Справа № 2-118/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"22" лютого 2011 р.                                                                       м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:  головуючого - судді                                          Пороховий Г.  І.

               за участю секретаря                                                      Попроцької О.А.

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Липовець  цивільну справу за  позовом

ОСОБА_1  до   Війтовецької  сільської  ради   Липовецького  району  про  визнання  права  власності    на  землю  по  спадщині  за  законом.                                                    

 В С Т А Н О В И В:

Позивачка   звернулась  до суду з  зазначеним  позовом  до відповідача, посилаючись на те, що   ІНФОРМАЦІЯ_1  померла  її    мама   ОСОБА_2.   Після   її   смерті  відкрилась  спадщина  та  залишилось  спадкове майно, зокрема  земельна  ділянка.  Її  брат  відмовився  від  спадщини,  однак  державним  нотаріусом  відмовлено  їй  у  видачі   свідоцтва  про  право  на  спадщину,  оскільки  вона  має  лише  копію  державного  акту  на  ім’я  покійної  матері.  Оригінал  правовстановлюючого  документу  втрачено  ще  при житті  матері.  Про  втрату  державного  акту  дано  оголошення  в  газеті.  Просить   визнати  за  нею  право  власності  на  земельну  ділянку,  площею 3,5235  га, згідно  державного акту  на  право  приватної  власності  на  землю  серії ВН № 176360,  яка  належала  її  покійній  матері  на  підставі  розпорядження  Липовецької  районної  державної  адміністрації  від 03.04.2004  року № 185  та  яка  розташована  на  території  Війтовецької  сільської  ради.  

В судовому засіданні  представник  позивача  адвокат ОСОБА_3   позовні  вимоги  підтримав, посилаючись  на  обставини,  викладені  в  позовній  заяві,  суду  пояснив,  що  в  зв’язку  із втратою  державного  акту  на  землю,  тобто  документу,  що   посвідчує  право власності  спадкодавця  на  майно,  позивачка, як  спадкоємець  першої  черги   за  законом,  не  може  оформити  своє  право  на  спадщину у  вигляді  земельної  ділянки,  після  смерті  матері.  Оскільки  інших  спадкоємців,  які  б  претендували  на  дане  спадкове  майно,  не  має,   позивачкою  спадщину  прийнято,   та   право  спадкодавця  на  земельну  ділянку  підтверджується  копією  державного акту,  витягом  з  технічної  документації  з  нормативної  грошової  оцінки,  просить  позовні  вимоги  задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи без його участі  та про свою згоду на оформлення   спадщини на ім'я позивачки.

    Заслухавши пояснення  сторін,  дослідивши   наявні  по  справі  докази  та  давши їм  оцінку  в  сукупності,  суд прийшов до   наступного  висновку:   

Судом встановлено наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_1  в  селі   Війтівці Липовецького  району  померла    ОСОБА_2 ( свідоцтво  про  смерть  серія НОМЕР_1,  видане   виконкомом Війтовецької  сільської  ради  (а. с. 6).     

Після  її  смерті,  відповідно  до  ст. 1220  ЦК  України  відкрилась  спадщина  за  законом,  оскільки  заповідального  розпорядження  на  випадок  своєї  смерті  спадкодавець  не  вчинила.  

Позивачка  являється  дочкою  померлої  та  відповідно  до  ст. 1261  ЦК  України  є  спадкоємцем  першої  черги  за  законом. Факт  родинних  відносин  стверджується  свідоцтвом  про  народження  позивачки ( а. с. 7)  та  свідоцтвом  про   укладення  шлюбу ( а. с. 8).

Відповідно  до вимог  ст.  ст. 1268-1270 ЦК  України  позивачка  спадщину  прийняла,  шляхом  подачі  заяви в  нотаріальну  контору  про  прийняття  спадщини.  Інших  спадкоємців,  які б претендували  на   дану  спадщину,  не  має.

Позивачка  вказує,  що  до  складу  спадщини  входить  земельна  ділянка,  що  розташована  на  території  Війтовецької  сільської  ради,  розміром 3,5235  га  згідно  державного  акту  на  право  приватної  власності  на  землю серії ВН № 176360.

