КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2011 № 6/174-38/306
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Верховець А.А.
Іваненко Я.Л.
при секретарі: Корінній А.О.
За участю представників:
від позивача -не з’явився
від відповідача 1-Гурез І.О. (довіреність від 01.11.2010р. б/н);
від відповідача 2- Яковлєва О.О. (довіреність від 08.04.2010р. б/н);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.11.2010
у справі № 6/174-38/306 (ОСОБА_4 .....)
за позовом ОСОБА_3
до ТОВ "Находка"
ТОВ "Енергоресурс-Україна"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 05.10.2006 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2011р. строк розгляду апеляційної скарги продовжено.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2010 року у справі № 6/174-38/306 позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоресурс-Україна” про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 05.10.2006 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю викладених в оскарженому рішенні висновків дійсним обставинам справи.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при вирішенні спору не враховано наступні обставини справи:
- повідомлення про скликання та проведення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” надіслано ОСОБА_3 з порушенням встановлених статтею 61 Закону України „Про господарські товариства”, пунктом 13.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” строку та порядку,
- заходи, пов’язані з підготовкою загальних зборів проведені директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка”, між тим відповідні повноваження покладені на голову товариства згідно пункту 13.5 статуту товаритсва,
- у повідомленні від 05.10.2006р. йдеться про скликання загальних позачергових зборів, в той час як згідно протоколу від 05.10.2006р. № 20 відбулися чергові збори Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка”,
- у листі Міністерства юстиції України від 28.10.2008р. № Г-28743-31 йдеться про те, що ОСОБА_3 була присутньою на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” згідно протоколу від 05.10.2006р. № 20.
Також скаржник зазначає, що судом не досліджено позицію іншого учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” ОСОБА_5 щодо законності оскарженого рішення загальних зборів.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоресурс-Україна” висловилися за відхилення апеляційної скарги.
Скаржник в судове засідання апеляційної інстанції представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив. Враховуючи те, що скаржник про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі його представників.
Заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_3 (далі по тексту – позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоресурс-Україна” про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” про продаж об’єкту нерухомості –піонерського табору “Родина”, які відбулись 05.10.06р. та оформлені протоколом №20 від 05.10.06р.;
- визнання недійсним укладеного відповідачами 25.10.06р. договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості – піонерського табору “Родина”, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6
Позов мотивовано тим, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” 05.10.06р. проведені з порушеннями порядку їх скликання, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про їх проведення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.09р., залишеним постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.10р. без змін, позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.08.10р. названі судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд.
Постанова мотивована тим, що при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів судом не дано належної оцінки тому, наскільки відсутність позивачки могла вплинути на прийняття зборами відповідного рішення з урахуванням того, що до складу учасників товариства входить лише дві особи, збори були правомочними. Позивачка володіє частиною, яка не впливає на прийняття рішення зборами, зокрема і щодо майна товариства.
Під час нового розгляду справи, місцевим господарським судом встановлено, і це підтверджується наявними матеріалами справи, що згідно затвердженого 19.04.06р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” статуту, учасниками останнього є ОСОБА_5 та ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
05.09.06р. позивачу направлено два рекомендованих листа з повідомленням про проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” із зазначенням порядку денного – вирішення питання про відчуження майна – піонерського табору з будівлями та спорудами „Родина” який враховується на балансі підприємства та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Листи надсилалися на адресу позивача, вказану у статуті Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” та на іншу відому Товариству з обмеженою відповідальністю “Находка” адресу: АДРЕСА_3.
05.10.06р. відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка”, оформлені протоколом №20. Відповідно до вказаного протоколу у зборах брав участь ОСОБА_5, який володіє 75% голосів; другий учасник товариства – позивач, що володіє 25% голосів, на загальні збори учасників товариства не з’явився. За результатами проведення зазначених зборів прийнято рішення про здіснення продажу нерухомого майна - будівлі та споруди піонерського табору “Родина”, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та враховуються на балансі товариства у складі невиробничих основних фондів, загальною вартістю 368 499,60 грн.
