнім часом у тюрмі було дуже важко працювати і був недобір у кадрах, особливо молодших інспекторів, оскільки установою керували засуджені і робили заборонені дії. 27.02.2010р. ОСОБА_5 о 8.00 год. заступив на чергування в складі чергової зміни № 2 по охороні УВП № 1, займався своєю буденною роботою, близько 12.00 год. до нього на прийом прийшов слідчо - заарештований ОСОБА_9 з проханням перевести слідчо –заарештованого ОСОБА_8 із камери № 76 до камери № 292, яка розташована у корпусному відділенні № 5 Вінницької УВП № 1 при цьому пояснивши що питання погоджено із начальником УВП № 1. ОСОБА_5 по внутрішньому телефону «2-35»зателефонував начальнику УВП № 1 ОСОБА_18 та отримав дозвіл на переміщення ОСОБА_8 до камери №292 і записав слідчо –заарештованого до списку переміщень. До 19.40 год. ОСОБА_5 займався паперами і приймав на прийом засуджених у своєму службовому кабінеті, а у 19.40 год. пішов на вечірній інструктаж. Близько 20.15 год. останній перебував на КПП № 2 де здійснював догляд денної варти до 21.00 год., близько 21.30 год. зустрів ОСОБА_13, який повідомив що засуджений ОСОБА_19 просить перевести його до жіночої камери, на що ОСОБА_5 відмовив та пішов до корпусного відділення № 2 де надавав допомогу ОСОБА_20 у прийомі та розміщенні етапу по камерах. Близько 22.05 год. до ОСОБА_21 підійшов ОСОБА_13 та повідомив, що його хоче бачити засуджений ОСОБА_22 Близько 22.07 год. ОСОБА_5 підійшов до камери № 8-а, звідки  старший по корпусному відділенню ОСОБА_23 вивів ОСОБА_22, на коридор та останній попросив ОСОБА_5 перевести його до камери в якій знаходиться ОСОБА_24, оскільки він має бути етапований для відбуття покарання. ОСОБА_5 дав дозвіл ОСОБА_13 щоб він перевів ОСОБА_22 до камери в яку він хоче, щоб уникнути конфлікту із засудженими. Близько 22.17 год. ОСОБА_5. по службовому телефону зателефонував корпусний ОСОБА_20 і повідомив що хтось із засуджених хоче йти до СІЗО, на що було надано відмову, після чого ОСОБА_5 здійснив обхід території та повернувся до службового кабінету, щоб повечеряти. Коли ОСОБА_21 сів вечеряти, близько 23.00 год. йому зателефонував корпусний ОСОБА_6 та повідомив, що у камері № 292 бійка, він взяв спецзасоби і побіг до камери. Коли прибіг до камери № 292 то вона була відчинена  біля неї стояв ОСОБА_6. та резервна група, фельдшер ОСОБА_25 та ЧПНУ ОСОБА_7 знаходились у камері в якій на ліжку в непритомному стані  лежав ОСОБА_8 а посеред камери із порізаною правою долонею стояв ОСОБА_9 ОСОБА_5 забрав ОСОБА_9 до кімнати старшого по корпусному приміщенню № 5, де розпитував про обставини справи , однак ОСОБА_9 нічого конкретно не розповів, оскільки перебував у сильному алкогольному сп’янінні. Після цього о 23.15 год. ОСОБА_5  зайшов до відповідального по УВП № 1 та доповів про виниклу ситуацію, згодом ОСОБА_15 повідомив що до установи  прийшов відповідальний з управління державного департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області та ОСОБА_5 впустив його до установи, після чого пішов на КПП та зателефонував начальнику УВП №1 ОСОБА_18 та повідомив про надзвичайну подію, після цього пішов проводити  огляд камер. ОСОБА_5 не відомо хто наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 та не вважає себе причетним до вчинення ним злочину. Під час допитів у приміщенні УБОЗу на ОСОБА_5 чинився тиск;

