Справа № 2-а-107/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" лютого 2011 р. Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді         Пороховий Г.  І.

               за участю секретаря       Попроцької  О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Липовець адміністративну справу за позовом      ОСОБА_1  до  Державтоінспекції  м.  Житомир,  ІДПС  ВДАІ  Романюка Олексія Миколайовича  про  скасування  постанови  АМ 1 № 048936  про  адміністративне  правопорушення  від  25.01.2011 року.  

                                                  В С Т А Н О В И В:

          Позивач  звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області, як до адміністративного суду, з адміністративним позовом до    Державтоінспекції  м.  Житомир,  ІДПС  ВДАІ  Романюка Олексія Миколайовича  про  скасування  постанови  АМ 1 № 048936  про  адміністративне  правопорушення  від  25.01.2011 року.

На обґрунтування вимог зазначених у позовній заяві, позивач вказує на те, що   даною постановою   його притягнуто до адміністративної відповідальності  за ч.1 ст. 122  КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу  у розмірі  255 гривень.  Як  випливає  із  постанови  він  25  січня  2011   року  о 13 годині 15  хвилин   на  автодорозі  Київ –Чоп,  керуючи  автомобілем  ВАЗ  перевищив  встановлену  швидкість  руху  на  40 км/год.  Вважає,  що у  постанові  відсутні  посилання  на докази  про  те,  що  дана  швидкість  руху  належить     його  автомобілю  та  чи  був  вимірювальний  засіб  придатний  до  використання ,  тобто  чи  пройшов  він   повірку, допуск  для  використання.  Вважає  дану  постанову  протиправною  та  такою,  що  підлягає  скасуванню.   

В  судовому  засіданні  представник  позивача –адвокат ОСОБА_3   позовні  вимоги  підтримав, посилаючись  на  обставини,  викладені  в  позовній  заяві,  суду пояснив,  що  оскільки  докази   вини  ОСОБА_1  у  вчиненні  правопорушення,  передбаченого ч. 1  ст. 122 КУпАП    суб’єктом  владних  повноважень  не    надано  та  в  постанові  не  зазначено,  просить  скасувати  дану  постанову, як  протиправну  та  провадження  у  справі  про  адміністративне   правопорушення  закрити.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання,   в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.   

У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України,  у разі неприбуття відповідача суб’єкта владних  повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.   

Суд,   вивчивши та дослідивши матеріали справи - вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.   

Відповідно до п.1  ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 18 КАС України закріплено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Тобто, встановлені судом правовідносини за своїм предметом підсудні Липовецькому районному суду Вінницької області як адміністративному суду, який є повноважним  у розгляді та вирішенні  даного спору.

Судом  встановлено  що 25.01.2011 року відносно позивача  ІДПС  взводу № 3  роти  ДПС  ОДДЗ  м.  Житомир  сержантом  міліції  Романюк О. М. було складено протокол про адміністративні правопорушення передбачене ч. 1  ст. 122  КУпАП, згідно якого, позивач 25  січня 2011  року  о 13  годині 15  хвилин  на  213  кілометрі  автодороги Київ –Чоп,  керуючи  автомобілем  ВАЗ 212300,  номерний  знак  НОМЕР_1,   рухався  зі швидкістю 90 км/год.,   при  обмеженні  швидкості  50  км/год, перевищив обмеження швидкості,  на  40  км/год.  В протоколі зазначено, що швидкість руху була виміряна приладом «Беркут»№ 0808025.   

Того ж дня, 25.01.2011  року відповідачем на підставі вказаного протоколу було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АМ № 048936. Згідно вказаної постанови позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі  255  грн.   

Як вбачається з пояснень, наведених в протоколі про адміністративне правопорушення, позивач   вини  не  визнавав,  заявляв  клопотання  про     надання  юридичної допомоги,  вимагав  надати  докази  відповідності  приладу, яким  вимірювалась  швидкість  руху,  вказував  на  відсутність доказів  повірки  вимірювального  приладу.                                                                                                                             В   порушення  вимог   ст. 278 КУпАП    при  підготовці  справи до  розгляду не  вирішено  суб’єктом  владних  повноважень  клопотання  ОСОБА_1  про   надання  йому  юридичної  допомоги.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.   

