Справа № 1-23/11

В И Р О К

іменем України

"24" лютого 2011 р. Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді  Мочульської Л.  Т.

за участю секретаря                   Белінська С. І.,

прокурора                                    Довгалюк Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Липовець кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та

жительки     АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, одруженої, тимчасово непрацюючої, раніше не судимої

          у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст. 191  КК України,

                                                        В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

          ОСОБА_1 , працюючи згідно наказу № 25-к від 02.03.1987 року, техніком Липовецького районного структурного підрозділу Вінницького обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації (м. Липовець, вул. Леніна 55), яке є комунальним підприємством Вінницької обласної ради, являючись службовою особою, відповідно до покладених на неї обов'язків щодо виготовлення технічної документації на будівлі, привласнила, шляхом зловживання своїм службовим становищем, грошові кошти отримані від населення с. Лозувата Липовецького району.

          Так, протягом 2007 року ОСОБА_1 проводила заміри у домогосподарствах громадян вказаного села для виготовлення технічних паспортів на житлові будинки, після чого отримувала від власників аванс в сумі 30-40 відсотків (200-300 грн) від повної вартості паспорту, проте в подальшому інвентаризаційні справи у  Липовецькому РСП КП «ВООБТІ» на будинки вказаних громадян не виготовляла,  в списки на виготовлення технічної документації їх не включала, а отримані від них кошти привласнювала.

          Вказаними незаконними діями, ОСОБА_1 привласнила грошові кошти, які перебували в її віданні, чим завдала збитки громадянам с. Лузовата Липовецького району на загальну суму грн. 2334 грн., а саме, ОСОБА_2 на суму 308 грн, ОСОБА_3 на суму 180 грн, ОСОБА_4 на суму 308 грн, ОСОБА_4 на суму 308 грн, ОСОБА_5 на суму 200 грн, ОСОБА_6 на суму 200 грн, ОСОБА_7 на суму 210 грн, ОСОБА_8 на суму 200 грн, ОСОБА_9 на суму 210 грн, ОСОБА_10 на суму 210 грн.

          В судовому засіданні  підсудна вину  свою визнала повністю, суду  пояснила, що вона працювала техніком в КП ВООБТІ у Липовецькому районі з 1987 року і по квітень 2010 року. Була звільнена за згодою сторін. Причиною звільнення стало те, що вона часто хворіла, внаслідок чого на думку керівництва знизився її професійний рівень і їй запропонували звільнитись за згодою сторін. Під час роботи техніком, до її посадових обов'язків входило обмір будівель та виготовлення технічної документації на них. У 2007 році вона проводила обміри будівель у деяких жителів с. Лозувата Липовецького району. За виготовлення технічної документації вона отримувала від них грошові кошти в розмірі 200-300 грн. з кожного  Факт отримання нею коштів від громадян ніде не посвідчувався, заяви на виготовлення документації громадяни писали лише тоді, коли у неї в наявності були бланки. Після цього, вказані гроші вона здавала в банки, за що отримувала квитанції.

Що стосується випадку з громадянами с. Лозувата, то після отримання грошей від жителів, вона прийшла додому де виявила, що в її пакеті гроші в сумі близько 2 тис. грн., які вона отримала за цілий день від людей, були відсутні. Відповідно, інвентаризаційні справи на імена цих жителів с. Лозувата Липовецького району не виготовлялись, в зв"язку з тим, що не були проплачені кошти за їх виготовлення.В ході звернень вказаних осіб на предмет виготовлення документації, вона говорила їм, щоб телефонували і їм буде додатково повідомлено коли документи будуть готові, а сама розраховувала на те, що поступово вказані кошти поверне з власної заробітної плати. Щодо її зобов'язань, то вона сплачує два кредити, які  отримала у 2005 та 2008 роках.У    вчиненому       щиро   розкаюється,    в    подальшому    аналогічного зобов'язується не допускати.

