Справа №22-а-991 Головуючий у суді у 1 інстанції - Риков В.В.

Код категорії 10.3.2 Суддя-доповідач - Жмака

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Жмаки В. Г.,

суддів -  Ведмедь  Н. І.,  Дубровної  В. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради

на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми  від 08 липня 2008 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради

про стягнення суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 08 липня 2008 року вимоги ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з відповідача недосплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1305 грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за слідуючих обставин.

Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з наявності порушення прав позивача.

Позивач є потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, евакуйований із зони відчуження у 1986 році.

На протязі 2003 – 2007 років отримував щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п.1 ст.13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що щорічна  допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році виплачується в розмірі трьох мінімальних зарплат. Як зазначено у ст. 71 вказаного Закону - дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.   

Розмір мінімальної заробітної плати затверджується щорічно Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати в Україні не встановлено.   

Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було зупинено на 2007 рік у частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із законом - три мінімальні заробітні плати.

Зупинення дії абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, передбачене ст. 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.   

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.   

При вирішенні спору в частині позовних вимог, що стосуються виплати щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році, суд першої інстанції, враховуючи, що виплата допомоги на оздоровлення позивачеві була проведена 26 листопада 2007 року, а також дату Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 та з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами дійшов обґрунтованого  висновку, що при розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у 2007 році застосуванню підлягав розмір мінімальної заробітної плати, установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". На виконання положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чинним законодавством не встановленого іншого розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог, предметом яких є нарахування позивачу допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до      ст. 48 Закону № 798-12, та проведення відповідних виплат є законними та обґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.  

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205  КАС України, Законом України «Про внесення змін  до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатам», колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради відхилити.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми  від 08 липня 2010 року у даній справі  залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили  через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -