Справа № 1-45/11

В И Р О К

іменем України

"28" лютого 2011 р. Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого               Пороховий   Г.  І.

за участю секретаря  Попроцька   О. А.,

прокурора                  Довгалюк      Л. І.

адвоката                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Липовець  кримінальну справу про обвинувачення

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Ганівка Липовецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше  не судимого

          -       в    вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.296 ч.1 ст.304 КК України

          ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця Російської Федерації Московської області, Ногінського району, селище Стара Купанна, жителя АДРЕСА_2 росіянина, громадянина Росії, освіта неповна середня, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого

-      в    вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

                                                В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 29 вересня 2010 року біля 20.00 години, спільно з неповнолітнім ОСОБА_3, знаходячись біля гуртожитку Зозівського ПАЛ в селі Зозів Липовецького району, Вінницької області безпричинно, грубо порушуючи встановлені в суспільстві норми поведінки та моралі і громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства та демонструючи грубу силу, з хуліганських спонукань заподіяли фізичну біль  ОСОБА_5, нанісши йому декілька ударів кулаками та ногами по тулубу і обличчю. Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3  покликали ОСОБА_6, що проходив неподалік, і також безпричинно, з хуліганських спонукань нанесли йому декілька ударів кулаком в обличчя та кулаками і ногами по тулубу, заподіяли легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

Крім того           ОСОБА_2   систематично на   протязі періоду часу з 06 вересня 2010 року по 29 вересня 2010 року в селі Зозів Липовецького району Вінницької області спільно з неповнолітнім ОСОБА_3, вживав алкогольні напої, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за доведення названої особи до стану алкогольного сп'яніння. Не зважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, 06 вересня 2010 року ОСОБА_2, діючи умисно, з метою втягнення неповнолітнього ОСОБА_3 у пияцтво та збудження у нього бажання систематично вживати алкогольні напої, шляхом спільного вживання таких напоїв в селі Зозів Липовецького району Вінницької області, повторно, ще двічі, 13 вересня 2010 року та 29 вересня 2010 року довів неповнолітнього ОСОБА_3 до стану алкогольного сп'яніння.

          Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність визнав повністю, щиро розкаявся в вчиненому суду показав що дійсно 29 вересня 2010 року ввечері він разом з ОСОБА_3 випили по пляшці пива та банці енергетичного напою "РЕВО" після чого біля 20.00 год. пішли до лавочок гуртожитку Зозівського ПАЛ, де він сів на лавці, а ОСОБА_3 побачив своїх знайомих дівчат та пішов до них. Він побачив ОСОБА_5 і йому захотілось продемонструвати свою силу, а тому він покликав його до себе, кулаком один раз вдарив ОСОБА_5 в груди, потім він вдарив ОСОБА_5 один раз кулаком в обличчя в районі лівої щоки, після цього він вдарив його ногою в живіт і той впав на землю, а він став бити його ногами по тулубу та вдарив три чи чотири рази ногою по тулубу. Так як він був напідпитку, вирішив покликати ОСОБА_6. ОСОБА_6 підійшов до них. ОСОБА_3 запитав його чи правда що його старший брат ОСОБА_5 поб'є їх. ОСОБА_6 сказав що не знає і тоді ОСОБА_3 вдарив його один раз кулаком в обличчя. Після цього він вдарив ОСОБА_6 кулаком один раз в живіт, від чого той присів на землю. В цей час до них підбіг ОСОБА_8 і відтягнув ОСОБА_3 в сторону. ОСОБА_6  встав , та сказав що ОСОБА_3 вибив йому зуб.

          Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність визнав повністю, щиро розкаявся в вчиненому суду показав що дійсно 29 вересня 2010 року ввечері він разом з ОСОБА_2 випили по пляшці пива та банці енергетичного напою "РЕВО" після чого біля 20.00 год. пішли до лавочок гуртожитку Зозівського ПАЛ, де він сів на лавці, біля дівчат, а ОСОБА_2 сидів окремо. Коли прийшов ОСОБА_6 то він вдарив його за компанії з ОСОБА_2. Пізніше він просив у нього вибачення.

Підсудний ОСОБА_2 стосовно розлиття алкогольних напоїв з неповнолітнім ОСОБА_3, свою вину визнав, суду показав що дійсно 06 вересня 2010 року ввечері після занять в ліцеї він захотів випити пива та чогось зі слабоалкогольних напоїв і так, як одному йому було нудно, тому він запропонував ОСОБА_3 скласти йому компанію та піти разом до магазину, де купити та випити спиртного. ОСОБА_3 на це погодився і вони пішли до магазину, що розташований поблизу Зозівського ПАЛ, де він придбав собі і ОСОБА_3 по пляшці пива і слабоалкогольного енергетичного напою "Рево". Він знав що ОСОБА_3 ще немає вісімнадцяти років і йому не можна пити спиртне та вищевказаних напоїв йому не продадуть, тому купив їх сам і вони з ОСОБА_3 пішли на стадіон за гуртожитком Зозівського ПАЛ, де сіли на лавці і випили пиво та "Рево", після чого трохи сп'яніли. Таке повторялось ще 13 вересня 2010 року, та 29 вересня 2010 року.