На підставі зазначеного рішення загальних зборів відповідачами 25.10.06р. укладено договір, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Находка” зобов’язалося передати, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоресурс-Україна” - прийняти у власність нерухоме майно – піонерський табір “Родина”, загальною площею 697,2 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_2 та сплатити за нього обумовлену договором грошову суму. 25.10.06р. договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстр. № 2947.
Дослідивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд встановив, що визначений п. 13 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” порядок повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів 05.10.06р. дотримано, повідомлення про проведення загальних зборів направлено позивачу 05.09.06р. за адресою, зазначеною в статуті товариства, а також за адресою, яка могла бути її можливим місцем проживання.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Прийняті на загальних зборах рішення можуть бути визнані недійсними у разі порушення вимог закону або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.
При цьому необхідно враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства),
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства),
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що визначений ст. 13 статуту товариства порядок повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів дотримано, повідомлення про проведення загальних зборів направлено позивачу 05.09.2006 року за адресою, зазначеною в статуті товариства, а також за адресою, яка могла бути її можливим місцем проживання.
При цьому позивачка не оспорює, що про своє фактичне місце перебування вона товариство не повідомляла, що ставить під сумнів обґрунтованість доводів позивача про порушення порядку підготовки та проведення загальних зборів товариства.
При вирішенні питання про недійсність оспорюваного рішення загальних зборів, підлягає врахуванню та обставина, що відсутність на зборах позивача, зважаючи на частину голосів, які належать присутньому на цих зборах ОСОБА_5 – 75 %, не могла вплинути на прийняття зборами оспорюваного рішення з урахуванням того, що до складу учасників товариства входить лише дві особи. Оскільки позивач володіє частиною, яка не впливає на прийняття рішення зборами, зокрема і щодо майна товариства, збори були правомочними.
З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання недійсними оспореного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка”.
Окрім того, місцевий господарський суд обґрунтовано залишив без задоволення позов в частині визнання недійсним укладеного відповідачами на підставі оспореного рішення загальних зборів договору купівлі-продажу від 25.10.06р.
Згідно статей 12, 23 Закону України "Про господарські товариства", статей 115, 319 Цивільного кодексу України, товариство з обмеженою відповідальністю є власником майна переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного фонду, продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом, та у цьому зв’язку самостійно володіє, користується та розпоряджається цим майном через органи управління товариством.
Отже, позивач не наділений суб’єктивним правом впливати на реалізацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Находка” повноважень власника майна товариства, реалізованого згідно оспорюваного договору.
Таким чином, довід позивача про те, що оспорюваний договір купівлі-продажу порушує його права не ґрунтується на законі.
Між тим, за змістом частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України можливість визнання недійсним правочину, недійсність якого прямо не встановлена законом, пов’язується із наявністю заперечень його дійсності на встановлених законом підставах однією із сторін або іншою заінтересованою особою.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 у справі N 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Згідно з частиною другою статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосування судами при вирішенні підвідомчих їм спорів.
Колегія суддів не вбачає цивільного інтересу позивача, який підлягає правовому захисту і у цьому зв’язку може вважатись законним.
З урахуванням фактичних обставин справи й викладених норм чинного законодавства, позивач не наділений суб’єктивним правом оскаржувати спірний договір.
При цьому, законодавством не передбачено право учасника товариства звертатись до суду за захистом прав господарського товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним товариством, або якщо таке право надається йому статутом товариства.
Позивачем не надано, а матеріали справи не містять, докази наділення його Товариством з обмеженою відповідальністю “Находка” правом звернення до суду за захистом інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу, згідно з частиною третьою якої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
З урахуванням наведеного, слід визнати обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують та не впливають на результат вирішення даного спору.
На таких підставах колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з’ясуванні всіх обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2010 року у справі № 6/174-38/306 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 – без задоволення.
Справу № 6/174-38/306 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді Верховець А.А.
Іваненко Я.Л.
24.02.11 (відправлено)