Справа № 2-107/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"01" березня 2011 р.                                                                      м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:  головуючого - судді                                          Пороховий Г.  І.

               за участю секретаря                                           Попроцької О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець  цивільну справу за    позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  усунення   перешкод  в  користуванні  житловим  приміщенням

                                                В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:   

    ОСОБА_1  звернулась  до Липовецького районного суду Вінницької області з позовною заявою до   ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні   житловим  приміщенням,  шляхом виселення, мотивуючи тим, що  відповідно  до   свідоцтва  про  право    на   спадщину   за  заповітом  від 30  січня  2004  року,   вона  являється  власником  житлового  будинку,  розташованого  по  АДРЕСА_1.  Чотири  роки  назад  між  нею  та  відповідачем  шлюб  розірвано,  однак  після  розірвання  шлюбу  відповідача  залишився  проживати  в  її  будинку,  створює  нестерпні  умови  для  спільного  проживання,  постійно  скандалить,  погрожує  їй  фізичною  розправою,  за  що  неодноразово  притягався  до  адміністративної  відповідальності .  На  її  неодноразові  вимоги  знятись  з  реєстрації  у  її  житлі  та  звільнити  його,   відповідач  відмовляється.  У  відповідача  є  інше  житло, яке  він  отримав    по  спадщині.  Просить   усунути  перешкоди  в  користуванні    житлом,  шляхом  виселення  з  нього   відповідача.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 доводи позовної заяви підтримала зіславшись  на обставини викладені в позовній заяві.   

     Відповідач  ОСОБА_2  в  судовому засіданні позов  визнав,  згоден  виселитись  з     житлового  будинку  позивачки.     

Суд  заслухавши  пояснення   сторін,  дослідивши  усі  зібрані  по справі  докази  та  давши  їм  оцінку  в  сукупності  вважає, що  позов  підлягає    задоволенню  з  наступних  підстав:   

   Правовідносини,  що  є  предметом  спору  по  даній  справі,  регулюються  цивільним  законодавством  України  щодо   здійснення  права  власності  та   його захисту.   

Згідно  ст.  ст.  317,  319 ЦК України  власник  здійснює  право  власності  шляхом   володіння,  користування  та  розпорядження  своїм  майном.  Власник  має  право  вчиняти  щодо  свого  майна  будь-які  дії,  що  не  суперечать  закону.   Відповідно  до  ст. 41  Конституції  України  право   приватної  власності  є  непорушним.   

Судом  встановлено  наступне:   

Згідно  свідоцтва  про  право  на  спадщину  за   заповітом,  яке  зареєстроване   в    відповідно  до  вимог  ст. 1299   ЦК  України  в   органах,  які  здійснюють  державну  реєстрацію  нерухомого  майна,   позивачка  є  власником  цілого  житлового  будинку  з  господарськими  будівлями   з  прибудовами,  розташованого   в  АДРЕСА_1  (а. с. 7).

Як  вбачається  із  свідоцтва  про  розірвання  шлюбу  серія НОМЕР_1  позивачка  та  відповідач  шлюб  розірвали,  про  що   в  книзі  реєстрації  розірвань  шлюбів  відділу  РАЦС  Вінницького  місткого  управління   юстиції  зроблено  запис  № 482  від 16  квітня  2007  року.

Встановлено,  що    відповідач  ОСОБА_2  зареєстрований  та  проживає  в  будинку,  що  належить  позивачці   ( витяг  з  паспорту  (а. с. 6).  Із  постанови      Липовецького  районного  суду  від  11  січня  2010  року  вбачається,  що  ОСОБА_2   притягався  до  адміністративної   відповідальності   за  вчинення  насильства  в  сім’ї (. А. с. 10).

В  судовому  засіданні достовірно   встановлено,  що  проживання відповідача та інших членів її сім’ї в квартирі, що належить позивачеві на праві власності, перешкоджає їй  у  праві    користування     своїм  майном.   

В силу ст.321 ЦК України право  власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.   

Відповідно  до  ст. 391 ЦК  України власник  майна  має  право  вимагати  усунення  перешкод  у  здійсненні  ним  права  користування   та  розпорядження  своїм  майном.   

З  огляду  на  це  суд  вважає   доведеними  позивачем,  вказані  в  позовній  заяві  обставини.  Тому,  оцінюючи  в  сукупності  всі  досліджені  по  справі  докази  у  контексті  наведених  вище  правових  норм  регулювання  предмету  спору,  суд  вважає, що  слід  усунути  перешкоди  в  користуванні  позивачем  своєю  власністю  шляхом  виселення відповідача -  ОСОБА_2  та інших членів її сім’ї   будинку  по  АДРЕСА_1, оскільки його  проживання в спірному будинку перешкоджає власникові у  здійсненні ним права   користування    своїм  майном.   

Крім  того  відповідач  позов  визнав.

Відповідно  до  ч. 4 ст. 174  ЦПК  України  у  разі  визнання  відповідачем  позову  суд  за  наявності  для  того  законних  підстав ухвалює  рішення  про  задоволення  позову.

Враховуючи, що визнання відповідачем позовних вимог –не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про  його задоволення.

На  підставі  вищевикладеного  ст.  ст. 317,  319, 391   ЦК  України,   керуючись    ст.  ст.   208-209, 212-215  ЦПК України,  суд   

                                               В  И  Р  І  Ш  И  В:   

Позов  задовольнити.   

Усунути   перешкоди   в   користуванні   ОСОБА_1   належним   їй  на праві власності   житловим  будинком,  шляхом  виселення   з  будинку АДРЕСА_1    ОСОБА_2.

  Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом  десяти днів  з   дня  його  проголошення.     Після закінчення цього строку рішення  набирає законної сили, якщо не  було подано апеляційної скарги на рішення суду.   

Суддя:Г. І. Пороховий