Як вбачається з матеріалів справи, обставини події, у зв’язку з якою позивач був притягнений до адміністративної відповідальності, встановлюються лише протоколом про адміністративне правопорушення, згідно якого перевищення швидкості було виміряне технічним приладом «Беркут»№ 0808025.   

Разом з тим, показання зазначеного технічного приладу вимірювання швидкості автомобіля позивача ніяким чином документально зафіксовані не були.  

          Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р., - зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП . У ній,  зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, ні в протоколі ні в постанові     інспектора ДПС   у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про можливі похибки при вимірюваннях, а також дані, що підтверджують відповідну сертифікацію технічного приладу «Беркут»№ 0808025 державними органами України. Відповідні докази не були надані суду відповідачем і під час розгляду справи.

Крім  того  постанова  не  відповідає  вимогам  ст. 283  КУпАП,  а саме:  в  ній   не   зазначено  нормативний  акт, який  передбачає  відповідальність   за  дане   адміністративне  правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення  та  з  постановленої   постанови  за  результатами  розгляду  протоколу   не  вбачається   жодних  доказів  про  обмеження  швидкості  руху  на даній ділянці  дороги.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.   

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач не надав суду належних доказів того, що позивач перевищив встановлену швидкість руху  ,  як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.  

Адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП вважається таким лише за умови перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.   

До адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП притягуються водії транспортних засобів, що допустили  перевищення  швидкості   більш як  на  20  кілометрів  на годину.

Крім  того  відповідно  до  ст.  ст. 10-15  Закону  України «Про  метрологію  та   метрологічну  діяльність» кожен  засіб  вимірювальної  техніки  має  бути  укомплектований   документами  про  допуск  даного  типу   засобів  вимірювальної  техніки  для   використання  в  Україні   та   про  повірку  даного  примірника  засобу  вимірювальної  техніки.  

Відповідачем   не  надано  доказів  укомплектування   документами  про  допуск   даного  типу    вимірювальної  техніки  для  використання  та  його  повірку.

Вказане свідчить про: нехтування принципами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, встановлених ст. 7 КУпАП (Ніхто не  може  бути  підданий  заходу  впливу  в  зв'язку  з адміністративним  правопорушенням  інакше  як  на  підставах  і  в порядку, встановлених законом.     Провадження  в  справах  про  адміністративні  правопорушення здійснюється    на    основі   суворого   додержання   законності.    Застосування  уповноваженими  на  те  органами  і  посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться  в  межах  їх компетенції, у точній відповідності з законом.); про порушення під час  складання  документів суворого обліку    та розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 прав останнього, передбачених ст. 268 КУпАП; та самого процесуального порядку розгляду справи, що в кінцевому результаті призвело до винесення  постанови про адміністративне правопорушення, яка не відповідає встановленим вимогам чинного законодавства.

 За  таких  обставин,   суд  вважає,  що  неправомірно винесено постанову про адміністративне правопорушення  відносно  ОСОБА_1 серії  АМ1  № 048936 від 25  січня 2011 року та накладено стягнення у вигляду штрафу у розмірі 255 грн за  вчинення  правопорушення,  передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП., тому постанова підлягає скасуванню, а справа –закриттю через відсутність в діях   позивача  складу правопорушення.    

  Встановлені судом правовідносини  регулюються нормами Кодексу України про адміністративне правопорушення  та положеннями  Закону «Про  дорожній  рух».

 На  підставі  вищевикладеного  ст.ст. 6,10, 11, 17,18, 71,   128  , 159-163, 167, ч.2 ст. 171-2 КАС України, ст.ст. 7, 9,  126 ч. 1, 247 ч. 1 п.1,  251, 254, 258,  268, 279, 285 КУпАП, суд,

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Позов  задовольнити.

             Визнати протиправною та скасувати   постанову  серії АМ1 № 048936  від  25  січня 2011  року  інспектора  ДПС 3-го взводу  роти ОДДЗ  м.  Житомир старшого  сержанта  міліції  Романюка Олексія Миколайовича        про  накладення на  ОСОБА_1  адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, щодо   ОСОБА_1  закрити –у зв’язку із відсутністю  в  його  діях  складу адміністративного правопорушення.

    Постанова остаточна,  оскарженню не підлягає.              

Суддя:Г. І. Пороховий