Справа № 2-а-774/11

АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

Рядок статзвіту - 10.3.1

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          28 лютого 2011 року                                                    місто Любомль.

          Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Дороша П.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області про визнання дій неправомірними, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,

встановив:

          До суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1. Просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язавши нарахувати та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни у період з січня по грудень 2010 року включно.

          Свої вимоги обґрунтувала тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі по тексту –Закон № 2195-IV) наділена відповідним статусом. Статтею 6 Закону № 2195-IV має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Всупереч цьому відповідач здійснює вказані виплати у заниженому розмірі.

          Ухвалою суду від 31 січня 2011 року у справі відкрито скорочене провадження. При цьому частину вимог позивача (за січень 2010 року) залишено без розгляду на підставі статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту –КАС).

          Відповідно до частини 2 статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

          У встановлений законодавством строк заперечення проти позову відповідачем не подано.  

          Аналізом доказів по справі встановлено наступне.

          Згідно паспортних даних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до Закону № 2195-IV надає їй статус дитини війни.

          Позивач перебуває на пенсії по віку, у її пенсійному посвідченні проставлено відмітку «Дитина війни».

          Позивач зверталась до відповідача з приводу нарахування та виплати надбавки до пенсії. Згідно отриманої від управління пенсійного фонду України в Любомльському районі відповіді заборгованості у виплатах соціальної допомоги як дитині війни перед ОСОБА_1 немає. Відповідні виплати проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року.

          Стаття 6 Закону № 2195-IV в редакції 18 листопада 2004 року встановлювала доплату до пенсії дітям війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 Закону № 2195-IV було зупинено. А Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»вказану норму викладено в новій редакції, яка встановлювала дітям війни доплату до пенсії у розмірі надбавки, встановленої учасникам війни.

          Конституційний суд України у своїх рішеннях № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнав неконституційними призупинення дії та вказані  зміни до статті 6 Закону № 2195-IV.

          Таким чином, відповідно до статті 152 Конституції України з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року, протягом 2009-2010 років і по даний час діє первинна редакція статті 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 року.

          При цьому судом не береться до уваги згадана вище постанова Кабінету Міністрів України № 530, адже вона прийнята на виконання положень закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», які Конституційним Судом України визнані неконституційними.

          Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

          Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що в період з лютого по грудень 2010 року відповідач повинен був здійснити нарахування та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          З огляду на наведені обставини, суд вважає необхідним захистити права та інтереси позивача шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок доплат соціальної допомоги дитині війни. При цьому суд не визначає конкретні суми нарахування, оскільки це є повноваженнями органів Пенсійного фонду України. Проте вказує, що розрахунок необхідно проводити, виходячи з положень частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування», адже іншого механізму визначення мінімального розміру пенсії за віком законодавством не встановлено.

          Суд розцінює як стилістичну помилку позивача її вимогу про визнання дій відповідача неправомірними. Адже відповідно до положень статті 162 КАС у разі задоволення позову ухвалюється рішення про визнання дій протиправними. Зазначене, проте, не впливає на суть спірних правовідносин та підставність вимог про перерахунок та здійснення виплат.

          Відповідно до частини 1 статті 256 КАС постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно.

          Розподіл судових витрат між сторонами слід здійснити за правилами статті 94 КАС.

          Керуючись статтями  10-12, 71, 86, 94, 159-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 8, 19, 22, 152 Конституції України, статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішень Конституційного Суду України №№ 6-рп/2007, 10-рп/2008, суд –

постановив:

          Позов задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області щодо нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 у період з лютого по грудень 2010 року включно.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»30 % підвищення до мінімальної пенсії за віком. Перерахунок та виплати здійснити з урахуванням проведених виплат за період з лютого по грудень 2010 року включно, виходячи з визначеного частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімального розміру пенсії за віком.

          Стягнути з державного бюджету України в користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок понесених та документально підтверджених судових витрат.

          Постанову звернути до негайного виконання.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

          У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або з набранням законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії через Любомльський районний суд.          

          Копія апеляційного скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Головуючий: суддя                                                   П.І. Дорош