Вина ОСОБА_2   та ОСОБА_3   підтверджується показами потерпілих та матеріалами кримінальної справи..

          Потерпілий ОСОБА_5 суду засвідчив, що він проживає у гуртожитку Зозівського ПАЛ, де навчається на третьому курсі, тут же на першому курсі навчається його брат ОСОБА_6. Разом з ним на одному курсі навчаються ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Він з ними не товаришує, а лише спілкується під час занять. Раніше в нього з ними конфліктів не виникало і в його брата теж. Так, 29.вересня 2010 року біля 20.00 год. він повертався з їдальні в гуртожиток, де біля гуртожитку на лавці сидів ОСОБА_2, який  покликав його до себе. Він підійшов і побачив що ОСОБА_2 дуже п'яний. Це було видно по його розв'язній мові і від нього було чути запах алкоголю. ОСОБА_2 сказав щоб він присів біля нього на лавці. Коли він сів, то ОСОБА_2 став нецензурно лаятись на його адресу, а потім ОСОБА_2 вдарив його кулаком в груди, а потім одразу в ліву сторону обличчя в районі щоки. Після цього ОСОБА_2 сказав до нього: "Вставай, пішли зі мною". Він встав і ОСОБА_2 повів його до сітчастого паркана біля гуртожитку і там штовхнув рукою в груди та почав бити ногами в область живота. Він зігнувся і закрив руками обличчя щоб ОСОБА_2 не бив його по обличчю. Від ударів він впав на землю і коли лежав на землі, то ОСОБА_2 продовжував бити його ногами по тулубу. ОСОБА_2 бив його приблизно дві хвилини, нічого при цьому не пояснюючи про причину побиття. В цей час до них підійшов ОСОБА_3 і став відтягувати від нього ОСОБА_2 та став говорити ОСОБА_2 щоб той припинив його бити і запитував ОСОБА_2 за що той його б'є. ОСОБА_2 нічого йому на це не відповів. ОСОБА_3 відтягнув від нього ОСОБА_2 і він встав з землі та став приводити в порядок свій одяг. В цей час вони побачили, що до гуртожитку йде його брат ОСОБА_6. ОСОБА_2 покликав ОСОБА_6 і сказав йому: "Ставай коло брата". ОСОБА_6 підійшов до них і ОСОБА_2, нічого не пояснюючи, вдарив його ногою в грудну клітку від чого брат впав на землю. ОСОБА_2 знову підійшов до нього і знову став бити ногами по животі. Після цього відбіг від нього і підбіг до його брата ОСОБА_6 та вдарив того один раз коліном в обличчя. Він побачив, як ОСОБА_3, що стояв біля них, мовчки вдарив його брата ОСОБА_6 один раз кулаком в обличчя. ОСОБА_6 відійшов від них до дверей гуртожитка, де виплюнув зуба і сказав що ОСОБА_2 з ОСОБА_3 вибили йому зуб.

          Потерпілий ОСОБА_6 суду засвідчив, що він проживає у гуртожитку Зозівського ПАЛ, де навчається на першому курсі. В даному ПАЛ навчається на третьому курсі його старший брат ОСОБА_5, разом з яким на одному курсі навчались ОСОБА_2 та ОСОБА_3. ОСОБА_2 часто влаштовував бійки з учнями ліцею. Так, 29 вересня 2010 року біля 20.00 год. він повертався з їдальні в гуртожиток. Біля гуртожитку він побачив ОСОБА_2 і ОСОБА_3 біля яких стояв його брат ОСОБА_5. ОСОБА_2 покликав його і коли він підійшов то ОСОБА_2 сказав йому: "Ставай коло брата". Він став біля них і ОСОБА_2, нічого не пояснюючи, вдарив його ногою один раз в грудну клітку, від чого він впав на землю. ОСОБА_2 відійшов від нього і підійшов до його брата ОСОБА_5 та став бити ОСОБА_5 ногами по животі. Після цього ОСОБА_2 знову підбіг до нього і вдарив його один раз коліном в обличчя. Після цього ОСОБА_3, що стояв біля них, мовчки, нічого не пояснюючи, вдарив його один раз кулаком в обличчя та в нього стала паморочитись голова і він відчув біль у верхній губі. Він відійшов від них до дверей гуртожитка, де виплюнув зуба і сказав що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вибили йому зуб. Заявлений цивільний позов підтримує у повному обсязі.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 суду пояснила що її діти навчаються в Зозівському ПАЛ. 30 вересня 2010 року коли вона приїхала то побачила що у її сина ОСОБА_6 вибитий зуб. Заявлений сином цивільний позов вона підтримує. Будь яких доказів матеріальної шкоди у неї немає.

          Вина ОСОБА_2 в скоєнні ним злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 304 ч.І КК України та ОСОБА_3 в скоєнні ним злочину передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, підтверджується:

          -     висновком експерта № 2567 від 02.12.2010 р. де вказано що " у ОСОБА_6 виявлені синець та забита рана на верхній губі, вивих першого зуба на верхній щелепі зліва, підвивих другого зуба на верхній щелепі зліва, які належать до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я чи незначну стійку втрату працездатності. Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_6 могли виникнути як від одномоментної так і багаторазової дії тупого твердого предмету (предметів), до яких належить і "кулак", і "коліно", в "обличчя". По давності утворення тілесні ушкодження у ОСОБА_6 могли виникнути в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи - 29.09.2010 року." (а.с. 88 )

-     протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 180 КУпАП від 06.09.2010 року про притягнення  ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності за доведення неповнолітнього ОСОБА_3 до стану алкогольного сп'яніння  (а.с. 73)

          -    протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 180 КУпАП від 13.09.2010 року де вказано що ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за доведення неповнолітнього ОСОБА_3 до стану алкогольного сп'яніння (а.с. 74)

-     протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 180 КУпАП від 29.09.2010 року де вказано що ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за доведення неповнолітнього ОСОБА_3 до стану алкогольного сп'яніння  /а.с. 75/

          -  протоколом засідання адміністративної комісії при виконкомі Нападівської сільської ради де вказано що на підставі ст. 180 КУпАП постановлено на ОСОБА_2 накласти штраф у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів по кожному правопорушенню, (а.с. 76)

  Проаналізувавши та оцінивши всі зібрані під час судового слідства докази, суд  дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3   кваліфікує за ч.2 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб. Дії ОСОБА_2 суд також кваліфікує за ч.1 ст.304 КК України, тобто втягнення неповнолітнього в пияцтво.

          При призначенні виду та міри покарання підсудним суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини що пом’якшують та обтяжують покарання.   

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання негативно, (а.с.33-34.)

До обставин що пом’якшують його покарання суд відносить щире розкаяння в вчиненому.

До обставин що обтяжують покарання  суд відносить, вчинення злочину особою що перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

Виходячи з наведеного суд вважає що покарання ОСОБА_2.  слід призначити у вигляді позбавлення волі.

Як особа ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання негативно, (а.с.51-52.)

До обставин що пом’якшують  покарання ОСОБА_3 суд відносить щире розкаяння в вчиненому, та вчинення злочину неповнолітним.

До обставин що обтяжують покарання  суд відносить, вчинення злочину особою що перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

Виходячи з наведеного суд вважає що покарання ОСОБА_3.  слід призначити у вигляді позбавлення волі.

При цьому  суд  приймає до уваги те, що від злочину тяжких наслідків не настало, підсудні позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимі, а тому суд  прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання їх не потребує ізоляції  від суспільства, а від відбування призначеного покарання їх слід звільнити з випробуванням та іспитовим строком під умовою не вчинення іншого злочину, з покладенням на них  обов’язків відповідно до Закону.

Вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків, суд виходить з того, що матеріальні  збитки потерпілим нічим в суді не доведені, а тому  позов в частині їх відшкодування слід залишити без розгляду.

          Вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд відповідно до вимог ст.. 1167 ЦК України  виходить з характеру правопорушення,  глибини моральних та фізичних страждань потерпілого, а також матеріальний та сімейний стан цивільних  відповідачів. Глибина моральних та фізичних страждань потерпілого полягає в фізичному стражденні в наслідок отриманих тілесних ушкоджень тому, суд вважає що заявлений цивільний позов підлягає  частковому  задоволенню.

Керуючись ст.ст.323 , 324 КПК України , -ст.65 КК України

                                                  З  А  С  У  Д   И  В :

ОСОБА_2  визнати винним в вчинені злочину передбаченого  ст. 296 ч.2 та за ст..304 ч.1 КК України  та призначити покарання

-          за ч.2 ст.296 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі

-          за ч.1 ст.304 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі

Відповідно до ст.70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України    ОСОБА_2     від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням та іспитовим строком 2 (два) роки з умовою що протягом іспитового строку він не вчинить іншого  злочину.

Відповідно до  ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2    не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

ОСОБА_3  визнати винним в вчинені злочину передбаченого  ст. 296 ч.2  КК України  та призначити покарання  у виді  2 (двох) роки позбавлення  волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3  від  відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік з умовою що протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину.

Відповідно до  ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженим до набрання вироком чинності залишити  попередню  підписку про невиїзд.          

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3   на користь  ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 2500 гривень, а решту заявленого цивільного позову залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржено до кримінальної палати апеляційного суду Вінницької  області  через Липовецький районний суд   протягом  п’ятнадцяти діб з моменту його  проголошення.

Суддя:Г. І. Пороховий