- ОСОБА_6 свою винність в інкримінованому йому діянні не визнав та показав, що працював у Вінницькій УВП № 1 з 1993р. до 31.03.2010р., на різних посадах: пожежника, молодшого інспектора відділу режиму та охорони установи, а з 2004р. працював на посаді старшого корпусного відділення. Ніс службу у корпусному відділенні № 5 у Вінницькій УВП №1 27.02.2010р. о 20.00 год. ОСОБА_6 заступив на чергування як старший по корпусному відділенню №5 Вінницької УВП №1, йому на внутрішній телефон зателефонував ОСОБА_13 і повідомив, що приведе йому на корпусне відділення № 5 ув’язнених , однак кількість не повідомив, а лише повідомив що це наказ о/у ОСОБА_5 і повідомив що ув’язнених необхідно буде помістити до камери № 292, і що це з дозволу начальника УВП № 1 ОСОБА_18ОСОБА_6 одразу ж зателефонував до ЧПНУ ОСОБА_7 та доповів що до нього на корпусне відділення № 5 за вказівкою ОСОБА_5 ОСОБА_13 приведе ув’язнених із корпусного відділення № 1, на що ОСОБА_7 сказав щоб ОСОБА_6 зачекав та через деякий час зателефонував останньому та дав вказівку щоб той помістив ув’язнених , яких привів ОСОБА_13 до камери № 292, що знаходиться на корпусному відділенні № 5. ОСОБА_6 привели трьох засуджених, однак їх прізвища і імена йому не відомі, як стало потім відомо ними виявились ОСОБА_15, ОСОБА_26 та  ОСОБА_22 Засуджений ОСОБА_22 хотів піти до жіночої камери № 276, а інших засуджених попросив відвести до камери № 292. ОСОБА_6 зателефонував до о/у ОСОБА_5 по внутрішньому телефону і сказав, що ОСОБА_22 має намір іти до жіночої камери № 276, а засуджені ОСОБА_15 та ОСОБА_26 до камери № 292 на що ОСОБА_5 дав вказівку заводити засуджених туди, куди вони захочуть, ОСОБА_6 зателефонував ЧПНУ ОСОБА_7 та повідомив про наміри засудженого ОСОБА_22 йти до жіночої камери № 276, а засуджених ОСОБА_15 та ОСОБА_26 до камери № 292 на що ОСОБА_7 дав дозвіл. ОСОБА_6 виконав наказ ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та завів засудженого ОСОБА_22 до жіночої камери № 276, а засудженого ОСОБА_15 та ОСОБА_26 до камери № 292. Після того ОСОБА_6 до камери № 290 покликав слідчо –заарештований ОСОБА_27 і попросив щоб його перевели до камери № 292 до ОСОБА_9, на що ОСОБА_6 погодився і перевів ОСОБА_27 до камери № 292 , адже якби він цього не зробив то останній стукав би у двері та неодноразово кликав би о/у ОСОБА_5, та все одно б дав дозвіл на переміщення ув’язненого. Ніякої грошової винагороди за переміщення ув’язнених ОСОБА_6 не отримував та спиртних напоїв до УВП   № 1 не заносив. Близько 23.00 - 23.30 год. з поста № 21 корпусу № 5 ОСОБА_6 гукнув молодший інспектор Кулик С.М. та повідомив що у камері № 292 відбувається бійка, ОСОБА_6 одразу побіг до телефону викликав чергову резервну групу та ЧПНУ ОСОБА_7, взяв ключі від камери. Коли прибігла резервна група то ОСОБА_6 разом з ними піднявся на пост та дав ключі молодшому інспектору Кулику С.М. щоб той відчинив двері до камери. Коли відкрилися двері камери то ОСОБА_6 побачив що ОСОБА_8 лежав на своєму спальному місці і у нього обличчя було у крові, над ОСОБА_8 стояли засуджені ОСОБА_26 та ОСОБА_15, а біля свого спального місця стояв ОСОБА_9 в якого рука була закривавлена, інші ув’язнені стояли біля туалету. Всіх ув’язнених вивели на коридор, в камері № 292 залишився у непритомному стані ОСОБА_8 якого оглядала фельдшер ОСОБА_25, а потім його на носилках санітари винесли до медчастини. ОСОБА_6 пояснив що він виконував вказівку о/у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і не мав права без талона переміщення переводити засуджених у інші камери, особливо у нічний час;

- ОСОБА_7 винність в інкримінованому йому діянні не визнав та показав, що працював у Вінницькій УВП № 1 з 1993р. до 31.03.2010р., на різних посадах: контролера,  начальника відділення СПС установи, а з 2002р. працював на посаді чергового помічника начальника Вінницької установи виконання покарань № 1. 27.02.2010р.о 20.00 год. він заступив на чергування черговим помічником начальника УВП №1, о 19.30 год. відбувся інструктаж на якому були присутні черговий фельдшер ОСОБА_25 та о/у ОСОБА_5, а відповідального по установі не було. Заступивши на чергування почалася перевірка приміщень, спецконтингенту, огляд на справність інвентарю в корпусних приміщеннях. О 20.30 год. старші корпусні зібралися та доповіли, що корпусні приміщення прийняті та старший корпусний ОСОБА_13 повідомив що ОСОБА_22 хоче поспілкуватись із ОСОБА_7, на що останній відмовив та пояснив що йому необхідно розмістити ув’язнених, яких привезли із ІТТ з областей, по тюрмі. Ув’язненим було проведено обшук, сан обробку, видали інвентар та відповідно до ст.8 ЗУ «Про попереднє ув’язнення»розмістили по камерах. Коли ОСОБА_7 піднявся у кімнату чергового помічника начальника установи, то йому по внутрішньому телефону зателефонував старший корпусний ОСОБА_13 та повідомив що із о/у ОСОБА_5 хоче поспілкуватись засуджений ОСОБА_22, на що ОСОБА_7 сказав щоб він повідомив це останньому. Через деякий час до ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_6 і повідомив що до нього привели засуджених які хочуть йти до камери № 292, а засуджений ОСОБА_22 хоче йти в гості до жіночої камери, на що ОСОБА_7 відмовив і сказав що всі питання необхідно задавати відповідальному по установі майору ОСОБА_28 Після цього ОСОБА_7 спустився до КПП № 2 щоб зателефонувати начальнику УВП №1 ОСОБА_18 та запитати щодо вказівок про переміщення. ОСОБА_7 доповів обстановку в установі і ОСОБА_18 сказав щоб о/у ОСОБА_5 зателефонував йому, після чого ОСОБА_7 почав розшукувати ОСОБА_5, однак не знайшов та пішов до корпусного відділення і почав перевіряти несення служби та розміщення етапів. О 23.00 год. черговий повідомив що у камері № 292 відбулася конфліктна ситуація, та ОСОБА_7 зібрав старших по корпусних відділеннях ОСОБА_20, ОСОБА_29, ОСОБА_13 та побіг на пост № 21 корпусного відділення № 5. Двері до камери № 292 відчинив постовий ОСОБА_17 , вхід до камери був завішаний ковдрою. У камеру № 292 зайшов ОСОБА_6 та ОСОБА_29, ОСОБА_7 наказав ізолювати всіх ув’язнених у кімнату в корпусному відділенні № 5, а коли зайшов у камеру то побачив на нижньому спальному місці з права лежачого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у якого була порізана рука та обмотана рушником. ОСОБА_9 розповів що у камері відбулася бійка. Фельдшер ОСОБА_25 почала огляд ОСОБА_8 , однак не було достатньо освітлення та фельдшер наказала занести ув’язненого до медчастини. ОСОБА_7 наказав корпусному піти на господарчу частину і взяти санітарів, через деякий час прийшов санітар із двома засудженими і доставили ОСОБА_8 до медчастини. ОСОБА_7 залишився оглядати камеру та до камери прибув о/у ОСОБА_5 У медчастині фельдшер сказала щоб викликати швидку допомогу, начальника медчастини і лікаря, на що ОСОБА_7 погодився та о 23.42 год. викликав карету швидкої допомоги та через деякий час прибув лікар ОСОБА_30 і сказав що ОСОБА_8 необхідно негайно госпіталізувати до міської клінічної лікарні. Приїхала швидка допомога і був створений конвой в складі Лісового та Демченка для етапування до лікарні і о 00.30 год. швидка виїхала з УВП № 1. Під час допитів у приміщенні УБОЗу на ОСОБА_7 чинився тиск та він не вважає себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину.  

Також, у судовому засіданні була допитана представник  потерпілого  ОСОБА_1,  яка суду показала, що ОСОБА_8 є її сином, у листопаді 2009 року  його затримали працівники УБОЗу та тримали у КПЗ де вибивали показання, не дозволяли побачити сина і передати передачу, а в СІЗО завозили формально лише відмітитися в ніч з 27 на 28 лютого 2010року їй зателефонували з лікарні і повідомили що син знаходиться у реанімації. Перед самою подією син телефонував до матерії повідомляв що утримується у нормальних умовах і знаходиться у камері № 76. Про обставини справи їй стало відомо пізніше і винними у отриманні тілесних ушкоджень її сином вона вважає ОСОБА_15 та ОСОБА_26  

          Крім того, у судовому були допитані  всі свідки, зазначені в обвинувальному висновку та свідки, які допитувалися за клопотанням учасників процесу.

В справі були дослідженні всі зібрані, як під час досудового так і під час судового слідства  докази.

25.02.2011р., під час судового слідства, адвокат ОСОБА_2  звернувся до суду із спільним з підсудним ОСОБА_5  клопотанням про  направлення  кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 365 ч.3 КК України  та ОСОБА_7 за ст.367 ч.2 КК України на додаткове розслідування.

Клопотання мотивували тим, що   кримінальна справа за фактом вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 365 КК України порушена безпідставно, передчасно, у зв'язку з цим досудове слідство проведено в порушення ст. 22 КПК України. Не об’єктивно, неповно, не всебічно перевірені обставини перевищення службових осіб своїх владних повноважень та зловживання службовим становищем. Не встановлено коли саме було вчинено порушення співробітниками установи. Не доведено умисність перевищення повноважень, дійсна мета та мотиви характер вчинених дій - перевищення повноважень та наявність причинного зв'язку між таким саме умисним перевищенням повноважень з тяжкими наслідками які фактично настали. Докази під час досудового слідства збиралися упереджено,  з обвинувальним нахилом, без дотримання принципу «Кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний». Досудове слідство проведено без намагання встановити дійсні фактичні обставини по справі з правильним визначенням кола осіб, які повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Просять суд клопотання задовольнити та направити кримінальну справу на додаткове розслідування

Прокурор, просить відмовити у задоволенні клопотання, вважає, що зазначені обставини можливо усунути під час судового слідства, шляхом очікування обвинувального вироку відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні злочину передбаченого ст.121 ч.2 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_1 покладається на розсуд суду.

Адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підсудні ОСОБА_6 та  ОСОБА_7  підтримала клопотання, просять суд  клопотання  задовольнити та направити справу  на додаткове розслідування.

Вислухавши думку учасників процесу, суд  прийшов до висновку, що спільне клопотання адвоката  ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_5  про  направлення  кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 365 ч.3 КК України, ОСОБА_7 за ст. 367 ч.2 КК України  на додаткове розслідування є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення  з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута у судовому засіданні.

Суд, згідно вимог кримінально-процесуального законодавства України, шляхом встановлення винних осіб, які були причетні до вчинення злочину який передував вчиненню злочину підсудними позбавлений можливості встановити винних осіб, які спричинили тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 Під час судового слідства, було вжито всіх необхідних заходів для усунення неповноти та неправильності досудового слідства, але досудовим слідством допущена істотна неповнота слідства, яка не може бути усунута в ході  судового розгляду справи.

Зокрема, суд був позбавлений можливості з’ясувати  обставини, які мають значення для правильного вирішення справи,  а саме  мотивів сприяння засудженим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в реалізації їх намірів, до камери № 292, де утримувались слідчо-заарештовані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та усвідомлення підсудними, що між засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з однієї сторони, та слідчо-заарештованими ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншої сторони, може виникнути конфлікт, що призведе до тяжких наслідків, що перешкоджало усуненню неповноти, яка була допущена при розслідуванні справи, також суду не виявляється можливим виконати дії, необхідні для встановлення істини по справі.

Диспозиція ч.3 ст.365 КК України передбачає настання кримінальної відповідальності у разі перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Досудовим слідством  доведено ту обставину, що слідчо-арештованому ОСОБА_8 були спричинені небезпечні для життя в момент заподіяння тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку важкого ступеню, субарахноїдального крововиливу, саден та забоїв м'яких тканин в ділянці обличчя, поверхневої рани в ділянці правої вушної раковини - що у своєму перебігу супроводжувалась мозковою комою 1 ступеню,  що належить до тяжких тілесних ушкоджень, які супроводжувались загрозливими для життя явищами.

Однак, під час розгляду справи у суді, у встановленому законом порядку, не доведено нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 саме засудженими ОСОБА_14 та ОСОБА_15 Не доведено вини даних осіб у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

В матеріалах кримінальної справи відсутній вирок, який набрав законної сили щодо визнання винними даних осіб у вчинені даного злочину, оскільки, саме дана обставина є підтвердження спричинення тяжких наслідків, є особливою ознакою наявності об'єктивної сторони в складі злочину при кваліфікації дій службових осіб Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області (№ 1) за ч.3 ст. 365 КК України.