Постановою  державного  нотаріуса  Липовецької  державної  нотаріальної  контори  від  27.01.2011  року  позивачці  відмовлено  у  видачі  на  її  ім’я  свідоцтва  про  право  на  спадщину  на  вищевказану  земельну  ділянку,  оскільки  нею  не  надано  документу, який  посвідчує  право  власності  спадкодавця  на  вказане  майн,  оскільки  відповідно  до  Інструкції  про  порядок  вчинення  нотаріальних  дій  нотаріусами  України,  затвердженої    наказом Міністерства  юстиції  України  від 03  березня  2004  року № 20/5,  видача  свідоцтва  про  право  на  спадщину  на  майно,  яке  підлягає  реєстрації, проводиться  нотаріусом  після  подання  документів  про  належність цього  майна  спадкодавцю. ( а. с. 15),

В  судовому  засіданні  встановлено,  що   державний  акт  на  право  власності   на  земельну  ділянку  на  ім’я   ОСОБА_2  втрачено,  про  що  свідчить  оголошення  в  газеті  «Липовецькі  вісті».   

Право  власності  спадкодавця    на  вищевказане  майно,  зокрема  земельну  ділянку,  стверджується:

-  фотокопією  державного  акту  на   право  власності  на земельну  ділянку  серії ВН №176360,  виданого 04  жовтня  2004  року Липовецької  районною  державною  адміністрацією   на  ім’я  ОСОБА_2( а. с.  10);

-  витягом  з  технічної  документації  з  нормативно –грошової  оцінки  земель,  виданого  відділом  держкомзему  у  Липовецькому  районі,  де  власником  земельної  ділянки, площею 3, 5235  кв. м.,  що  розташована  на  території  Війтовецької сільської  ради  також  вказано  ОСОБА_2 ( а. с. 11);

Згідно  ст. 392  ЦК  України  власник  майна  може  пред’явити  позов  про  визнання   його  права  власності, якщо   це  право  оспорюється   або  не  визнається  іншою  особою,  а  також  у  разі  втрати  ним  документа,  який  засвідчує  його  право  власності.

Отже  із  здобутих  у  справі  доказів  вбачається,  що  позивачка  має  право  на  спадкування  за  законом  після  смерті  матері,  в  установленому  законом  порядку  спадщину  прийняла,  інших  спадкоємців,  які б  претендували  на  дану  спадщину  не  має,  та   позивачкою доведено  факт  належності  земельної  ділянки    її  покійній  матері,  суд  вважає,  що  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню.

Крім  того,  відповідач  позов  визнав.

Відповідно  до    ст. 174 ч.4 ЦПК України,  у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності  для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи,  що  визнання  відповідачем   позову  не  суперечить  закону  та  не  порушує  права,  свободи  та  інтереси  третіх  осіб,  приймаючи  до  уваги  те,  що  відповідно  до  вимог  діючого  законодавства  позивачка  має  право  на  спадкування  за  законом на  майно,  яке  належало  спадкодавцю, спадщину  прийняла, інших  спадкоємців, які б  претендували  на дане спадкове  майно  не  має,   суд  приймає  визнання  відповідачем  позову  та  виносить  рішення  про  його  задоволення.

На підставі ст.ст. 1220,  1261, 1268-1270 ,1296 1299 ЦК України, керуючись ст.   ст.  174 ч. 4, 209-215 ЦПК України, суд   

В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позов  задовольнити.

 Визнати  за  ОСОБА_1    право власності в порядку спадкування за   законом  після смерті  ОСОБА_2, яка  настала  ІНФОРМАЦІЯ_1 в  селі  Війтівці   Липовецького  району  Вінницької  області,  на  земельну    ділянку, площею 3,5235  га,  що  розташована  на  території  Війтовецької  сільської  ради Липовецького  району  Вінницької  області, вартістю  станом на 15.10.2010 року, -  48451,90 гривень   що  належала  ОСОБА_2   на  підставі  розпорядження  Липовецької  районної  державної  адміністрації  від 03.04.2004  року  № 185.   Цільове призначення (використання ) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі ст.1299 Цивільного  кодексу України, право власності на зазначене  нерухоме  майно підлягає державній реєстрації.

Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом десяти днів. Після закінчення цього  строку  рішення набирає законної сили, якщо не буде подано  апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя:Г. І. Пороховий