          Крім визнавальних показань підсудної, її винність у вчиненні  інкримінованого  їй злочину, підтверджується матеріалами  кримінальної справи, дослідженими в судовому засіданні :

-Протоколом виїмки журналів реєстрації інвентаризаційних справ від 28.10.2010 року/ас. 113/

-Списком громадян, які не отримали технічні паспорти./а.с. 27-28/

-Інформацією Вінницького ВООБТТ, щодо вартості виготовлення технічних паспортів/а.с. 30-31/

-Посадовою інструкцією ОСОБА_1./а.с. 34/

- Розрахунками авансових платежів /а.с. 35-39/

-Актом   проведення  перевірки  наявності   інформації  про   отримані  замовлення  на комп'ютерній техніці Липовецького РСП /а.с. 40-43/

- Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна./а.с. 44-76/

Приймаючи до уваги думку учасників  судового процесу,  та враховуючи, що підсудна   повністю визнавала свою вину як на досудовому, так і під час судового слідства, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження  фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, оскільки  зазначені фактичні обставини справи  та розмір  цивільного  позову  ніким не оспорюються.    При     цьому        судом     роз”яснено      відсутність   у   сторін      по справі  права подальшого оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.

          Дії  підсудної суд кваліфікує за ч.2 ст. 191 КК України, як  привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою

своїм  службовим становищем.

          При призначенні покарання, суд в повній мірі враховує характер та ступінь суспільної небезпеки  вчиненого, особу підсудної, обставини, що   пом"якшують та обтяжують  покарання.

          У відповідності до ст.12 КК України,  злочин, передбачений ч.2 ст. 191 КК України відноситься до  злочинів середньої  тяжкості, а санкція цієї статті передбачає лише обмеження волі та позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні  посади чи займатись певною діяльністю.

Обтяжуючих покарання підсудної обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

До пом'якшуючих  її покарання  обставин - суд  відносить  щире каяття, визнання  своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину (добровільно надавала допомогу в з»ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мали істотне значення для повного його розкриття), готовність нести кримінальну відповідальність.

          Крім цього, підсудна вперше вчиняє злочин і раніше не притягалась до кримінальної відповідальності,   позитивно характеризуються за місцем проживання .

          Враховуючи  наведені обставини, суд вважає  необхідним призначити підсудній  мінімальне покарання у виді обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов»язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями.

При цьому, приймаючи до уваги  зазначені обставини, особу винної, яка раніше не судима, позитивно характеризується,    наявність декількох  обставин, що пом'якшують покарання  та істотно знижують  ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд прийшов до висновку про  можливість виправлення    підсудної без відбування покарання та  вважає   можливим  на  підставі ст. 75 КК України, звільнити її від  відбування  основного покарання з випробуванням.  

Суд вважає дане покарання необхідним та достатнім для виправлення підсудної та попередження вчинення нею нових злочинів.

По даній справі  прокурором в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та  ОСОБА_10 заявлені цивільні позови про стягнення з підсудної на користь  вказаних осіб грошових коштів  , які були привласнені підсудною. Цивільні позови  підставні, обґрунтовані,  визнані  підсудною, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,   СУД

                                                               З  А  С  У  Д  И  В:

          ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі із позбавленням права займати посади, пов»язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, строком на   один рік

          На підставі ст.75 КК України, звільнити  ОСОБА_1  від відбування  основного  покарання, якщо вона протягом  іспитового строку тривалістю в  один рік  не вчинить нового злочину .

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

          Речові докази по справі:  журнали реєстрації заяв та журнали реєстрації інвентаризаційних справ жителів  с.Лозувата  та с.Королівка Липовецького району Вінницької області з 2006 по 2008 рік, після набрання вироком законної сили повернути Липовецькому РСП КП «ВООБТІ». .

Цивільні позови прокурора Липовецького району  в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та  ОСОБА_10   задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь:. ОСОБА_2  - 308 грн, ОСОБА_3 - 180 грн, ОСОБА_11 - 308 грн, ОСОБА_4 - 308 грн, ОСОБА_5 - 200 грн, ОСОБА_6  200 грн, ОСОБА_7. - 210 грн, ОСОБА_8 200 грн, ОСОБА_9 - 210 грн, ОСОБА_10 -  210 грн.,  а всього  2334 грн.

          Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом  15 діб.

Суддя:Л. Т. Мочульська