В разі не доведення вини підсудних  ОСОБА_14 та ОСОБА_31  у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, можливе настання незаконного притягнення до кримінальної відповідальності службових осіб Вінницької УВП УДДПВП України у Вінницькій області (№ 1).

Не  встановлення вказаних обставини впливає на правильність кваліфікації  дій підсудних, як службових осіб, пов'язаних з настанням тяжких наслідків.

Також, не встановлені всі особи притягнуті до інкримінованих  підсудним злочинів,  дії, вчинки розпорядження яких в сукупності сприяли або створили відповідні умови для настання тяжких наслідків. Органами досудового слідства не надано оцінки, не перевірено виконання своїх службових обов'язків інших співробітників установи, без вчинення дій яких фактично не могли вчинити дії підсудні  по справі.

Таким чином, органами досудового слідства не визначено і не оцінено дій кожної посадової особи установи, не надано належну кваліфікацію цим діям і не прийнято рішення щодо не притягнення або притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності. Дані недоліки не можуть бути усунуті під час судового розгляду, так як потребують проведення додаткових слідчих дій, витребування та вилучення додаткових документів (даказів), встановлення осіб і свідків даних протиправних дій.

Суд звертає увагу на необхідність уточнення та перевірки дійсності обставин перевищення повноважень службовими особами Вінницької УВП № 1, уточнити характер злочинних дій кожного обвинуваченого, мотиви, мету та зв'язок даних ознак злочину з настанням відповідних тяжких наслідків, часу вчинення злочину.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що досудовим слідством допущена неправильність та неповнота слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а тому вважає за необхідне направити матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 365 ч.3 КК України, ОСОБА_7 за ст. 367 ч.2 КК України   на додаткове розслідування.

Так, під час додаткового розслідування необхідно:

- встановити причинний зв'язок між спричиненими  тяжкими  тілесними ушкодженнями ОСОБА_8 та діями підсудних, що  призвело на тяжких наслідків;

- для встановлення дійсних обставин, які призвели до вчинення інкримінованих підсудним злочинів, встановити роль начальника установи, який керував установою на час вчинення злочину, ОСОБА_18, з урахуванням  інформації, яка була здобута під час судового слідства, де повідомляється про те, що незаконне переміщення ОСОБА_14 та ОСОБА_15 було здійснено з дозволу начальника установи, що в подальшому призвело та тяжких наслідків;

-  провести  слідчі  дії , для  перевірки умислу на перевищення повноважень,  мету, мотиви та характер інкримінованих дій - перевищення повноважень та наявність причинного зв'язку між  умисним перевищенням повноважень з тяжкими наслідками які фактично настали;

- встановити коло службових осіб, дії, вчинки розпорядження яких в сукупності сприяли або створили відповідні умови для настання тяжких наслідків та надати правову  оцінку виконанню своїх службових обов'язків інших співробітників установи, без вчинення дій яких фактично не могли вчинити дії підсудні по справі;

-   надати правову оцінку дій кожної посадової особі установи та належну кваліфікацію цим діям і прийняти рішення щодо притягнення або не притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності.

Також, суд вважає за необхідне вказати органам досудового на те, що відповідно до норм Конституції України, існує  презумпція невинуватості, але в обвинувальному висновку, у стверджувальній формі, вказується на дії старшого по корпусному відділенню №1 ОСОБА_32,  матеріал відносно якого виділені в окреме провадження, обвинувальний вирок, який набув законної сили відсутній.

При  проведенні додаткового розслідування необхідно  усунути всі зазначені судом недоліки та суперечності.

Крім того, суд зазначає, що в разі необхідності слід провести інші слідчі дії, які необхідні для з’ясування дійсних обставин справи.

Не з’ясування даних обставин є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Керуючись ст. 281КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_2 та підсудного  ОСОБА_5 про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 365 ч.3 КК України, ОСОБА_7 за ст. 367 ч.2 КК України  на додаткове розслідування  - задовольнити.

Матеріали  кримінальної справи №1-14/11 про обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 365  ч.3 КК України, ОСОБА_7 за ст. 367 ч.2 КК України  направити прокурору Вінницької області для організації  проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід, відносно  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити попередній  - «підписка про невиїзд».

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя: